Наукові школи менеджменту
Нова школа (кількісних методів)
Застосування в управлінні досягнень математичних наук. Ідея про спрощення управлінської
реальності за допомогою математичних
моделей. Забезпечення керівників інформаційною
базою, необхідною для прийняття рішень.
Засновники і послідовники: Р.Акофф, Д.Екман, Л.Клейн. С.Бір, Д.Марч
Рік заснування 1960
Основні підходи до менеджменту
Особливістю ситуаційного підходу є те, що його прихильники вбачали пряме застосування науки управління в тому, щоб навчати менеджерів «ситуаційному мисленню», тобто вмінню правильно оцінювати управлінсько-виробничі ситуації та знаходити виходи з них. Під ситуацією розуміють конкретний набір обставин, які впливають на організацію в цей час. При ситуаційному мисленні зберігається концепція процесу управління, яка може застосовуватися до всіх організацій. Разом з тим ситуаційний підхід, визначаючи загальну однаковість процесу управління, потребує застосування специфічних прийомів для досягнення мети організації. Наприклад, будь-яка організація повинна мати структуру, однак побудова цієї структури залежить від ситуації і може включати в себе більшу або меншу кількість щаблів управління, більший чи менший ступінь делегування повноважень.
Системний підхід ґрунтується на теорії систем, яка вперше була застосована в точних науках і в техніці, а наприкінці 50-х років – і в теорії управління. Є два основних типи системи: закриті і відкриті. Закрита система має жорсткі фіксовані межі, а її дії відносно незалежні від середовища, яке оточує систему. Прикладом такої системи може бути годинник, який працює незалежно від зовнішнього середовища доти, поки в ньому заведена пружина або є інше джерело енергії.
Для відкритої системи характерна взаємодія з навколишнім середовищем через проникні «кордони» системи (входи і виходи). Через входи навколишнє середовище впливає на систему, а через виходи система впливає на навколишнє середовище.
Процесний підхід. Управління можна розглядати як процес, що складається з серії взаємопов'язаних дій, які називаються функціями управління. В свою чергу, кожна функція управління також являє собою процес, який складається з серії взаємопов'язаних дій. Отже, процес управління — це загальна сума всіх функцій управління.
Школа наукового управління
Вклад - книга Ф.Тейлора "Принципи наукового управління". Важливим внеском цієї школи було систематичне використання стимулювання з метою зацікавлення працівників у підвищенні продуктивності і збільшенні обсягів виробництва.
Засновник - Федеріко Уінслоу Тейлор (Американський інженер)
Роки існування 1885 - 1920.
Школа поведінкових наук
Представники школи вивчали різні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, характеру влади й авторитету, організаційної структури, комунікації в організації, лідерства, зміни змісту роботи та якості родового життя. • Підвищення ефективності організації за
рахунок підвищення ефективності її
людських ресурсів. Ідентифікація і аналіз методів мотивації
поведінки працівника і його взаємодії з
іншими людьми в організації.
Серед найбільш великих постатей розвитку поведінкового напрямку можна згадати Криса Арджириса, Ренціса Лайкерта, Дугласа Мак-Грегора і Фредеріка Герцберга.
Рік заснуавння - 1950
Школа людських відносин.
Засновниками та провідниками школи можна назвати: американський соціолог та психолог Елтон Мейо, Ф. Ретльсбергер, М. Л. Фолетт, Д. МакГрегор, Е. Майлс,Абрахама Маслоу.
Піраміда потреб Абрагама Маслоу показує, що треба людині у житті
Фізіологічні потреби - диханя, вода, їжа, сон
Безпека здоров'я, майна, майбтнього
Соціальні - дружба, сім'я, інтимність
Повага - Самоповага, досягнення, самоствердження
Самовираження - творчість, моральність
Вклад. Знамениті експерименти Мейо відкрили новий напрям у теорії управління. Мейо довів, що чітко розроблені робочі операції та висока заробітна плата не завжди приводять до підвищення продуктивності праці. Прогрес інформаційних та
телекомунікаційних технологій. Зміна життєвих пріоритетів,обмеження
матеріального споживання. Орієнтація на нематеріальні
цінності:здоров‘я,екологія.
Роки існування 1930 - 1950
Класична (адміністративна) школа
Появу цієї школи пов'язують з іменами А. Файоля, Л. Урвіка, Д. Мунл.
14
принципів управління за Файолем
Ініціатива
Стабільність робочого місця
Справедливість
Ієрархія управління
Централізація
Заохочення (винагорода) персоналу
Особисті інтереси нище загальних
Єдність напряму діяльності
Єдиновладдя
Порядок
Повноваження та відповідальність
Дисципліна
Влада і відповідальність
Поділ праці
Основним вкладом школи було створення універсальних принципів управління, опис функції управління та пошук системного підходу до управління всією
організацією.
Роки існування 1920 - 1950.