Теорія держави
є частиною політичної філософії, котра незалежно від конкретної держави розглядає питання зовнішнього та внутрішнього визначення, появи та зникнення, форми, завдання та цілі держави, а також її інституційні, соціальні, етичні та юридичні умови та границі. Торкається багатогранних аспектів, що стосуються філософії, теології, політології, правознавства, соціології та макроекономіки.
До основних ознак держави належать:
Спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення
В соціально-неоднорідному суспільстві влада виражає та захищає інтереси певної частини населення, носії влади організаційно відокремлені від громадянського суспільства.
Наявність фінансових засобів.
Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій державного механізму, які не виробляють товарів і не надають платних послуг. Держава робить позики і дає кредити, визначає грошову систему. Фінансові засоби необхідні для вирішення загальнозначущих проблем (оборони, будівництва суспільних будівель, соціального захисту незахищених верств населення — інвалідів, сиріт, дітей з неповних сімей). Через цей аспект розкривається соціальна орієнтація держави.
Здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки
Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права (нормативно-правових актах, зокрема законах).
Наявність апарату управляння та примусу.
Держава має спеціальний апарат — систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, міліція, виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації (державні форми власності).
Також атрибутом держави є народ
Народ — це соціальна база держави. Це сукупність індивідів, поєднаних правовим зв'язком (взаємні права та обов'язки) з державою. Цей зв'язок виражається в інститутах громадянства (в республіках) або підданства (в монархіях). Народ, який населяє територію країни, є суб'єктом і об'єктом державної влади.
територіальне розселення населення
Населення в державі розселене по всій, території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політико-територіальні одиниці з метою оптимізації управління. Політична влада держави, її суверенітет поширюються на всіх людей, що живуть на її території. Кровні зв'язки в державі або взагалі не мають значення, або відходять на другий план.
суверенітет
Це верховність, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади у державі в межах її території (внутрішній суверенітет), а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах (зовнішній суверенітет). Це основна якісна ознака держави. Тому не випадково 16 червня 1990 р., в період розпаду Радянського Союзу, BP УРСР, прагнучи до створення незалежної держави, прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
Функції теорії держави
Прогностична функція теорії держави
Виявляється у висуненні гіпотез про майбутній розвиток держави і права.
Теорії держави і права властива системотворча функція
Практично-організаторська (практично-прикладна) функція
Грецька етимологія терміна “органон” — “знаряддя”, “інструмент” — недвозначно примушує розглядати теорію держави і права як своєрідний інструмент перетворення, реформування реальних процесів і явищ державно-правового життя. На основі розроблених цією наукою теоретичних положень здійснюються реальні суспільні перетворення (теорії соціально-правової держави, громадянського суспільства).
Політична функція
Визначається насамперед тим, що об’єктом теоретичного відображення є політичні явища — держава і право.
Евристична функція
Евристика — мистецтво знаходження істини, мистецтво нових відкриттів. Теорія держави і права відкриває нові закономірності розвитку держави і права. Найважливішою евристичною проблемою теорії держави і права є вирішення тих питань, які постають перед юридичною наукою у процесі розвитку суспільства.
Гносеологічна функція
Гносеологія — теорія пізнання, наука про пізнання. Ця функція націлена на вивчення його природи. Теорія держави і права розробляє теоретичні прийоми наукового пізнання державно-правових явищ, які допомагають досягти оптимального результату.
Онтологічна функція
Онтологія — філософське вчення про буття, в якому досліджуються основи і принципи буття, його структура, закономірності. Виконуючи онтологічну функцію, теорія держави і права відповідає на запитання, що являють собою держава і право, як і чому вони виникли, яке їхнє майбутнє тощо. Пізнання глибинної сутності державно-правових явищ відбувається в межах цієї функції.
Наукові концепції походження держави
У сучасній юридичній науці е досить широке коло теорій, які пояснюють походження держави і права. Основні з них такі:
Теорія інцесту
(К. Леві-Строс) вважає заборону інцесту (кровозмішення) вихідним соціальним фактором у виділенні людини зі світу природи, структуризації суспільства і виникненні держави.
Гідравлічна (іригаційна)
(К. Вітфогель) — теорія, в основі якої лежить думка, що держава виникає з необхідності організовувати великі маси людей для будівництва іригаційних споруд.
Психологічна теорія
(Цицерон, Л. Петражицький, Б. Фромм). За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці притаманна потреба покори, усвідомлення залежності від видатної особи, пошуку авторитета, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, бажання підкоряти й підкорятися.
Патримоніальна теорія
(Р. Галлер) стверджує, що держава є похідною від права власника на землю (патримоніум). З права володіння на землю влада автоматично поширюється і на людей, які проживають на ній.
Економічна (класова, матеріалістична)
(К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) пов'язує виникнення держави з наявністю економічних причин (насамперед, приватної власності), які привели до розпаду первісного суспільства на класи з протилежними та антагоністичними інтересами. Тому, на відміну від теорії насильства, цією теорією обґрунтовується положення, що держава — не сила, що нав'язується ззовні, а результат внутрішнього розвитку суспільства.
Теорія насильства
(Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Ка-утський) пояснює виникнення держави як результат війн, примусового підкорення одними людьми інших. Насильство лежить в основі і виникнення приватної власності, і поділу суспільства на класи, а державна влада базується на фізичній силі.
Органічна
(Г. Спенсер, К. Вормс) — теорія, що ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом, тому держава — це соціальний організм, який складається з окремих людей, як і живий організм складається з окремих клітин. Згідно з цією теорією, держава базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як проста політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається.
Договірна (природно-правова)
(Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев, І. Кант), яка ґрунтується на ідеї виникнення держави у результаті угоди (договору) як акту розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз трактується як природна вимога збереження людського роду та забезпечення справедливості, свободи й порядку. Об'єднавшись, люди або передають правителю частину своїх невід'ємних (природних) прав з тим, щоб потім отримати їх із його рук (перший варіант), або домовляються про збереження своїх природних прав (другий варіант). Отже, у будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод людини в межах держави.
Патріархальна
(Арістотель, Р. Філмер, М. Михайловський), згідно з якою держава походить із патріархальної сім'ї як наслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава).
Теологічна
(Фома Аквінський, Лебюфф), яка базується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Ця теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою. Раціональним зерном можна вважати ідею про утворення порядку як загального блага у державі.
Принципи теорії держави
Існує декілька теорій держави, проте усім їм притаманні деякі спільні принципи.
Теорія держави може основуватись на різних декількох підставах:
божий, природній або договірний порядок
етичної ідеї, зокрема виведення прав людини та розмежування гілок влади
економічних або політично-соціальних структур влади
теоретичний ідеал політичного порядку (державна утопія)
історична дійсність державної системи, що описує, узаконює або критикує її
Суб`єкти теорії держави
В залежності від історичної доби суб'єктами теорії держави можуть бути:
спільнота діючих суб'єктів економіки
соціальний клас
індивідуум
народ
держава, як абстрактна особа
суверен
