por Анастасія Савчук hace 4 años
215
Туристичні центри Львівщини
Червоноград, місто на Львівщині, відоме своїми культурними і історичними пам'ятками, пропонує туристам кілька цікавих місць для відвідування. Одним з них є художній музей "Сокальщина"
por Анастасія Савчук hace 4 años
215
Ver más
Use this mind map to make the most out of your travels.
І наостанок. Безліч туристів, вражених Львовом, намагаються залишити щось на згадку про це красиве західне місто. Тому і вирушають на Вернісаж. На цьому ринку можна придбати сувеніри. Відомим серед туристів він став через те, що тут можна купити вироби ручної роботи. Картини зі львівськими пейзажами, надзвичайно красиві прикраси і вишивані сорочки та рушники.
Найбільший стадіон Західної України звели спеціально до Чемпіонату Європи з футболу, який відбувся у 2012 році. Тож окрім національної збірної, яка час від часу проводить на«Арені-Львів» свої домашні матчі, тут під час європейської першості зіграли збірні Німеччини, Данії та Португалії. Стадіон вважається фартовим для збірної України. Більшість матчів, проведених у Львові, національна збірна вигравала.
Зазвичай відвідувати кладовища не прийнято. Надто моторошно. Та у Львові цвинтар не просто місце для поховання, а історико-культурний музей-заповідник. 300 тисяч поховань на 40 гектарах. На 500 могилах встановлені скульптури. Скажете, що тут дивовижного? А те, що ці скульптури справжні витвори мистецтва. Ангели, святі, люди, які поховані на цвинтарі, витесані з каменя. Вони передають смуток та розпач. Обличчя скульптур настільки природні, що, здається, ось-ось з очей маленького янгола потечуть сльози! Це місця, в яких необхідно обов’язково побувати!
Шоколад теж став для міста Лева своєрідним символом. Численні фестивалі шоколаду щорічно збирають у Львові тисячі туристів. Що робити, якщо до солодкого свята ще далеко? Звісно, відвідати Львівську майстерню шоколаду. Шоколад білий, молочний, чорний, з горішками і марципанами, іншими смачними начинками. Шоколад у плитках та топлений, шоколадні десерти, торти. Одним словом, смакота! Смаколики слід куштувати із львівською кавою, ще одним символом Львова.
Цей заклад вирізняється з-поміж інших не тільки у Львові, а й в усій Україні. Власники«Криївки» наважилися на непростий експеримент. Ресторан із атрибутикою Української повстанської армії одразу став відомим, проте немало було і критики. Адже якщо на Заході України вшановувати воїнів УПА – річ звична, то в інших регіонах до цього ставляться з осторогою.
Якщо ви не тільки любите смакувати хмільним напоєм, а й бажаєте дізнатися, як його роблять, то вам однозначно варто відвідати Музей пивоваріння. Облаштували його ще у 2005 році на території Львівського пивзаводу. На 600 квадратних метрах розмістили різноманітні експонати: пивні бочки, пляшки, кухлі, знаряддя, за допомогою якого робили пиво. Також у старих книгах досі збережені давні рецепти пива.
Аж дивно, що одна з улюблених страв українців досі не мала музею! Львів’яни вирішили виправити цю несправедливість. У культурно-гастрономічному закладі «Сало» представлено 35 видів цього продукту! Серед фірмових страв «Вухо Ван Гога», «Губи Монро», «Суші сало».
Якщо за останні кілька років у Львові з’явилася купа нових туристичних родзинок, то Аптека-музей відома давно. Століттями цей заклад підтримує своє реноме. Роками аптеці вдається поєднувати медичну складову із туристичною. Адже попри те, що аптеку щодня відвідують десятки туристів, тут не припиняють реалізовувати медичні препарати. Якщо туристи із захопленням роздивляються всілякі колбочки, траворізки, таблеткові машини, то львів’яни приходять сюди за тим, що лікар приписав. Працює аптека у місті з 1735 року.
Бути у Львові і не відвідати Високий замок – це, як у Києві навіть мигцем не побачитиХрещатик. Це найвища точка міста Лева. Висота гори – 413 метрів. Колись на ній височів замок. Забудовувати гору почали ще у 13 столітті. Коли замок розбудували і його стало добре помітно з навколишніх територій, то гору почали називати Замковою, або «Високим замком».
Каплиця Боїмів зведена ще у 17 столітті на місці старого кладовища. Вона стала усипальницею для старого угорського роду Боїмів. Хто сконструював цей на правду витвір мистецтва, достеменно не відомо. Проте знавці прирівнюють львівську каплицю із усипальницею у краківському Вавелі. Більше аналогів каплиці Боїмів у Європі немає.
Костел і монастир – це цілий комплекс, який нині є архітектурно-історичною пам’яткою. Цікаво, що монастир бернардинів не просто духовна споруда, а й оборонна. У 17 столітті взялися за його зведення тільки за умови, що він матиме міцні мури. Тож довгий час оборонні редути монастиря охороняли львів’ян від ворогів. Тому з цієї духовної споруди не раз лунали постріли. З оборонних редутів донині збереглися Глинянські ворота.
Красива будівля у стилі класицизм зведена у 19 столітті. Ініціаторами створення палацу стала відома родина Потоцьких. Раніше на місці палацу Потоцьких був невеличкий мисливський будинок. Та родині потрібне було вишукане місце, де можна було б приймати іменитих гостей.
Львів став прихистком вірмен ще у далекому 13 столітті. Вигнані зі своїх земель, вони змушені були шукати новий дім. Першими до міста Лева прибули вірменські купці та ремісники. Селилися вони компактно, тож нині всі визначні пам’ятки, появою яких місто завдячує вірменам, зосереджено на вулиці Вірменській. Напевне, найвідоміша з них –Вірменський собор, зведений ще у 1370 році.
Затишна місцина у самому серці міста Лева. Тут можна відпочити від гамірних вулиць, наповнених туристами. Ще у 16 столітті, коли зводили дворик, власники намагалися облаштувати його так, щоб цей куточок став місцем відпочинку. Також створити у старовинному місті будівлю, схожу на затишні оселі жителів Італії. Це їм вдалося.
Часто саме на фоні Оперного театру туристи роблять першу фотографію у Львові. Львів’яни завдячують такою красивою будівлею архітектору Зигмунду Горголевському. Цей зодчий у 19 столітті звів багато величних споруд у Польщі та Німеччині. Ця будівля має як чудовий інтер’єр, так й величний екстер’єр.
Якщо ви у Львові, то оглянути на центральну частину міста із башти ратуші – це обов’язок кожного туриста. Львівська ратуша найвища в Україні, її висота – 65 метрів. Тож з неї добре оглядається місто. До слова, будівля є пам’яткою архітектури і охороняється не тільки Україною, а й ЮНЕСКО.
Найвідоміша площа Львова – площа Ринок. Знаходиться у центрі, у старій частині міста. Тому тут є на що подивитися, адже тутешні будиночки ще пам’ятають події минулих століть. Будувати у часи середньовіччя на площі Ринок мали право тільки представники знаті. Перші згадки про центральний міський майдан датуються далеким 13 століттям. Багато віків цей майдан був центром життя міста. Тут влаштовували культурні заходи, процесії, продавали на ринку овочі, фрукти та квіти, які вирощували місцеві жителі.
Декілька фактів, якими апелюють історики, що підтримують версію заснування нашого міста Левом Даниловичем:
У будь-якому випадку, князь Данило Галицький був видатною постаттю – відважним та справедливим, і до розвитку Львова та навколишніх земель доклав чимало зусиль.
Тож, важко сказати, хто справді заснував Львів, проте є один факт, щодо якого немає жодних суперечок – місто у них вийшло чудове. =)
Plan the activities you want to enjoy and add details such as their pricing. See if you need any prior reservations for your chosen tours or activities.
Парк XVIII століття — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у селі Тартаків поруч з палацовим комплексом. Площа 5 га. Статус надано згідно з рішенням Львівського облвиконкому № 495 від 09.10.1984 року. Перебуває у підпорядкуванні Тартаківської сільської ради.
У Тартакові був замок Потоцьких (залишки збереглися у вигляді оборонних мурів з південно-західного боку пізнішого палацу).З 27 липня по 3 серпня 2019 року на території палацу та парку у Тартакові відбувався перший в Україні волонтерський проект, покликаний стати осередком спільних дій, аби дати нове життя перлині культурної спадщини: «Тартаків & Тартак». В межах ревіталізаційно освітньо-культурного табору-резиденції відбулися панельні дискусії, майстер-класи, лекції та тренінги. Тривали роботи із впорядкування території та об'єкту за участі головних архітекторів районів і міст обласного значення Львівської області, а також дискурс із пристосування пам'ятки.
У 1487 році у Тартакові було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом родини Тшцінських (тодішніх власників маєтку). Костел святого Архангела Михаїла мурований храм у романському стилі, побудований 1587 р., 1603 р. на кошти також Тшцінських, реконструйований у стилі рококо. Колись при костелі функціонував навчальний заклад «Колеґія школьна».
Втрачена на сьогодні Тартаківська ратуша в містечку Тартаків. 1685 року на прохання шляхтича, дідича Тартакова Щенсного Казимира Потоцького поселення отримало магдебурзький привілей і права містечка. На основі наданого привілею збудовано ратушу зі стрімкою вежею і годинником на вежі, а навколо ратуші оригінально закладено в чотирикутнику ринок у стилі бароко, де були розміщені торгові крамниці та численні склади для товарів.
Prior research is recommended on the specialties. However, you can always ask the locals what to try!
На кінець XIX століття містечко Тартаків разом з Тартаковом-селом і Тартаковцем становили одну громаду. Територія району перебувала у межах польської держави, а також Австро-Угорщини.
У період приналежності до Польщі за даміністративним поділом існували: Тартаків - місто, Тартаків і Тартаківець - село. У містечку була семикласна школа, постерунок поліції і два млини.
1941 р. гітлерівські війська піддали артилерійському обстрілу поселення Тартакова. Пожежа, що виникла, знищила багато будинків, і, по суті, містечко припинило існування. Відродилось воно після війни вже як частина одного із сіл Сокальського району.
List here all the tourist attractions you have on your bucket list.
Accommodation is an important part of your travel so make it easy by adding all the details here.
вул.Б.Хмельницького, 63/2, +38 (066) 4598996, щодня 10:00-23:00.
вул. Б.Хмельницького, 69, +38 (093) 4724161, +38 (068) 7091347, +38 (063) 5104207. вівтрок – п’ятниця з 15:00, субота – неділя з 12:00.
У музеї-світлиці представлені писанки з різних регіонів України, а також роботи самого Тараса Городецького (1964 – 2006), уродженця Червонограда і визнаного майстра писанкарства. Його писанки вирізняються гармонійним поєднанням давніх народних символів з трипільською символікою, сокальськими і космацькими мотивами, надзвичайно багатим малюнком і колористикою.
Музей «Сокальщина» є філією Національного музею у Львові імені А. Шептицького. Фонди музею нараховують близько 1000 експонатів: твори народного мистецтва, предмети побуту, старовинні меблі. Серед музейних раритетів — сорочки із знаменитою сокальською вишивкою, кожна з яких є ексклюзивним виробом. Гордістю музею є виставка унікальних зразків чорної кераміки та неповторні писанки Тараса Городецького. Також цікавий інтер’єр сокальського житла кінця XIX— початку XX століття.
Гордістю музею є його фондова збірка, яка складається з унікальних ікон ХV-ХVІІІ століть, священичого одягу ХVІІ-ХVІІІ ст., ритуального посуду, вишитих хоругв, обрусів та рушників ХІХ – поч. ХХ ст. Колекція стародруків ХVІІ-ХVІІІ ст. представлена виданнями братських та монастирських друкарень міст Львова, Жовкви, Почаєва , а також архівних документів ХVІІ-ХХ ст. Фонди музею налічують понад 5000 експонатів основного та майже 5000 експонатів науково-допоміжного фондів. Виставки експонуються у п’ятьох виставкових залах. Постійні експозиції — “Кристинопіль у XVII-XIX ст.” і виставка ікон ХVІІ-XIX століть.
Add here detailed notes and explanations of how to get to the hotel. You can also upload a map in case your internet breaks down.
Придорожній хрест Яна III (1672 р.) – пам’ятка архітектури місцевого значення. Розташований на історичній межі поселень Кристинопіль та Новий двір. За офіційними даними монумент встановлено за наказом Яна ІІІ Собєського на честь перемоги польського війська над турками.
Каплиця Вишневських (ІІ пол. XIX ст.) – родинна усипальниця польського шляхетного роду Вишневських, який з 1848 до 1926 року володів Кристинополем. Розташована на старому цвинтарі міста.
подтема
Церква святого Володимира (1695-1703 рр.) – комплекс колишнього костелу Зіслання Святого Духа (а також монастиря оо. Бернардинів) – сакральна будівля з усипальницею родини Потоцьких, зведена наприкінці XVII ст. у стилі бароко. Найдавніша споруда у Червонограді.
Церква святого Юрія та монастир оо. Василіан (1771-1776 рр.) – пам’ятка архітектури національного значення середини XVIII ст. Тут склав свої монаші обіти майбутній митрополит Андрей Шептицький.
Палац Потоцьких (1756-1762 рр.) – пам’ятка архітектури національного значення. Родовий маєток магнатів Потоцьких – засновників міста. Яскравий приклад французкого класицизму середини XVIII ст.
Name of the person who you've been in contact with regarding the reservations.
Adress of the hotel/hostel
Червоноград (до 1951 – Кристинопіль) – столиця однієї з найвпливовіших та найбагатших родин Речі Посполитої – «малих королів Русі» Потоцьких гербу Срібна Пилява. Їх резиденція – Кристинопільський палац – яскравий приклад французького класицизму XVIII ст. (зберігся до наших днів) вважався перлиною палацової архітектури, що не поступався королівському палацу у Вілянуві. Будівля є головною історичною спорудою міста та об’єктом архітектурної спадщини національного значення.
Сьогодні місто є центром вуглевидобувної галузі Західної України. 1990 року мешканці першими демонтували пам’ятник Леніну, чим дали поштовх «ленінопаду» по всій території Радянського Союзу. У Кристинопільському монастирі отців Василіан склав свої вічні обіти майбутній митрополит Андрей Шептицький. Тут також розташований чи ненайстарший пам’ятник писанці в Україні.
Name of the hotel/hostel
Церква св. Параскеви за деякими даними збудована в с. Прусинів і на теперішнє місце перенесена у XVIII ст. Храм пережив декілька грунтовних перебудов. З 1774 року церква перестає бути парафіяльною і використовується як поховальна каплиця белзчан, оскільки австрійський уряд ліквідовує цвинтарі при церквах. Тоді ж створюється єдиний міський цвинтар саме навколо церкви св. Параскеви. І донині вона стоїть на міському цвинтарі. У 1979 р. церква відреставрована з наданням їй первісного вигляду (автори проекту реставрації — Богдан Кіндзельський, Галина Крук та Іван Могитич). Належить до церков галицького типу.
Цей будинок на південно-східній околиці Ринку привертає увагу відвідувачів своїм дерев'яним еркером, завершеним цибулястою банею в орієнтальному стилі. Будинок побудований 1909 року коштом впливового белзького мешканця Файвеля Таубе, відомого тим, що заснував у Белзі Товариство для підтримки хворих і убогих, назване «Ішре Лев». Сучасний вигляд молитовний будинок отримав внаслідок перебудови після Першої світової війни.
Костел Пресвятої Богородиці (1926) збудований на місці колишнього замкового костелу, звідки у 1382 р. було вивезено чудодійну ікону Пресвятої Богородиці до Ченстохови (Польща), яка тепер є найбільшою польською святинею. Архітектором нової будівлі став Калікст Крижановський. Храм збудовано у стилі модерн з елементами готики. З 1991 р. церкву передано православній громаді, відтоді вона отримала ім’я св. Миколи. Церква відреставрована.
Монастирський комплекс (XVII-XVIII ст.) складається із костелу св. Миколая (1657) та монастирських келiй жіночого монастиря чорниць-домініканок (1743). Костел має бароковий фасад з чотирма скульптурами: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та невідомої святої. З двох сторін фронтон прикрашають триярусні башти. Поруч з костелом розташована відносно нова дзвіниця, збудована у 1906 р.
Домініканів вперше запросив до Белза князь Земовіт IV 1401 року. Тоді вони звели дерев'яний костел cв. Миколая. В сер. XVI ст. новий мурований монастирський костел було споруджено на величезній міській ділянці. Це була одна з найвеличніших споруд регіону.
На колишньому південно-східному передмісті Белза розташована шестигранна вежа, так звана Аріанська. Це — найдавніша із збережених пам'яток Белза. Збудована вона 1606 року. Про її призначення досі точиться дискусія. Деякі джерела називають її каплицею, інші припускають, що то був міський арсенал. Під час Другої світової війни вежа постраждала — знищено герб над вхідними дверима, дату 1606, написи. Зараз будівля відреставрована, розташована на території колишнього парафіального майдану і деякий час правила для зберігання земських актів.
It is important to know how to get from one place to another. The most important would be the flights and transportation to the hotel so that after a long journey, you won't need to worry about that.
It is essential to prepare before departure so you will have everything pre-organized and you can enjoy your vacation!
Церква св. Петра і Павла була побудована протягом 1904-1909 рр. в стилі французького класицизму. Автор проекту — відомий львівський архітектор Василь Нагірний. Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький, а кам’яна підлога виконана краківською фірмою «Каден». Скульптури апостолів Петра і Павла в нішах фасаду виконав скульптор Григорій Кузневич у 1904-1909 рр. У 1933 р. внутрішні розписи церкви закінчували Михайло Осіньчук та Павло Ковжун, а мистець з Перемишля Володимир Іванюх намалював двоярусний іконостас. В радянські часи церква діяла як православна. Зараз це греко-католицький храм.
Найстарішим храмом міста вважається церква св. Миколая, збудована в I пол. XVI ст. Сьогодні вона розміщена на території міського парку на березі Західного Бугу. Поруч з церквою св. Миколая стояла більш давня дерев'яна церква Пресвятої Богородиці, яка згоріла у 1821 р. Обидва храми були об'єднані спільним муром і утворювали монастирський комплекс. Миколаївська церква відновлювалася після пожеж 1613 та 1671 рр. і була відреставрована у 1694 р., про що свідчить надпис над хорами.
Мурована церква св. Архангела Михаїла є храмом «костельного» типу. Побудована протягом 1778-1835 рр. на місці старої дерев'яної церкви. У 1904 р. святиню реставрували, розписали інтер’єр, а за 4 роки провели зовнішню віднову. З 1962 р. тут містилася автошкола. Зараз це діючий римо-католицький храм.
Сокальська синагога є однією із найдавніших в Галичині. Збудована у 1762 р. На жаль, сьогодні можна оглянути лише її руїни. В роки Другої світової війни загинули всі євреї Сокаля та їх будівлі. На місці їх дільниці було утворено гетто, зараз там розташований міський парк. Сама синагога квадратної форми, дах відсутній. Всередині ще місцями збереглась ліпнина та розписи, які заступають гілки кущів та дерев, що ростуть поряд.
Теперішня Ратуша була побудована в Сокалі на початку ХХ ст. Вона розміщена в центрі міста на колишній ринковій площі. Це одноповерхова будівля, яка має вигляд видовженого прямокутника. Центральний фасад ратуші прикрашають оригінальний фронтон, який опирається на портик з чотирма колонами, та мансардні вікна, типу люкарна.
Ансамбль монастиря бернардинів (XVII ст.) можна побачити хіба здалеку, оскільки в ньому розміщена колонія суворого режиму. До монастирського комплексу належать: костел Пресвятої Богородицi (1604-1619), монастирськi келiї (1604-1619), мури з брамою (1604-1619).
