Сприймання людини людиною

Сприймання вивчалось у складі гештальт психології багатьма психологами, в тому числі й вітчизняні психологи С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, П. Я. Гальперін провели критичний аналіз поглядів на сприймання.Основою для цього стало сєченівське розуміння рефлекторної природи сенсорних процесів

Для розуміння поведінки конкретних людей в організації необхідно досліджувати їх взаємодію з різними факторами, з якими вони стикаються в даній організаційній середовищі.Завдяки впливу різних чинників з раннього дитинства формується сприйняття навколишнього світу, себе та людей.Тим же на що звертають люди увагу при сприйманні виступає велика кількість чинників, таких як: зовнішність, розмова, походження та подача людини

Сприймання людини людиною є цілком індивідуальним, для його вивчення використовується група методик, адже за допомогою одної неможливо цілісно дослідити сприйманняЕкспериментальне дослідження сприймання охоплює дослідження властивостей сприймання (цілісності, обсягу, спостережливості) та видів сприймання (зорового, слухового, сприймання часу тощо).

Фізіологічне підґрунтя сприйняття. Фізіологічною основою сприйняття є складна аналітично-синтетична діяльність усієї кори головного мозку.У процесі сприйняття аналіз набуває більш диференційованого характеру. Виокремлені шляхом аналізу елементи об'єктів об'єднуються в складні їх комплекси. Об'єднання це зумовлено об'єктивними просторовими, часовими та іншими зв'язками самих явищ.Важливу функцію в процесі сприйняття виконує друга сигнальна система, яка визначає зміст людського сприйняття. Вона робить предмет, який сприймається, словесним сигналом; визначає розуміння першосигнальних подразників, надає сприйманню людини довільного характеру, пов'язує сприйняття з активністю особистості. Друга сигнальна система сприяє усвідомленню та осмисленню предметів, які відображаються. Вона регулює процес формування людського сприйняття.

Сприйняття́, сприйма́ння  — пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття. Сприймання стосується скоріше когнітивних процесів, сприйняття є їх результатом. Саме тому потрібні два різних терміни. Також варто відрізняти від сприймання відчуття як низькорівневий когнітивний процес, що передує формуванню сприймання як високорівневого когнітивного процесу.В основі сприймання лежать відчуття, але сприймання не зводиться до суми відчуттів. Ми сприймаємо, наприклад, класну дошку, а не суму зеленого кольору, твердості, прямокутності. Сприймаючи, ми не лише виокремлюємо групу відчуттів, а поєднуємо їх в цілісний образ, розуміємо його, застосовуючи для цього свій попередній досвід.

Спілкування – взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження і об'єднання зусиль з метою налагодження взаємин та досягнення загального результату. Без спілкування з людиною її сприйняття не є цілісним.