von Богдана Глуханюк Vor 6 Jahren
573
Mehr dazu
Столиця, Лондон, домінує в секторі ЗМІ Великобританії: загальнодержавні газети, телеканали і радіо в основному базуються саме там, хоча Манчестер також є важливим медіацентром. Едінбург, Глазго і Кардіфф є важливими центрами для газет і мовних каналів Шотландії та Уельсу.
Появу періодичної преси в Англії відносять до 1588 р., коли вийшов перший номер «Англійського вісника». Він спо-віщав читачів про події зовнішнього та внутрішнього життя, зокрема в одному з номерів повідомлялося про рух іспанської «Непереможної Армади».
Першим англійським виданням, що відповідало поняттю «газета», вважають «Вісті, або Тижневі новини з Італії, Ні-меччини, Угорщини, Польщі, Богемії, Франції й інших країн» («Courante, or Weekly Newes from Italy, Germane, Hungary, Poland, Bohemia, France and the Low Countreys»), що з’явилися 21 вересня 1621 р. у Лондоні й проіснували до 1641 р. «Вісті…» нагадували голландські зразки, а замість імені видавця були надруковані ініціали – «N. B.»
Британія – країна класичної вертикальної моделі преси. Не дивлячись на велику кількість регіональних газет, жителі цієї країни звикли мати до сніданку свіжу лондонську газету.
Англійська преса у першій половині ХХ століття продовжувала займати провідне місце у системі ЗМІ Великобританії та й в усьому світі: "Споживання газет на душу населення в Англії майже вдвічі вище, ніж у США, втричі вище, ніж у Франції. В усіх країнах Південно-Східної Азії щодня розповсюджується менше примірників газет, ніж щоденний тираж однієї газети в Лондоні. За даними ООН, у середньому на 1000 осіб населення земної кулі в 1956 р. розповсюджувалося щодня тільки 88 примірників газет. У той же час в Англії на 1000 осіб припадало 611 примірників".
На зміну "золотому" сторіччю європейської культури йшло "срібне". І хоча реалізм не вичерпав ще своїх великих ресурсів, усе відчутніше заявляло про себе декадентство. Наприкінці ХІХ століття почалося формування того явища, яке в ХХ дістає назву "масова культура".
Причетна до її формування масова преса, доступна широкому колу читачів, широким верствам населення, зароджується в Англії в останні десятиліття ХІХ століття. Бурхливий розвиток економіки разом з науково-технічним прогресом зумовили появу нових соціальних функцій преси, яка мала обслуговувати найширші верстви населення.
Після скасування "податків на знання" в англійській журналістиці почалося формування такої системи періодичних засобів інформації, яка майже в незмінному вигляді збереглася до кінця ХХ століття, до появи та розвитку нових електронних засобів спілкування.
Британська журналістика XVІІІ століття остаточно виробила і закріпила такий гострий публіцистичний жанр, як політичний памфлет, сповнений викривально-сатиричного пафосу, сміливо використала його як надійну потужну зброю боротьби з феодально-клерикальною реакцією. Сатирично-повчальні журнали заклали міцний фундамент для подальшого розвитку масової аудиторії, вироблення системи жанрів і засобів журналістської майстерності.
У Великобританії продається більше газет на душу населення, ніж в будь-якій іншій країні. Відомо, що дві людини з трьох старше 15 років читають загальнонаціональну щоденну газету, і майже три людини з чотирьох читають недільну газету. Загальнонаціональні газети випускаються тиражем близько 14 мільйонів екземплярів по буднях і близько 17 мільйонів по неділях, хоча загальна кількість читачів (члени сім'ї тощо) набагато більше, ніж надані кількості.
Загальнонаціональна преса Великобританії, яка налічує 11 щоденних газет і 10 газет, що виходять по неділях, базується в Лондоні, де знаходяться і контори газет, і друкарські верстати. Більшість з них раніше перебувало на Фліт Стріт у центральному Лондоні, вулиці, яка була центром національної індустрії друку. Але тепер всі газети покинули цю вулицю, переїхавши в інші райони Лондона.
Таблоїд — вид газети, як правило, щоденної, зі спеціальним видавничим форматом (37–40 см х 27–30 см). Спочатку термін означав газету невеликого формату, порівняно з традиційними, яку було зручно читати в переповненому трамваї, в приймальні у лікаря і в інших людних місцях. В Європі таблоїди вперше з'явилися у Великій Британії й одразу ж здобули велику популярність.
Таблоїди спрямовані на певний прошарок малоосвіченого населення, наповненням цих газет часто є дешеві сенсації, назви статей є популістськими і галасливими. Завдяки легкій мові і відносно низькій ціні таблоїд легко знаходить своїх читачів. Таблоїди часто провокують, спрямовані на емоції читачів, часто переходять межі журналістської етики. Іноді описують вигадані історії. Статті, як правило, містять багато фотографій та мало тексту. Ілюстрації часто шокують або просякнуті еротизмом. Багато уваги приділяється спортивній тематиці. Іноді присутня рубрика кросворду або конкурсу.
Британські газети. Насамперед, підписки на них не існує. Будь-яку газету можна купити у вільному продажі. Існує безліч типів газет: газети «популярні» і газети «якісні». Популярні газети менші розміром, у них багато картинок, великі заголовки і маленькі статті. Їх легко читати. Якісні газети розраховані на більш серйозне коло читачів. Ці газети більші за розміром, статті в цих більші й інформація більш докладна.
Газети в Британії пишаються тим, що вони не схожі одна на одну — кожна з них намагається мати визначений профіль. Зараз ви побачите дотепне, але, принаймні, частково точне визначення людей, що читають ту чи іншу газету.
Дивитися телевізор є найбільш поширеним дозвілля для 8/10 чоловіків і жінок. У 2008 році, в середньому, люди витрачали 26 годин на тиждень дивлячись телевізор. Люди, професія яких не пов`язана з роботою руками, дивляться телевізор близько 7 годин на тиждень, і це менше, ніж в керівничих пофесіях. Більше ¼ дорослих в Англії в 2005/2006 дивилися телевізор в середньому дві години на день, 23% дивилися близько 3 годин.
Національні радіостанції
Великий та зростаючий сектор. 8,800-10,000 видань на будь-який смак. Дві третіх журналів є спеціалізовано пофесійними (business-to-business, B2B), решта споживацькі. Серед найвідоміших Private Eye, Hello!, The Spectator, the Radio Times and NME.
Журнал для тих, хто не мислить життя без подорожей. Як прикрасити ваше життя, будинок або сад – дасть пораду цей журнал.
Це бізнес видання. Історії успішних людей, інтерв'ю, новини і корисні матеріали про компанії, а також – багато іншого.
Журнал для тих, хто любить знати всі подробиці про життя знаменитостей. Хто з ким і коли розлучився або одружився в Голлівуді, чим займалися ваші кумири і чи не проспали ви найцікавіші новини – розповість People.
Журнал для любителів таємниць і загадок Всесвіту. Чому один з 2 мільйонів омарів народжується синім, яким чином Бетмен вплинув на процес створення шрифту Comic Sans? Це далеко не всі каверзні питання, відповіді на які ви можете отримати в цьому журналі.
Британське видання Vogue — журнал мод, уперше опублікований восени 1916 року.
Британський Vogue — це журнал, успіх якого заснований на рекламі, а не прибутках від продажів. 2007 року було опубліковано 2020 сторінок реклами в середньому £ 16,000 за сторінку. Це найбільш рентабельне видання серед решти видань Vogue. Британський Vogue є найприбутковішим британським журналом, а також найприбутковішим виданням Vogue, крім американської версії.
