von Михайло Михальченко Vor 3 Jahren
564
Mehr dazu
Насичення виробництва машинами і механізмами супроводжується інтенсивним шумом та вібрацією, які справляють негативний вплив на працездатність і здоров’я працівників. Механічні коливання вузлів і деталей викликають коливання повітря і сприймаються органами слуху людини як звуки. Комплекс хаотичних звуків, різних за частотою та інтенсивністю, які викликають неприємні суб’єктивні відчуття, називається шумом.
Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають ступінь звукового тиску - децибелах. Цей тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 децибелів (дБ) практично нешкідливий для людини, це природне шумове тло. Що ж стосується звуків голосу, то тут припустима межа складає приблизно 80 децибелів. Звуку 130 децибелів вже викликає в людини болюче відчуття, а 150 стає для нього нестерпним.
Once you have listed out your SWOT - It's now time to evaluate and determine further steps that need to be taken in order to achieve your goals.
There are mainly two methods:
1) Matching
2) Turning negatives into positives
Ефективним шляхом рішення проблеми шуму є зниження його у самому джерелі за рахунок змінення технологій та конструкцій. Для захисту від міського шуму здійснюють звукопоглинальні та звукоізолюючі заходи (застосування звукопоглинальних та звукоізолюючих матеріалів, конструкцій в будівлях). Озеленення міст є також шляхом зменшення впливу шуму. Хвойні породи дерев у порівнянні з листяними краще регулюють шумовий режим. У міру віддалення від магістралі дерева листяних порід (тополя, акація) знижують рівень звуку на 4,2 дБ, листяні чагарникові – на 6дБ, ялина та сосна – на 9 дБ. Найкращим чином знижує рівень шуму багаторядна посадка або зелений масив шириною 100 метрів – на 12-15дБ, парки, бульвари и сквери.
Серцево-судинні захворювання можуть виникати, якщо людина постійно ночами піддається впливу шуму гучністю 50дБ або вище – такий шум видає вулиця з інтенсивним рухом. Міський шум можна віднести до факторів ризику виникнення гіпертонічної та ішемічної хвороби. Для того, щоб заробити безсоння, досить шуму в 42 дБ, щоб стати дратівливим – 35 дБ (звук шепоту). Дія шуму позначається на функціях ендокринної та імунної систем організму, що може проявлятися у вигляді трьох головних біологічних ефектів: зниження імунітету до інфекційних хвороб; зниження імунітету проти розвитку пухлинних процесів; поява сприятливих умов для виникнення та розвитку алергічних та аутоімунних захворювань. При впливі шуму від 85-90 дБ довгий час людина скаржиться на нездужання. Симптоми – головна біль, запаморочення, нудота, надмірна дратівливість.
Під впливом сильного шуму, особливо високочастотного, у органі слуху відбуваються незворотні зміни (специфічний вплив шуму). При високих рівнях шуму слухова чутливість падає вже через 1-2 роки, при середніх – виявляється набагато пізніше, через 5-10 років, тобто зниження слуху відбувається повільніше, туговухість розвивається поступово.
Організм людини не однаково реагує на шум різного рівня. Шуми рівня 70-90 дБ при тривалому впливі приводять до захворювань нервової та інших систем організму (неспецифічний вплив), а більш 100дБ – до зниження слуху, аж до глухоти (специфічний вплив).
Неспецифічний вплив шуму позначається на функціях центральної нервової системи – аж до епілептиформних нападів; травної системи – аж до виразкової хвороби; серця – до інфарктів міокарду; судин – до гострого порушення кровообігу у міокарді, мозку, підшлункової залози та інших органів. Шум здатний збільшувати вміст в крові таких гормонів стресу, як кортизол, адреналін, норадреналін – навіть під час сну. Чим довше ці гормони присутні у кровоносній системі, тим вище ймовірність, що вони приведуть до небезпечних для життя фізіологічних проблем.
Акустика – галузь фізики, наука про звукові явища, які відбуваються в пружному середовищі і пов'язані з коливаннями твердих, рідких та газоподібних тіл, а також застосування цих явищ. Предмет А. охоплює пружні коливання і хвилі від найнижчих частот (значно нижчих одного Гц) до гранично високих (до 1013 Гц). Коливання з частотою до 16 Гц називаються інфразвуком, понад 20 тис. Гц – ультразвуком, високочастотні, частоти яких межують із частотами електромагніт. коливань, – гіперзвуком. У вужчому значенні А. – вчення про звук, тобто пружні коливання, які сприймаються органами слуху людини. Одна з найдавніших галузей знань, яка виникла на основі інтересу до музики й інструментів, що мають здатність звучати, та необхідності усвідомити явища слуху й мовлення.
This is the most important step of all: bringing the plan into action.
Start using your results to track your progress. Set up measurements and milestones and keep working toward them. Step by step, you will get where you want to be, so get started now!
Діапазон від 16 Гц до 20 кГц називають чутним діапазоном.
Звуки з частотами до 16 Гц називаються інфразвуком, понад 20000 Гц — ультразвуком.
Звуки з частотою 109−1013 Гц називають гіперзвуком.
Інфразвук - це механічні коливання пружного середовища, що мають однакову із шумом фізичну природу, але різняться частотою коливань, яка не перевищує 20 Гц.
Ультразвук – це механічні коливання високої частоти, які можуть розповсюджуватись в будь-якому матеріальному середовищі. Зазвичай, ультразвуковим діапазоном вважають інтервал частот від 20000 до декількох млрд герц.
Звук - це коливальний рух частинок середовища. Людина завжди жила у світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, що сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань за секунду). Коливання більшої частоти називають ультразвуком, меншої - інфразвуком. Для всіх живих організмів, у тому числі і людини, звук є одним із впливів навколишнього середовища. Звуки і шуми великої потужності вражають слуховий апарат, нервові центри, можуть викликати болючі відчуття і шок. Так діє шумове забруднення.
Основні характеристики звуку:
Приймачі звуку
Так називаються пристрої, що сприймають звукову енергію, що вимірюють характеристики звукової хвилі (тиск, інтенсивність, швидкість тощо) і перетворюють її на іншу енергію. Для прийому звуку у різному середовищі застосовуються:
Існують природні приймачі звуку – слухові апарати людей та тварин – та технічні. Коли відбулося коливання пружного тіла, що виникли внаслідок цього хвилі через деякий час досягають органів слуху. Барабанна перетинка коливається із частотою, яка відповідає такій у джерела звуку. Ці тремтіння передаються на слуховий нерв, і він подає імпульси головному мозку для подальшої обробки. Так у людини та тварини з'являються певні звукові відчуття.
This part examines the areas which you need to improve and the things that will set you back in your career.
It is really important to be honest when you list out your weaknesses.
Перші дослідження, пов'язані з вивченням закономірностей поширення хвильових збурень, виконав в Україні професор Новоросійського університету (Одеса) Микола Олексійович Умов. У його дослідженнях значне місце посідала робота з визначення кількісних оцінок величини енергії, що переноситься хвилею. У 1874 році він захистив докторську дисертацію на тему: «Рівняння руху енергії у тілах»
Begin by identifying your strengths. These are the traits or skills that set you apart from others.
List out all your strengths - if you get stuck, talk to people around you and ask for their input. Please be honest with yourself.
З оприлюдненням Ісааком Ньютоном своїх «Начал», розпочалася нова ера у розвитку акустики. Велике значення для подальшого розвитку математичних методів дослідження в акустиці мала Дискусія про струну, в якій узяли участь Даніель Бернуллі, Жан Лерон д'Аламбер, Леонард Ейлер, Жозеф-Луї Лагранж. Предметом дискусії було два розв'язання хвильового рівняння для струни. Обґрунтування розв'язку Бернуллі одержав лише Фур'є. Дискусія відіграла значну роль у розвитку методів розв'язання не лише проблем акустики, а і розвитку математичної фізики.
Даніель Бернуллі
Наступний етап розвитку акустики - це звукозапис. Історія звукозапису розпочинається 12 серпня 1877 року, коли Едісон зробив перший у світі звукозапис на циліндрі фонографа.
Томас Едісон
Томас Едісон вперше записав людський голос на фонограф і прокричав "Hello" у приймач свого винаходу. Але відомим Едісона зробила демонстрація пісні «Mary had a little lamb» на фонографі і винахідника охрестили «чарівником з Менло парк». Загадкова машина, що говорить, викликала крайнє здивування. Ні один винахід Едісона не справив такого приголомшливого враження в Європі та Америці.
Фонограф
Активна дослідницька діяльність багатьох учених у XIX та XX століттях сформувала сучасну акустику, як науку, що охоплює явища, пов'язані зі створенням, поширенням хвиль та взаємодією їх із середовищем. В акустику прийшла диференціація, сформувалися окремі наукові та інженерні дисципліни.
Уявлення про скінчену величину швидкості звуку на основі спостереження за явищем луни та затримки появи звуку після пострілу гармати, сформувалося досить давно. Першими, хто виміряв швидкість звуку, є Гассенді та Мерсенн. Обидва дослідники аналізували постріл гармати, фіксуючи інтервал часу після сполоху під час пострілу та часом повернення звуку. За даними Гассенді швидкість становила 478 м/c. Мерсен одержав — 450 м/c.
Формування акустики, як важливого розділу сучасної фізики, почалося задовго до початку писемної історії. Деякі археологічні знахідки вказують на виготовлення людиною музичного інструменту з кістки з боковими отворами майже сорок тисяч років тому.
Вважають, що перші наукові дослідження природи музичних звуків, було проведено грецьким філософом Піфагором у 6 столітті до нашої ери. Його дослідження пов'язані з вивченням звуків, що виникають при коливанні струн. Він встановив залежність між довжиною струни та частотою коливань.
Аристотель висловлювався відносно процесу поширення звуку, як передавання стану стиснення-розтягу від однієї частинки повітря до іншої. Йому належать також міркування відносно природи людського голосу. Однак, філософ висловлював хибне твердження про те, що високочастотні звуки поширюються швидше, ніж низькочастотні.
Формування сучасних уявлень про особливості коливальних процесів розпочалося роботами Галілео Галілея. Він виявив явище ізохронізму (незалежності періоду коливань маятника від амплітуди). Проте, Галілей помилково вважав, що це явище відбувається за будь-яких значень амплітуд. Він вивчав і явище резонансу. Кінець 16 та початок 17 століть знаменує період значного інтересу до питань коливання струн.
Галілео Галілея
