Пантелеймон Александрович Кулиш

Mehr dazu

filipovaoxana@ukr.net

von Oxana Filipova

Громадянська освіта в Україні

von Юлія Рижак ПО-51

Карта навчального проекту

von Виктория Шевченко

Любимые книги

von Софья Климова

Пантелеймон Александрович Кулиш

Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси».

Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін».

Твори

Твори: - перший україномовний історичний роман «Чорна рада» - гумористичні оповідання: «Циган» «Пан Мурло» «Малоросійські анекдоти» - оповідання на тему нещасливого кохання: «Гордовита пара» «Дівоче серце» - історичні оповідання: «Мартин Гак» «Брати» «Січові гості» Джерело:

Чорна Рада

Чо́рна ра́да — перший україномовний історичний роман, написаний Пантелеймоном Кулішем 1846 року. У цій «хроніці історичних подій» автор відтворив відомі історичні події — чорну раду у Ніжині, яка відбулася 1663 року.

Проблематика «Чорна Рада»: незалежності України; патріотизму і зради; ролі державного діяча; ставлення влади до народу; боротьби добра і зла; батьків і дітей; кохання і подружнього щастя; людини і народної моралі; козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії; вірності обов’язку, козацької честі; цінності людського життя.

Головні герої «Чорна Рада»: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запо­розький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Чере­вань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік.

Історична основа «Чорна Рада»: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»)

Головна ідея «Чорна Рада»: викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність на­ціональної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної ор­ганізації українського суспільства є його національна еліта (культурна, осві­чена, здатна до мудрого державотворення).

Тема «Чорна Рада»: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни

Жанр «Чорна Рада»: (перший) історичний роман-хроніка

Рід літератури «Чорна Рада»: епос

14.02.1897(М.Оленовка)

У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу.

Навчання

Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.

Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року.

З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті.

Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі.

Навчався в Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.

07.08.1819(м.Воронеж, Чернигивськой Губернії )