Мустафа Кемаль Ататюрк

Походження, дитинство і освіта

Народився в 1880 або 1881 (достовірних відомостей про дату народження немає; згодом Кемаль обрав датою свого народження 19 травня — день початку боротьби за незалежність Туреччини)

13 березня 1899 року він вступив до османського військового коледжу (Mekteb-i Harbiye-i Şahane) в Константинополі, столиці Османської імперії. На відміну від колишніх місць навчання, де панували революційні і реформаторські настрої, коледж у Константинополі був під жорстким контролем султана Абдул-Хаміда II.

10 лютого 1902 призначений в османську академію генштабу (Erkân-ı Harbiye Mektebi) в Константинополі, яку закінчив 11 січня 1905 року. Відразу по закінченні академії, його заарештували за звинуваченням у протизаконній критиці абдулхамідовського режиму і після декількох місяців під вартою заслано в Дамаск, де в 1905 році він створив революційну організацію Ватан («Батьківщина»).

Початок служби. Молодотурки

Вже під час навчання в Салоніках Кемаль брав участь у революційних товариствах; після закінчення Академії приєднався до молодотурків, брав участь у підготовці та проведенні Молодотурецької революції 1908 року; згодом, зважаючи на розбіжності з лідерами Молодотурецького руху, тимчасово відійшов від політичної діяльності.

Був на фронтах італо-турецької (1911—1912), Другої Балканської та Першої світової війн, де за командирські якості отримав титул «паша», який перекладається як генерал.

У жовтні 1912 почалася Балканська війна, в якій брав участь разом з військовими підрозділами з Галліполі і Болайира. Він зіграв велику роль у справі відвоювання Дідімотіхона (Діметокі) й Адріанополя у болгар.

Кемаль у Першій світовій війні

На початку Першої світової війни успішно командував османськими військами у битві за Чанаккале.

15 серпня 1918 року повернувся в Халеб на посаді командувача 7-ю армією. Під його командуванням армія успішно оборонялася від нападу британських військ. Після підписання Мудроського перемир'я (капітуляції Османської імперії) (30 жовтня 1918 року) був призначений на посаду командувача групи військового швидкого реагування.

У 1919 році очолив національно-визвольний рух проти Антанти, що привів до проголошення Турецької республіки.

Реформи.

Завдяки Кемалю в 1928 році в Туреччині було проголошено рівність статей, жінки отримали виборчі права.

Була проведена реформа освіти, латинський алфавіт замінив арабський, були введені сімейні прізвища за західним зразком.

В економіці президент проводив політику націоналізації, а його зовнішня політика була спрямована на досягнення незалежності країни. Туреччина вступила в Лігу націй і налагодило дружні відносини з сусідами, в першу чергу з Грецією і СРСР.

Президенство.

Під командуванням Кемаля турецька армія в 1922 році розбила інтервентів, змусивши Антанту підписати більш справедливий Лозаннський договір.

За ініціативою Кемаля був скасований султанат, ліквідовано халіфат і проголошена республіка. Ататюрк був обраний її першим президентом в 1923 році і переобирався ще три рази. Він фактично встановив режим помірної диктатури і проводив політику модернізації та реформування турецької держави за західним зразком.

Нова турецька держава прийняла нову форму правління з президентом, парламентом, конституцією. Однопартійна система диктатури Кемаля протрималася більш 20 років і лише після його смерті була замінена багатопартійної. Він поміняв і столицю держави, нею стала Анкара.