ЛЮДИНА - ЦЕ ОСОБИСТІСТЬ

ОСОБА

характеризує певні реальні якості людського індивіда.

Тому поза індивідом особи не існує

Але це не означає, що риси індивіда є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад форма носу, на особу переносити не можна.

подтема

людина, яка належить до певної територіальної спільноти — міста, країни тощо

Ця приналежність є формально юридично оформленою.

Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов’язки щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.

вживається щодо окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні й унікальні природні і соціальні якості, представлені не в усій родовій повноті та яскравості.

Тобто в кожному конкретному індивіді представлені далеко не всі можливі прояви родових якостей людини.

Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда і навпаки.

означає вид у біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ

може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави.

Насправді ж, індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виокремлення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості.

Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції.

Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою цілковиту ідентичність з іншими людьми, адже зрозуміти свою унікальність можна лише через порівняння з іншими людьми і лише за умови переконаності у тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь — не такі.

Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні:

коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.