Інтерактивні методи навчання
Інтерактивне навчання − це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному процесі навчального пізнання.
Використання інтерактивних методів навчання для розвитку пізнавального інтересу
Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини.
При традиційному навчанні рівень пізнавального активності є невисоким. А без належної активності молодших школярів не може бути успішним засвоєння знань. Тому актуальною залишається проблема стимулювання і розвитку пізнавальної активності учнів. Саме завдяки інтерактивним педагогічним технологіям є змога досягти високого рівня навчальної активності учнів, сформувати в школярів ключові компетенції: інформаційну, комунікативну, проблемну, тобто, такі компетенції, які можна застосувати в різних життєвих ситуаціях.
Для ефективного застосування інтерактивних методів, зокрема, для того, щоб охопити увесь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити, ми старанно планували свою роботу – дати завдання учням для попередньої підготовки – прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання.
Результати, отримані в нашому дослідженні можуть бути використані вчителями початкових класів для розвитку пізнавальних інтересів, для ефективного їх навчання, при підготовці дітей до різних конкурсів, інтелектуальних змагань тощо. При аналізі відповідей педагогу потрібно намагатися уважно вислуховувати дітей, заохочувати їх до розповіді, спрямовувати пошук, спонукати дитину до діяльності, спонукати до взаємодії з іншими дітьми; давати конкретні завдання; залучати до ігор, що сприяють розвиткові психічних процесів. Так формується у молодших школярів пізнавальний інтерес до навчання, активізується пізнавальна діяльність, яка згодом переросте в пізнавальну самостійність.
Провівши дослідження особливостей застосування інтерактивних методів навчання для розвитку пізнавального інтересу молодших школярів на уроках ми зробили такі висновки:
1. Інтерактивні методи навчання для учнів початкової школи – це організація чуттєвого пізнання учня. Необхідність використання інтерактивних методів у початковій школі зумовлюється психологічними особливостями молодших школярів.
2. Використання інтерактивних методів на уроці повинно бути цілеспрямованим і методично виправданим. А це вимагає серйозного підходу до їх адекватного вибору. Доцільно виділити такі вимоги до використання інтерактивних методів у навчальному процесі початкової школи:
відповідність методів змісту навчального матеріалу;
помірне використання методів;
відповідність інтерактивних вправ рівню розвитку спостережливості учнів;
зв'язок змісту інтерактивних методів з досвідом учнів
3. Найбільший інтерес в учнів викликає поєднання матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи, людини, суспільства.
Приклади інтерактивних методів навчання та фрагменти уроків, на яких ми їх використовували.
«Мікрофон» Цей метод є різновидом загально групового обговорення. Він дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку. Найефективніше цей метод використовувати при перевірці домашнього завдання.
В 3 класі на уроці української мови під час повторення вивченого про речення дається дітям мікрофон, який вони передають один одному, по черзі називаючи ознаки речення, його види.
1 учень – речення виражає закінчену думку;
2 учень – за інтонацією речення бувають окличні та неокличні;
3 учень – за метою висловлювання: розповідні, питальні та спонукальні;
Говорить тільки той, у кого мікрофон, подані відповіді не коментуються, коли хтось висловлюється, інші не перебивають, не викрикують з місця.
«Мозковий штурм». Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень із конкретної теми. Оголошується проблема,яку треба розв’язати. Всі учні беруть участь у її обговоренні шляхом колективного обдумування – “мозкового штурму”.
На уроках природознавства часто поєднували методи «Мікрофон» і «Мозковий штурм».
Тема: Тварини. Підсумковий урок
− Природа буває живою і….
− Ознаки живих організмів…
− Тваринам для життя потрібно…
− Тварини розподіляються на..
− Плазуни-це…
− Риби-це..
«Криголами». Доволі часто цей метод застосовували на уроках української мови та читання. Пропонувались дітям спеціально психологічно обґрунтовані вправи, які використовувалися на початку заняття. Вони ламають кригу відчуженості, сприяють активізації роботи учнів на уроці, допомагають організувати їх діяльність, створити атмосферу доброго настрою, щирості, відвертості.
1. Відгадайте загадку.
Прекрасна дівчина прийшла,
Чудові квіти принесла,
Прикрасила сади і парки.
Як звуть цю гарну господарку? (Весна)
2. За початковими літерами дайте характеристику цій порі року, наприклад:
В – весела, вітряна,
Е – енергійна, емоційна,
С – сонячна, святкова,
Н – ніжна, незвичайна,
А – активна, …
Побудова «асоціативного куща». Фактично було визначено тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Усі відповіді фіксуються у вигляді своєрідного “куща”, який поступово “розростається”. Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.
Тема: Перехід дороги з обмеженою оглядовістю.
Побудова асоціативного куща. На дошці прикріплена картка зі словом дорога.
Учні називають що у них асоціюються з даним словом, говорять що уявляють коли вимовляють чи чують це. Кожне слово, що пропонується учнями записується на дошці, навколо прикріпленої картки, таким чином створюється кущ, а потім аналізуються.