Kategorier: Alle - іменник - час - синтаксис

af Вікторія Пащенко 6 år siden

367

Синтаксис. Словосполучення і речення

Синтаксис описує правила побудови речень і словосполучень у мові. Важливо відрізняти словосполучення від простих поєднань слів, таких як підмет і присудок або фразеологізми, які можуть виступати як єдиний компонент у синтаксичних конструкціях.

Синтаксис. Словосполучення і речення

Синтаксис

Речення

складне
складносурядне
складнопідрядне
просте
за складом предикативної частини

односкладні

дієслівні та іменні

двоскладні

за метою висловлювання

розповідне. питальне, спонукальне

головні члени речення

підмет і присудок

Не є словосполученням

Не є словосполученнями:

-        сполучення підмета і присудка: прийшла весна, забіліли сніги, гудуть вітри, зійшло сонце;

-        сполучення відокремлених членів речення з пояснюваним словом: річка, швидка і стрімка, крига, гладенька й міцна;


-        фразеологізми: байдики бити, впадає в око, голову сушити;

Хоч фразеологізми й не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці, проте можуть входити до складу синтаксичного словосполучення як один із його компонентів: сушити собі голову, рукою подати до школи, припнути язика з переляку.

-        форми ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш підготовлений, найбільш говіркий, більш докладно;

-        форми майбутнього часу і наказового способу дієслів: буду говорити, будемо слухати, будуть вчити, нехай прочитають;

-        сполучення повнозначних слів із службовими: край лісу, поблизу школи, перед учнями, давай напишемо;

-        сполучення іменних частин мови з дієсловами – зв’язками: буду студентом, стане журналістом;

-        слова, поєднані сурядним зв’язком: батько й мати, ніч і день, схилився та й дивиться;

-        синтаксично нерозкладні сполучення слів та словоформ: перше вересня, усі ми.


Словосполученя

Словосполучення - це смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.

Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.

Тип синтаксичного звязку

Морфологічне вираження

Приклади

1.

Іменникові

щира бесіда, ручка дверей, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти

2.

Прикметникові

білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити

3,

Числівникові

двоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п'яти кілограмів, одна друга площі

4.

Займенникові

дехто з нас, хтось із однокласників, щось інше, кожний з них, я з тобою.

5.

Дієслівні

шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом

6.

Прислівникові

близько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно, зовсім недавно

узгодження,керування,прилягання
Морфологічне вираження головного слова

Типи синтаксичного зв'язку

Тип

Сутність

Морфологічне вираження компонентів

1

Узгодження

Форми словозміни залежного слова уподібнюються до форм головного слова: дніпровські

схили, велику групу, сильним вітром, чистого вікна.

Головне

Іменник, займенник (співвідносний з іменником), субстантивоване слово

Залежне

Прикметник, дієприкметник, займенник (співвідносний з прикметником),

числівник

2

Керування

Головне слово вимагає від залежного певної вімінкової форми, яка не змінюється незалежно від форми головного слова: зустрічати товариша, зустрів товариша; зустріли товариша; глибини океану, у глибинах океану; гаптований золотом, на гаптованому золотом, гаптованого золотом.

Іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово, категорія стану

Іменник,займенник, субстантивоване слово

3

Прилягання

Залежним виступає повнозначне слово, позбавлене форм словозміни: дуже радий, ішов пішки, готовий працювати, співають ідучи.

Дієслово, прислівник, слова категорії стану, іменник, прикметник

Прислівник, дієприслівник, інфінітив, ідіоми

 

іменні, дієслівні, прислівникові
За будовою
прості і складні

За будовою

Прості

Складні

Утворюються з двох (зимові канікули, підготовка до іспиту, яскраве сонце) чи з кількох повнозначних слів із залежною семантично неподільною частиною (дитина років п'яти, люди літнього віку, більш здібний учень, взуття великого розміру, дівчина з блакитними очима, бути скупим).

Утворюються поширенням компонента простого словосполучення: поговорити з учителем групи продовженого дня, тримати в міцних руках.