Семінар 7. Синдром вигорання: види, причини, ознаки

6. Окреслити роль тайм-менеджменту в збереженні психічного здоров’я особистості

Успішний тайм-менеджмент – це і ознака психологічного здоров’я і одна з його умов. Правильне планування часу дає можливість збалансувати світ ритм життя, запобігати перегрузок, робити дні насиченими і відчувати себе хазяїном власного життя. Важливо розуміти, що людина може контролювати себе, своє оточення, організовувати свій день.
Тайм-менеджмент знижує рівень стресу в бурхливому хаосі життя і робить людину впевненою у своєму майбутньому, що неодмінно буде позитивно сказуватися на її психічному здоров’ї.

1. Поняття стресу та професійного стресу, види, причини, ознаки

Стрес (від англ. stress — напруга, тиск)  — неспецифічна реакція організму у відповідь на зовнішній подразник, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Професійним стресом називають стрес, що виникає в умовах трудової діяльності

Види професійного стресу:  інформаційний, емоційний, комунікативний

інформаційний (перенавантаження або брак інформації)

емоційний стрес (проявляється в ситуації загрози, образи, в умовах конфліктних ситуацій)

комунікативний стрес (пов'язаний з проблемами ділового спілкування)

Причини професійного сресу

конфлікти з колегами або керівником, «складний характер» керівника

невизначеність, висока ймовірність скорочень, повної або часткової втрати роботи;

нечіткий розподіл професійних обов’язків, недостатня або неповна поінформованість співробітників про обсяги,


якість і строки виконання роботи, необхідність виконати завдання «на вчора»;

«плаваючий», невизначений графік роботи, складності в плануванні особистого часу;

низька заробітна плата, необхідність тимчасово або постійно виконувати понаднормові обов’язки без додаткової оплати праці;

нездоровий «психологічний клімат» у колективі, несформованість корпоративної культури підприємства або її формальність, «подвійне дно»;

несправедливість і непрозорість розподілу премій, соціальних пакетів, бонусів;

погані умови праці (дискомфортний температурний режим, протяги, дуже старі й незручні меблі, оргтехніка, гнітюча обстановка в цілому).

Ознаки стресу

Психологічні ознаки стресу:
підвищена безпричинна тривожність;
постійно емоційно пригнічений настрій, меланхолія, життя бачиться в чорному світлі; стійке роздратування та інші негативні емоції щодо життя в цілому, втрата сенсу життя;

часті прояви роздратування по відношенню до близьких людей і конфлікти з ними з незначних причин; замкнутість, прагнення побути наодинці з собою, небажання спілкуватися з людьми;

безпричинне зниження працездатності, «хронічна втома»;

неуважність, зниження концентрації уваги, забування як другорядних, так і важливих, але суб’єктивно неприємних справ;

суб’єктивне відчуття власної загальмованості;

виникнення нав’язливих ідей (чи закриті двері квартири, чи вимкнене світло, газ) тощо.

Фізіологічні ознаки стресу:
висока втомлюваність;
безпричинні головні болі, запаморочення й болі в м’язах, спині;

підвищена пітливість;

тремор рук, озноб;

нудота й печія;

загострення захворювань серцево­судинної системи;

загальне погіршення самопочуття.

2. Поняття синдрому емоційного/професійного вигорання та його аналіз

Синдром емоційного вигорання – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження. Цей синдром зазвичай розцінюється як стрес-реакція у відповідь на виробничі та емоційні вимоги, що походять від зайвої відданості людини своїй роботі. Водночас характерна супутня зневага до сімейного життя або відпочинку.

Групи ризику
Умовно можна виділити чотири групи працівників, які найбільш схильні до професійного вигорання:

Перша група. Особливо швидко «вигоряють» співробітники, які є інтровертами, індивідуально-психологічні особливості яких не узгоджуються з професійними вимогами комунікативних професій. Вони не мають надлишку життєвої енергії, характеризуються скромністю та сором’язливістю, схильні до замкнутості і концентрації на предметі професійної діяльності. Саме вони здатні накопичувати емоційний дискомфорт.

Друга група. Люди, які відчувають постійний внутрішній конфлікт у зв'язку з роботою.

Третя група. Це – жінки, що переживають внутрішню суперечність між роботою і сім'єю, а також тиск у зв'язку з необхідністю постійно доводити свої професійні можливості в умовах жорсткої конкуренції з чоловіками.

Четверта група. Працівники, професійна діяльність яких проходить в умовах гострої нестабільності і хронічного страху втрати робочого місця. Також працівники, що займають на ринку праці позицію зовнішніх консультантів, вимушених самостійно шукати собі клієнтів.

Професійне вигорання — це виснаження емоційних, розумових і енергетичних ресурсів людини, яке розвивається на тлі сильного хронічного стресу в роботі.

Причини професійного вигорання
1. Нетворчий характер роботи, одноманітність.
2. Малі можливості просування по службовій

драбині.

3. Відсутність незалежності в роботі.

4. Неможливість усамітнення.

5. Ізоляція від колег, немає часу, щоб з ними

неформально поспілкуватися на особисті

теми.

6. Вимушений характер професійного

спілкування.

5. Профілактика професійного стресу та вигорання

Яким чином ви можете уникнути зустрічі з синдромом професійного вигорання?

1. Будьте уважні до себе: це допоможе вам своєчасно помітити перші симптоми втоми.

2. Любіть себе або принаймні прагніть собі подобатися.

3. Підбирайте справу собі по душі: згідно до своїх схильностей і можливостей. Це дозволить вам знайти себе, повірити у власні сили.

4. Припиніть шукати у роботі щастя або порятунку. Вона — не притулок, а діяльність, яка є доброю сама по собі.

5. Припиніть жити життям інших. Живіть, будь ласка, своїм власним життям. Не замість людей, а разом з ними.

6. Знаходьте час для себе, ви маєте право не тільки на робоче, але і на приватне життя.

7. Вчиться тверезо осмислювати події кожного дня. Можна зробити традицією вечірній перегляд подій.

8. Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього його роботу, поставте собі питання: чи так вже йому це потрібно? А може, він впорається сам?

4. Перша допомога при проявах вигорання

Як собі допомогти?
1. Встановити графік роботи, харчування і відпочинку
Забуваєте про обід через термінових завдань — ставте нагадування на телефоні, щоб не пропускати прийом їжі. Пару годин на день відводите відпочинку — дивіться фільми, читайте художню літературу або гуляйте на свіжому повітрі. Не забувайте пити більше води.

2. Додати кардіо-тренувань
Інтенсивні фізичні навантаження, під час яких пульс прискорюється до 120-157 ударів на хвилину, знімають стрес і психологічне напруження.

3. Заспокоюватися за допомогою дихальних вправ
Вдихайте носом, повільно рахуючи до 4, затримайте дихання, поки рахуєте до 7 і різко видихніть на цифрі 8.

4. Записатися на спа-процедури
Масажі, доглядові салонні процедури — відмінне доповнення, а не заміна відпочинку.

5. Поділіться своїми переживаннями
Розкажіть близькій подрузі про те, як почуваєтеся або запишіться на прийом до психолога.

І найголовніше — визнайте, що не всесильні. Вашому організму необхідний якісний відпочинок, корисна їжа і здоровий сон. Ставтеся до себе з любов’ю і турботою — і ваша продуктивність зросте в рази.

3. Вікові особливості щодо синдрому вигорання

Результати досліджень показують, що найбільш чутливими до вигорання, є молоді люди (19-25 років), які при зіткненні з реальною дійсністю, що не відповідає їх очікуванню, отримують емоційний шок та люди старшого віку (40-50 років). Досить часто можна спостерігати як у чоловіків, так і у жінок, професійне вигорання у віці 30 років. Можливо, причиною є криза 30 років, яку психологи часто називають «проблемою сенсу життя». Аналізуючи пройдений життєвий шлях, людина бачить, як при сформованому і зовні благополучному житті все-таки недосконала її особистість. Відбувається переоцінка цінностей і буває так, що кар’єрні досягнення в цьому віці втрачають сенс.

Джерела: