Автобіографічні пісні гурту "Queen"

Mere som dette

Навіщо нам карти пам'яті

af Elena Lyt

Люксембург

af Litvinova Maria

Інтерес до народної казки

af Анастасія Леонідівна Щербина

Україна - це культура

af Марина Давидюк

Автобіографічні пісні гурту "Queen"

We will Rock you

Браян Мей вирішив написати композицію, у виконанні якої могли б брати участь слухачі. Вранці наступного дня він написав ритм, а трохи пізніше створив текст пісні.У першому варіанті вона виконується без музичного супроводу, крім гітарного соло в завершальній частині. Фредді співає під ритм, що складається з двох ударів ногою та одного удару

У 1977 році колектив давав концерт у Bingley Hall у Стаффорді. Відігравши програму, музиканти пішли за лаштунки, але публіка, як завжди, вимагала їх на біс. Причому робила це не оплесками, а за допомогою пісні You'll Never Walk Alone, яку традиційно співають на стадіонах усього світу футбольні фанати.  Учасники гурту Queen були дуже зворушені і, звичайно ж, повернулися на сцену

Bohemian Rhapsody

Всі записи Фредді робив на уривках паперу та телефонних довідниках. Розібратися в них комусь іншому було дуже складно Це від початку було дитя Фредді. Він з'явився і точно знав, чого хотів… Ми лише допомогли йому втілити її у життя. Bohemian Rhapsody” не просто виникла з нізвідки. Сам Мерк'юрі казав:" Я провів деякі дослідження, хоча вона є іронічною і є пародією на оперу. Чому б і ні? Я точно ніколи не казав, що є фанатом опери та знаю про неї все"

До цього дня вважається однією з найзагадковіших пісень в історії рок-музики. Рішення групи випустити її як сингл 31 жовтня 1975 стало переломним моментом у творчості музикантів, після якого Queen по праву зайняли одне з провідних місць на світовій рок-сцені.

We are the champions

Фраза «ми – чемпіони» багатьом видалася зарозумілою, проте Роджер Тейлор заспокоїв фанатів, роз'яснивши основну ідею пісні We Are the Champions:  We Are the Champions має на увазі "ми", як "усі ми", колективно, а не ми в групі. Соромно, деякі люди усвідомлено трактували її сенс неправильно. «Не час для тих, хто програв» («No time for losers») – це не найкращий рядок, але це дійсно більшою мірою «ми всі». Це – святкування.

Ми хотіли, щоб натовпи розмахували руками та співали. Це дуже сильно поєднує та налаштовує на позитивний лад.  Надихнувшись ідеєю, Фредді Меркьюрі написав пісню We Are the Champions. " Коли я її писав, я думав про футбол. Я хотів вигадати пісню для спільного виконання, яку могли б підхопити фанати. Звичайно, я надав їй більше театральної витонченості, ніж у звичайному футбольному гімні. Думаю, її можна було б витлумачити як мою версію I Did It My Way [пісня Френка Сінатри]. Ми записали її, і це було не просто. Зовсім не «легке життя» [bed of roses], як співається у пісні"

Show must go on

Але сенс зрозумілий навіть слухачам, які не знають перекладу. Пронизливий вокал Фредді передає всю гіркоту та страх перед неминучим відходом головного героя шоу. Шоу, яке має продовжитись і без нього. Пісня була записана в 1990 році, коли прогресуюча хвороба вже не давала Меркьюрі брати активну участь не тільки в концертній діяльності, а й у створенні нових треків.

Трек прийнято вважати «лебединою піснею» вокаліста Фредді Мерк'юрі, хоча фактично авторство належить гітаристу гурту Брайану Мею. Текст пісні насичений різними метафорами та уривчастими фразами – експерти знаходять відсилання і до Шекспіра, і до іншого хіту того часу – The Wall.