Депресія

Особистість — це не суто психологічне поняття, і вивчається вона всіма суспільними науками — філософією, соціологією, етикою, педагогікою та ін. Розумінню природи особистості сприяють література, музика, образотворче мистецтво. Особистість відіграє значну роль у вирішенні політичних, економічних, наукових, культурних, технічних проблем, загалом у піднесенні рівня людського буття. Категорія особистості посідає в сучасних наукових дослідженнях і в суспільній свідомості одне з центральних місць. Завдяки категорії особистості постають можливості для цілісного підходу, системного аналізу та синтезу психологічних функцій, процесів, станів, властивостей людини. У гуманістичних, філософських та психологічних концепціях особистість - це людина як цінність, заради якої здійснюється розвиток суспільства.Особистість - одна з семи іпостасей людини. Інші - це людина як індивід, людина як організм, людина як індивідуальність, людина як "Я", людина - роль, людина як фізичне тіло, підвладне всім законам механіки. Ці характеристики розкривають поняття "людина" з різних боків і не є тотожними. Вони утворюють єдине ціле, і водночас кожна має свої особливості. Особистість — це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Особистість виникла й розвинулася у процесі суспільно-історичного розвитку людства, у процесі роботи. Належність особистості до певного суспільства, до певної системи суспільних відносин визначає її психологічну та соціальну сутність. Особистість — соціальна істота, суб’єкт пізнання, активний діяч суспільного розвитку. Характерними ознаками особистості є наявність у неї свідомості, виконувані нею суспільні ролі, суспільно корисна спрямованість її діяльності.

Це найпоширеніша форма захворювання. Її тривалість від двох тижнів до року. Якщо такий розлад фіксується тільки один раз, його називають однополярним. Приблизно 33% пацієнтів тільки один раз в житті стикаються з цим станом. Як правило, депресивний розлад супроводжується зниженням працездатності. Відсутність лікування може призвести до рецидиву.

Тривалість від двох років до десятиліть. Хоча симптоми менш виражені, ніж при рекурентному розладі, вони тривають довше. Дистимію називають також хронічною депресією. Перехід цього типу в важку форму іменується подвійною депресією.

Легкий тип депресії, що супроводжується сонливістю й надмірністю в їжі, різкою зміною настрою, підвищеною чутливістю, схильністю до панічних атак.

Депресія - одне з найнезрозуміліших і найрозмитіших понять сучасної цивілізації. З одного боку, люди кажуть, що страждають на депресію, коли в них поганий настрій або коли вони не бачать виходу з якоїсь життєвої ситуації. З іншого - ми, лікарі, побоюємось цього терміну, оскільки для нас депресія - це руйнівне захворювання.

Дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: втрата роботи, смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія.

Щоб не допустити депресії, вчіться думати позитивно. У складній життєвій ситуації намагайтеся відшукати позитивні моменти.

Легку форму депресії можна вилікувати без медикаментів, за допомогою певних психотерапевтичних методів. Але при середній та важкій формі може знадобитись медикаментозне лікування і психотерапія з кваліфікованими спеціалістами.

Емоційно-когнитивні симптоми      Негативний образ себе і навколишнього світу      Негативне бачення майбутнього      Автоматичні негативні думки      Зниження настрою, плаксивість      Відчуття провини перед іншими      Підвищена тривожність      Знижена концентрація уваги      Втрата інтересу до життя, улюблених занять, близьких      Соціальна ізоляціяФізіологічні симптоми    Порушення сну, безсоння або підвищена сонливість    Відчуття втоми    Різкі коливання ваги    Зниження або зростання апетиту    Порушення сексуальної функції    Проблеми з кишківником