Українська національна символіка

Державні символи — це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави. Державна символіка уособлює державний суверенітет, верховенство та незалежність влади.

Герб України, відомий як Тризуб, є одним з найдавніших символів держави. Тризуб був символом влади ще за часів Київської Русі. Він використовувався князями з роду Рюриковичів, зокрема Володимиром Великим. Сучасний герб України був офіційно затверджений 19 лютого 1992 року. Тризуб символізує силу, могутність і єдність держави.

Прапор України складається з двох горизонтальних смуг: синьої зверху та жовтої знизу. Синій колір символізує чисте небо, а жовтий – золоті пшеничні поля. Така комбінація кольорів відображає природні багатства країни та її землеробську традицію. Прапор був офіційно затверджений 28 січня 1992 року.

Гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля» був написаний Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким. Він став офіційним державним гімном 15 січня 1992 року. Гімн виражає прагнення українського народу до свободи та незалежності.

Народні символи України – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях.

Калина – один з найпоширеніших народних символів України. Її червоні ягоди символізують красу, здоров’я та родинне щастя. Калину часто згадують у народних піснях та казках. Ця рослина має глибоке символічне значення, пов’язане з жіночою красою та вірністю. 

Соняшник символізує сонце, життя та родючість. Це також одна з основних сільськогосподарських культур України, що підкреслює її важливість для країни. Соняшник має не тільки символічне, але й економічне значення. Його квіти обертаються за сонцем, що стало основою для багатьох народних прислів’їв та прикмет. Соняшник часто використовують в оформленні святкових заходів та як декоративну рослину, що підкреслює її популярність серед українців.

Чорнобривці здатні оберігати хату від злих духів та недоброго ока. Саме тому у садочку біля кожної хати обов'язково росли чернобривцi. Квіти були настільки поширеними, що згодом вони стали справжнім символом рідного дому та нашої Вітчизни - неньки України.

Рослинні народні символи українці вважали святинями свого народу. До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці, вишня, соняшник, мальва.

Лелека символізує сімейний затишок, вірність та добробут. Цей птах є частим гостем українських сел, де вважається, що лелека приносить щастя до хати. Лелека асоціюється з сімейним благополуччям і вірністю. Його повернення навесні символізує прихід тепла і нового життя. Лелеки часто селяться біля людських осель, що підкреслює їхню важливість у народних віруваннях та прикметах.

Соловей відомий своїм надзвичайно чарівним співом. Саме через цю мелодійність соловей став символом природної краси та співзвучності з природою.

Ластівка, символ весни і відродження, а також добра і щастя, має велике значення в українській культурі.

Вишиванка – дивовижний національний одяг українського народу має довгу і багату історію. Без перебільшення можна сказати, що вишиванка і є сама історія, принаймні, важлива її частина, також як, наприклад, грецька туніка є частиною історії Греції. Але якщо в наш час давньогрецькі туніки не користуються особливою популярністю, то вишиванка залишається вельми популярною і ми, українці XXI століття носимо таку ж вишиванку як і наші далекі предки, які жили століття тому.

Виши́ва́нка — новітня назва народної руської (української та білоруської ) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова українського національного вбрання. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. 

Класична вишивка на сучасних тканинах і креативний крій виробів дозволили відродити забутий часом орнамент до життя. Об'ємна гладь, біссерная розсип, національні мережки і геометрія візерунка, виконана хрестиком, характеризує сучасний одяг в етно стилі.

Існує безліч видів вишиванок, які відрізняються за кроєм, матеріалом та вишивкою. Одним з найбільш популярних видів є «житньова» вишиванка, яка має заплетену вишивку з геометричними візерунками. Іншим варіантом є «біла» вишиванка, яка виготовляється на білій тканині з використанням білої нитки.

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

Українська вишивка складається з різноманітних технік, кожна з яких вимагає вміння, точності та глибокого розуміння ремесла. В Україні існує понад 100 технік вишивання, крім популярного хрестика. В давнину, навчаючись мистецтву оздоблення одягу, дівчина освоювала десятки швів та варіантів гаптування. За видами швів могли визначити звідки людина, чим вона займається, до якого соціального класу належить.

Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так звані "техніки", яких відомо на Україні близько ста. Окремі вишивальні шви характерні тільки для тих чи інших етнографічних районів України, а інші зустрічаються також у білоруських та російських вишивках.

Єдиний онлайн-конструктор для створення унікального національного українського орнаменту з літер українського алфавіту.

Дохристиянські українські традиції переплелися з релігійними, створивши народні обряди, які ми маємо на сьогодні. Вдалося зберегти українські звичаї завдяки й тому, що обрядові заходи охоплювали всі сфери діяльності людини

З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нагною народу.

Українська культура відома своєю багатошаровістю та розмаїттям, які відображаються у народних звичаях та традиціях. Ці відомості про традиції та фольклор України допомагають нам краще зрозуміти дух та історію цього народу.

Українські народні звичаї включають в себе різноманітні обряди, свята та ритуали, які передаються з покоління в покоління. Вони відображаються у різних сферах життя українців – весільні, різдвяні, великодні та багато інших. Кожен звичай має свої особливості, символіку та значення, що глибоко вкорінені в українську культуру.