von Nedzelyuk Yulia Vor 9 Jahren
403
Mehr dazu
це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально-неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
це елемент форми держави, який характеризує політичну організацію влади, сукупність способів, прийомів, методів здійснення державної влади у суспільстві.
це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території держави на певні складові частини та співвідношення між ними.
це така держава, яка об'єдналась (утворилась) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передала вищим центральним органам союзної держави.
імперія
це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії.
конфедерація
це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах.
федерація
це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам.
це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин.
це елемент форми держави, який характеризує структурну організацію влади, порядок утворення і повноваження вищих органів державної влади, їх взаємовідносини між собою, з іншими органами держави, з політичними партіями і соціальними групами та населенням в цілому.
це така форма правління, при якій повноваження вищих державних органів здійснюють представницькі виборні органи.
змішана
президентська
це така форма правління, при якій повноваження верховної влади належать одній особі: королю, царю, султану, шаху, імператору і т.п.
обмежена (конституційна)
парламентська
дуалістична
абсолютна
напрямки діяльності держави, які є складовими основних функцій і завдяки яким вони реалізуються.
функції держави, які реалізуються протягом всього її існування, без яких розвиток та існування держави неможливе.
тимчасові
реалізуються в певних умовах. Так, у разі стихійного лиха чи техногенної катастрофи держава приймає міри по ліквідації негативних наслідків, що виникли, допомагає постраждалим та інше. Але здійснення такої функції припиняється після відновлення причиненої шкоди і досягнення поставленої мети.
постійні
реалізуються державою на всіх етапах існування (основні функції)
соціальні функції:
створення мережі спеціальних закладів для догляду за непрацездатними
подстворення системи загальнодержавного та недержавного соціального страхування
забезпечення соціального захисту громадян
гуманітарні функції:
охорона культурної спадщини та ін.;
розвиток національної самосвідомості народу
забезпечення освіти та виховання населення
розвиток науки і культури
політичні функції:
охорона і захист конституційного ладу та ін
створення умов для розвитку демократії
розробка внутрішньої політики держави
економічні функції:
розпорядження об'єктами державної власності та ін.
створення умов для забезпечення прав громадян на підприємницьку діяльність
розвиток виробництва
захист різних форм власності
зовнішні функції
реалізація яких здійснюється на міжнародній арені, які забезпечують зовнішню політику держави
підтримання міжнародного правопорядку
природоохоронна
дипломатична
внутрішні функції
реалізація яких здійснюється всередині країни і які забезпечують внутрішню політику держави.
екологічна
соціальна
політична
економічна
сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять у бюджети та в державні цільові фонди, котрі збираються з населення у встановленому податковими законами порядку і використовуються для утримання державної влади і вирішення загальних справ;
загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою для регулювання найважливіших суспільних відносин і виконання яких забезпечується державним примусом.
публічну владу здійснюють спеціально утворені органи держави, які відокремлені від населення, у своїй сукупності утворюють державний апарат, завданням якого е тільки керування справами держави і суспільства.
наявність певної території, обмеженої державним кордоном, за якою закріплене населення (народ) за допомогою правових інститутів громадянства (в республіках) чи підданства (в монархіях).
наявність верховенства, повноти, єдності та неподільності влади всередині країни та її рівноправності і незалежності у міжнародних відносинах. Державний суверенітет виникає з моменту реалізації національного суверенітету - права нації самостійно визначати свою подальшу долю, включаючи право на самовизначення і створення суверенної держави.
