av Настя Настя för 24 dagar sedan
108
Mer av detta
Емоційний інтелект визначаеться як здатність людини до усвідомлення, при- йняття й управління емоційними станами і почуттями як власними, так і інших людей, що формуються протягом життя людини в спілкуванні та професійній діяльності.
Високий емоційний інтелект допомагає студентам підвищити самооцінку та зберігати позитивне мислення, що важливо для досягнення довготривалих академічних цілей. Крім того, EI сприяє поліпшенню соціальних навичок, які є необхідними для співпраці та комунікації з однокурсниками і викладачами, що також позитивно впливає на успішність. Завдяки здатності ефективно розуміти та контролювати емоції, студенти можуть краще адаптуватися до нових обставин, наприклад, під час переходу до університету або під час зміни навчальної програми.
Стратегії розвитку емоційного інтелекту студентів у навчальному середовищі є важливою частиною роботи викладачів, які прагнуть не тільки покращити академічні результати, але й сприяти загальному розвитку особистості. Вплив на емоційний інтелект допомагає студентам краще адаптуватися до освітнього процесу, будувати здорові соціальні зв’язки і знижувати рівень стресу. Викладачі можуть використовувати низку стратегій, спрямованих на розвиток емоційної компетентності, що стане цінним надбанням для студентів у їхньому подальшому житті.
Наведено дві групи чинників розвитку емоційного інтелекту, а саме біологічні та соціальні. Проаналізовано особливості розвитку емоційного інтелекту у юнацькому віці. Окреслено позитивні наслідки розвитку душевного інтелекту у студентів-першокурсників у навчанні, зокрема: збереження процесуального емоційного здоров’я, зменшення вирішування складних життєвих позицій, краще розуміння себе та своїх потреб, достатньо швидке відновлення сили після кризи чи стресової ситуації, збереження цілості власної особистості.
Виділено етапи розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці. Так, першим етапом є пізнання самого себе. Другий етап розвитку емоційного інтелекту забезпечує навчання студентів навичкам керувати своїми емоціями й почуттями. На третьому етапі відбувається розвиток уміння розпізнавати емоції інших людей, розуміти почуття партнера по спілкуванню. Четвертий етап розвитку душевного інтелекту забезпечує володіння вмінням управління станами партнерів по спілкуванню.
Емоційний інтелект передбачає здатність розуміти емоції та керувати ними. Розвиток емоційного інтелекту сприяє тому, щоби ефективно впоратися зі стресовими ситуаціями, налагодити спілкування, співпереживати іншим, долати виклики та «розряджати» конфлікти. До прикладу, Деніел Готман, американський психолог, називає 5 основних компонентів, які допомагають розвивати та культивувати емоційний інтелект:
Самоусвідомлення – здатність розпізнавати та розуміти власні емоції, а також усвідомлення впливу своїх дій на оточення є важливим компонентом розвитку ЕІ. Щоб навчитися усвідомлювати свої емоції, нам потрібно спершу їх помічати, впізнавати і називати.
Розвиток навичок саморегуляції. Окрім усвідомлення власних емоцій, важливо вміти регулювати емоції та керувати ними. Саморегуляція не означає ігнорувати емоції або не виявляти їх, але почекати потрібного часу та місця, щоби висловити їх, вміти зняти «градус» емоцій у корисний спосіб, якщо вони переповнюють, висловлювати емоції так, щоби не зранювати себе та інших.
Мотивація є ще одним важливим компонентом ЕІ. Вона визначається не лише, або навіть не стільки зовнішніми винагордами (гроші, слава, визнання тощо), але і внутрішніми потребами, цінностями і цілями, які є базовані на тому, що нам важливо і справді має для нас значення. Мотивація допомагає нам бути зосередженими, проявляти ініціативу, здобувати досвід і розвиватися у напрямку досягнення своїх коротких та довготермінових цілей чи реалізації планів.
Емпатія – це здатність розуміти, як почуваються інші, а також реагувати, враховуючи почуття чи стани іншої людини. Емпатія допомагає будувати стосунки з іншими, не лише особисті чи стосунки у родині, але й на роботі.
Соціальні навички – це про вміння взаємодіяти з іншими. Вони допомагають будувати стосунки з іншими, розвивати розуміння себе та комунікувати про це навколишнім, а також поліпшити щоденну взаємодію та спілкування.
Емоційний інтелект – це здатність розуміти, усвідомлювати і управляти власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати і розвивати їхні сильні сторони. Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми стаємо уважніші до себе, своїх відчуттів, бажань і потреб, водночас, це дозволяє нам краще розуміти інших людей, відчувати їхні потреби, мотиви, поведінку.
