Сон. Біоритми

Онейрологія — наука, що вивчає сновидіння. 

Сон — це особливий стан мозку і всього організму в цілому, що характеризується розслабленням м'язів, слабкою реакцією на зовнішні подразники.

Сон складається з чотирьох фаз: дрімоти, поверхневого сну, сну помірної глибини й глибокого. Нормальний фізіологічний сон починається тоді, коли організм входить у глибоку фазу. Глибокий і поверхневий сон – це дві основні фази, які чергуються 5–6 разів за ніч і тривають приблизно 1,5 години.

Під час сну мозок проходить через два якісно різних стани -повільний і швидкий сон, що складаються з п'яти стадій (чотири стадії повільного сну й одна - швидкого). Ці стадії повторюються приблизно з півторагодинною циклічністю, у середньому 4-6 разів за ніч. Для повільного сну характерне уповільнення хвиль ЕЕГ, для швидкого - характерна поява хвиль ЕЕГ, подібних до хвиль, що реєструються в стані бадьорості.

Основне завдання сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє якнайбільше пристосуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Більшість сучасних гіпотез щодо функціонального призначення сну й окремих його стадій можна звести до трьох основних типів: 1) енергетичних, 2) інформаційних, 3) психодинамічних. Відповідно до “енергетичних” теорій під час сну відбувається відновлення енергії, витраченої під час бадьорості.

Сновидіння — діяльність мозку під час сну, яка пов'язана з комбінуванням явищ зовнішнього світу та функцій організму. Фізіологічною основою сновидінь є часткова незагальмованість кори великого мозку, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими та створюють певні відчуття. 

Свідоме сновидіння  — це сновидіння, у якому особа розуміє, що спить.

Порушення сну мають істотні наслідки: зниження загального рівня здоров’я й імунологічного гомеостазу, психічні та емоційні розлади, мігрень, зниження продуктивності праці.

Сомнамбулізм — розлад парасомнічного спектра, хвороба, яка виявляється у несвідомих діях (рухах) під час нічного сну. Класифікується як розлад сну, що відноситься до сімейства парасомній.

Безсоння — порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі головного мозку. Є частим симптомом багатьох хвороб.

Летаргія  — хворобливий стан, що характеризується уповільненими реакціями, відчуттям втоми, апатією, зниженням мотивації.

Сонний параліч — це феномен, при якому людина, засинаючи або прокидаючись, деякий час неспроможна поворухнутись. 

Гіперсомнія — патологічний стан організму, при якому у пацієнта відзначається підвищена сонливість. Може розвиватися як ускладнення перебігу багатьох хвороб, найчастіше, захворювань нервової системи.

Хронобіологія — галузь науки, яка досліджує періодичні (циклічні) феномени, що протікають у живих організмах у часі, та їх адаптацію до сонячних і місячних ритмів.

Біологічні ритми, біоритми — циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів, їх кількісні й якісні зміни, що відбуваються на всіх рівнях життя.

Добові обертання Землі навколо своєї осі і зміна двічі на добу освітленості, яка викликає коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів.

Зміна протягом місячної доби (24 години 50 хвилин) двох припливівта відпливів.

Циклічна зміна інтенсивності тяжіння Місяця протягом 29 діб 9 годин, що добре простежується на узбережжях в зоні літоралі.

Цикл коливання чисельності та активності тварин і рослин протягом року. Здебільшого регулюється змінами довжини світлового дня, температури та вологості повітря. Сезонні обертання Землі навколо Сонця, що зумовлює річні цикли зміни кліматичних умов, в першу чергу температури.

Багаторічні ритми пов'язані з циклічними коливаннями планетарних факторів — неперіодичною зміною сонячної активності впродовж кількох років. 

Хронотипи — це поведінкові прояви циркадних ритмів, які ми спостерігаємо протягом дня і ночі. У певному сенсі це ваші внутрішні біологічні годинники, які допомагають визначити, хто ви - жайворонок чи сова.

Сова — вечірній хронотип

Жайворонок — ранковий хронотип

Голуб — проміжний хронотип

Біологічний годинник — узагальнена назва внутрішніх механізмів або регуляторів, здатність живих організмів орієнтуватися в часі, в основі якої лежить сувора періодичність біохімічних і фізіологічних процесів, що протікають в клітинах.