作者：Діана Мартинюк 9 月以前
692
更多类似内容
Роман Рея Дугласа Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» є одним з найпопулярніших антиутопічних творів у всьому світі. Він описує тоталітарне суспільство, в якому книги знаходяться під забороною і підлягають спалюванню.
Рей Бредбері — американський письменник, автор творів у стилі фентезі, наукової фантастики, жахів, один з класиків химерної літератури. Він створив близько 800 літературних творів чи не всіх відомих жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п’єс для театру і радіо, кіно й телесценаріїв, лібрето опер і мюзиклів. Його книги перекладені більш ніж на 40 мов світу.
Творчість Бредбері — це поєднання реальності й фантастики, сучасності та минулого, страшної містики й казковості. Письменник звертається до проблеми сенсу людського життя, до питання призначення людини на землі. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем.
Цікаві факти з життя (біографії) американського письменника відкриють тобі невідомі історії про видатну людину.
На написання роману Рея Бредбері надихнули кадри нацистської кінохроніки, в яких демонструвалося спалення книг тих авторів, чия творчість суперечило націонал-соціалістичної ідеології.
Основа роману була створена Бредбері ще в 1949 році: тоді ще молодий літератор Рей, повний ентузіазму, тижнями сидів у бібліотеці, де була встановлений друкарська машинка з погодинною оплатою.
Роман "451 градус за Фаренгейтом" став жертвою цензури з самого початку свого виходу.
Назва роману було обрано тому, що, нібито, при цій температурі самозаймається папір. Насправді папір самозаймається при температурі трохи вище 450 градусів, але за Цельсієм. За визнанням Бредбері, помилка була викликана тим, що при виборі назви він консультувався з фахівцем пожежної служби, який і сплутав температурні шкали.
«451 градус за Фаренгейтом» – роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики. У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (анти інтелектуальна Америка), де панує тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання і переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають слідкувати пожежники. Саме вони тепер спалюють книжки.
У антиутопічному романі розкрито абсурдність і безглуздість нового порядку. Роман-антиутопія показав неспроможність ідей утопістів. Не можна побудувати ідеальне суспільство, де було б щастя для всіх.
Антиутопія – жанр, який ще називають негативною утопією. Це зображення такого можливого майбутнього, яке лякає письменника, змушує його переживати стан тривоги як за долю людства, так і за душу окремої людини, це опис держави, де переважають негативні тенденції розвитку.
В романі перед нами постає картина людського існування у суспільстві майбутнього. Найстрашнішим є те, що життя людей проходить на фоні війни, яку вони вперто стараються не помічати, хоча на війні гинуть люди - чоловіки, сини, батьки. І не зважаючи на все це, чиновники запевняють, що всі щасливі.
У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (анти інтелектуальна Америка), де панують тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання й переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають стежити пожежники.
Цей роман про важке прозріння особи в тоталітарному суспільстві. Пожежник Монтег теж був його частиною. Його дивацтвом було те, що він таємно забирав книжки з домівок, призначених на повне спалення. Поштовхом до тривожних роздумів стала незвична подія: на черговому спаленні жінка — власниця будівлі і бібліотеки — відмовилась покинути улюблені книжки і загинула в пожежі.
Символіка – механічний пес — символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із «загального кола
У певному плані книга представляє собою діалог, або дискусію, в якій кожен з учасників-персонаж прагне відстояти своє бачення життя, своє «я». Кожен герой проповідує власне «віроучення», будучи в якійсь мірі пророком і претендуючи на роль духовного вчителя для Монтега, а в особі Монтега - для всього бентежного, спраглого докопатися до сенсу життя людства.
Мілдред – дружина Монтега, звичайна мешканка мегаполісу, яка не має власної думки і підкоряється сучасним законам і правилам соціуму. Найбільшою її пристрастю є Телесте – модернізована версія телевізора і тривимірного проектора.
Кларисса – молода і простодушна дівчина, вихована в сім’ї «старого типу». Має незалежну від суспільства думку, любить природу і книги. Саме цей персонаж змушує Гая переосмислити свої діяння і стати іншим.
Гай Монтег - головний герой книги, пожежник за професією, основним завданням якого є спалювання забороненої літератури. Монтег шукає свій ідеал, проте не може знайти його в сучасних соціокультурних цінностях, тому впродовж книги, він кардинально змінює точку зору на свою професію, подальшу долю і призначення.
У цьому творі описано суспільство маскультури й споживання, де серйозні книжки підлягають спаленню, їхнє зберігання – злочин; а здатні критично мислити люди опиняються поза законом. Завдання пожежників у цьому суспільстві – спалювати всі заборонені книжки разом з житлом їхніх власників.
Центральна тема роману – роль книги в житті людини. Письменник без прикрас демонструє суспільство масового споживання, яке втратило здатність самостійно, мислити, аналізувати, що відбувається і робити власні висновки.
Проводячи в романі «451 градус за Фаренгейтом» аналіз твору, слід зазначити, що в основі його композиційної структури лежить принцип антитези. Вся книга буквально пронизана протипоставленими світла і темряви, суєти і спокою, шуму і тиші.
У романі представлений типовий конфлікт свідомого і несвідомого, конфлікт соціуму і особистості. Протистояння людяності і державного ладу, яке показано через призму майбутнього.
