por Ярослав Yakovlev hace 6 años
338
Казахстан
Казахстан является президентской республикой, где президент исполняет роль главнокомандующего и имеет право вето на законы, принятые парламентом. Пост президента занимает Нурсултан Назарбаев.
por Ярослав Yakovlev hace 6 años
338
Ver más
Станом на 1 липня 2001 чисельність населення Казахстану становила 14,95 млн осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі. Під час перепису населення 1999 зареєстровано 14,95 млн осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився з 13 до 4,5 %, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за 1991—1997 на 1150 тис. осіб
Станом на 1 липня 2001 чисельність населення Казахстану становила 14,95 млн осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі. Під час перепису населення 1999 зареєстровано 14,95 млн осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився з 13 до 4,5 %, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за 1991—1997 на 1150 тис. осіб
Республіка Казахстан знаходиться в центральній частині Євразії. На території країни, на перетині 78 меридіану з 50 паралеллю, знаходиться географічний центр континенту. На півночі і заході межує з Росією, на сході — з Китаєм, на півдні — з Киргизстаном, Узбекистаном і Туркменістаном. На південному заході омивається водами Каспійського моря.
Казахстан є найрозвиненішою країною Центральної Азії. У Казахстані розвинена гірничодобувна промисловість. Активно добуваються вугілля, нафта, природний газ, залізняк, мідні руди, свинцевий-цинкові руди, нікелеві руди, боксити та інші корисні копалини.
Уряд Республіки Казахстан переніс столицю держави із Алмати до Астани 10 грудня 1997. Казахстан поділяється на 14 провінцій. Провінції поділені на округи. Кожну провінцію очолює акім (губернатор), що призначається президентом. Муніципальні акіми призначаються акимами провінцій.
Казахстан має стабільні відносини з усіма своїми сусідами. Він також є членом Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Євро-Атлантичного партнерства та Організація Ісламського співробітництва. Він є активним учасником Організації Північноатлантичного договору в аспекті Партнерство заради миру.
Казахи традиційно є прихильниками ісламу, а росіяни сповідують православ'я. У Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для збільшення числа своїх прибічників. Туреччина, Саудівська Аравія і ряд інших країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в мусульманських навчальних закладах.
Казахстан офіційно є президентською республікою. Перший і єдиний президент — Нурсултан Назарбаєв. Президент є також головнокомандувачем збройних сил та може накласти вето на закон, який був прийнятий парламентом. Прем'єр-міністр є головою Кабінету міністрів і главою казахстанського правління. Є три віце-прем'єри та 16 міністрів в уряді. Карім Масімов обіймає посаду прем'єр-міністра з 10 січня 2007. Казахстан має двопалатний парламент, що складається з нижньої палати (Мажилісу) і верхньої палати (сенату). Одномандатні округи всенародно обирають 107 місць в мажилісі, тут також знаходяться 10 членів, що обираються за партійними списками. Сенат складається з 47 членів. Два сенатори від кожного з виборних зборів (масліхатів) від 16 основних адміністративних регіонів Казахстану (14 провінцій, а також міст Астана й Алмата). Президент призначає інших 15 сенаторів. Депутати мажилісу та уряд мають право законодавчої ініціативи, хоча уряд пропонує найбільший спектр законодавства, який розглядається парламентом
Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан у різні періоди XIX-ХХ стст. і вольове проведення кордонів республік за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності населення республіки становили меншість (у 1980-х — 38-39 %). У 1998 частка казахів збільшилася до 50,6 %, частка росіян знизилася до 32,2 %, українців — до 4,5 %, німців — до 1,9 %. У Північному Казахстані більшість становлять росіяни, у Східному Казахстані, Семиріччі і Західному Казахстані компактно проживають російські козаки, які виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. У республіці проживають представники понад 100 національностей, в тому числі більше 300 тисяч українців. Діє державна програма «Нурлы Кош» — програма повернення до Казахстану етнічних казахів з іншіх країн
У Казахстані мешкають представники понад 130 націй і народностей, багато з яких мають власні культурні центри. Для вирішення питань щодо здійснення конституційних прав представників кожного народу, що проживає у Казахстані, щодо користування рідною мовою та культурою, у 1995 була створена Асамблея народів Казахстану, що займається виробленням стратегічних завдань національної політики у країні. Головою Асамблеї обрано Президента Республіки Казахстан Н. А.Назарбаєва. Виконанням усіх прийнятих рішень займається постійно діючий орган при президентові Республіки Казахстан — секретаріат Асамблеї і заступник голови Асамблеї. Малі асамблеї в обласних центрах, очолювані акимами (главами адміністрацій), займаються питаннями міжнаціональних відносин, що піднімаються культурними національними центрами на місцях, зокрема, відродженням культури і мови, виданням газет, розподілом ефірного часу на телебаченні і радіо, вирішенням побутових, соціальних та інших проблем. Нині в Казахстані видається 11 національних газет, функціонує 44 телестудії 12 мовами, 18 радіостанцій 6 мовами. Викладання у школах ведеться 7 мовами. В столиці країни — Астані — під патронатом Посольства України працює українська гімназія. Для представників національних діаспор і малих народів, за пропозицією Н.Назарбаєва, щороку виділяється 10-відсоткова квота для вступу у вищі та середні навчальні заклади республіки. 14-16 листопада 2002 відбулася 9-а сесія Асамблеї народів Казахстану, на якій прийнято рішення про створення постійно діючої Наради, яка повинна виробляти пропозиції щодо демократизації і розвитку громадянського розвитку. До складу Наради повинні увійти депутати парламенту, члени уряду, а також представники будь-яких політичних партій та неурядових організацій. В рамках Наради вестиметься активний діалог про шляхи подальшого розвитку країни, її економіки, політичної системи на основі збереження політичної стабільності і забезпечення безпеки Казахстану і його громадян.
Вибори до Мажилісу у вересні 2004 надали домінантне становище в нижній палаті проурядові Партії Отан, очолюваній президентом Назарбаєвим. Всі інші партії, в тому числі таграрно-промисловий блок АІСТ і партія Асар, заснована дочкою президента Назарбаєва, отримала більшість останніх місць. Опозиційні партії, які були офіційно зареєстровані та брали участь у виборах, отримали одне місце в ході виборів, що згідно з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі, не відповідає міжнародним стандартам. Нурсултан Назарбаєв із Володимиром Путіним. 2002 У 1999 Казахстан намагається отримати статус спостерігача в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Офіційна відповідь Генеральної Асамблеї полягала в тому, що Казахстан міг претендувати на повноправне членство, тому що частково знаходиться в Європі, але йому не буде надано жодного статусу, поки не покращиться стан демократії та дотримання прав людини в цій державі. 4 грудня 2005 Нурсултан Назарбаєв був переобраний президентом країни. Виборча комісія оголосила, що він виграв з результатом більше ніж 90 % голосів. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) дійшла до висновку, що вибори не відповідали міжнародним стандартам, незважаючи на деякі поліпшення в адмініструванні виборів. Агентство Сіньхуа повідомило, що спостерігачі з Китаю, відповідальні за нагляд у 25 виборчих дільницях в Астані, показали, що голосування в цих опитувань були проведені «прозоро та справедливо».[13] 17 серпня 2007 пройшли вибори в нижню палату парламенту, і коаліція на чолі з правлячою партією Нур Отан, в яку увійшли партія Асар, Громадянська партія Республіки Казахстан і Аграрна партія, виграла місця з результатом у 88 % голосів. Жодна з опозиційних партій не досягла прохідного бар'єра в 7 %. Це привело до згадок в деяких місцевих ЗМІ, які поставили під сумнів компетентність і харизму лідерів опозиційних партій. У відповідь опозиційні партії виступили зі звинуваченнями в серйозних порушеннях в ході виборів.[14][15] У 2010 президент Назарбаєв відхилив пропозицію провести референдум, щоб тримати його на цій посаді до 2020, і замість того наполягав на президентських виборах на п'ятирічний термін. У голосуванні, яке відбулося 3 квітня 2011 Назарбаєв отримав 95,54 % голосів з 89,9 % зареєстрованих виборців, що брали участь.[16] Назарбаєв розповів про прогрес виданню Washington Post в березні 2011. Проте Казахстан попередили, що згідно з індексом демократії за 2010, країну перекваліфікували в авторитарний режим.
