Охорона природи

Шафран (Крокус, Crocus) — рід трав’янистих багаторічних рослин родини Півникових (Iridaceae). В літературі іноді трапляється калька з латинки крокус. Бульбоцибулина має розмір до 3 см в діаметрі, округла або сплюснута, вкрита лусками, дає пучок кореневих мочок, будова і забарвлення яких варіюються у різних видів.Стебло не розвивається.Листя прикореневі, лінійні, охоплені знизу піхвовими лусками, з’являються під час чи після цвітіння.Квітки поодинокі, іноді 2-3 з однієї бульбоцибулини, оточені плівчастими лусками.Оцвітина крупна, довго лійчаста, відгин віночока складається з 6 пелюсток, що переходять у довгу циліндричну трубочку. Тичинки прикріплені до зіва оцвітини, коротші його; нитки короткі; пиляки прямостоячі, лінійні, зазвичай довші тичинкову нитку.Стовпчик ниткоподібний з трьома маточками.Плід — тригніздна коробочка, насіння дрібне, ребристі.Період цвітіння — весна або осінь (залежно від видової приналежності рослини).За забарвленням квіток види діляться на дві групи: жовтоквіткові (забарвлення від жовтого до жовтогарячого) і блакитноквіткові (забарвлення від світло-бузкового до темно-фіолетового); також зустрічаються альбіносна форма — частіше у блакитноквіткових, рідше у жовтоквіткових. У ДП «Ясінянське ЛМГ» проростає у Станиславському лісництві кв.19 вид.13, кв.19 вид.14, кв.19 вид.15, Лазещинському кв.25 вид.4 кв.19 вид,20, у Лопушанському лісництві кв.19, Довжанському кв.2 вид.23, кв.3 вид.28.

Рись - Одна з найбільш красивих диких тварин, занесених до Червоної книги. Мало хто може скласти їй конкуренцію у грації під час полювання. Досі достеменно не вивчено для чого у рисі своєрідні пензлики на вухах, проте зафіксовано що без них її слух суттєво знижується. Рись завжди була окутана пеленою таємничості та стародавні народи присвоювали їй міфічні сили

До основних заходів пасивної охорони належать:- дотримання правил експлуатації ресурсів біосфери (рибальства, мисливства, збору грибів та ягід тощо);- регулювання об'ємів заготівель, які не повинні перевищувати щорічного приросту популяцій;- охорона умов проживання видів (наприклад, для риб - якості води, для промислових тварин - якості мисливських угідь, для лісів - якості атмосфери, рівня ґрунтових вод тощо).

Червона книга України є офіційним документом, що відображає сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин, рослин і грибів України, які перебувають під загрозою зникнення, або потребують охорони.         На підставі Червоної книги розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.            У книгах видання 2009 року наводяться відомості про 542 виду тварин та 826 видів рослин і грибів. Кожна стаття супроводжується ілюстрацією та картосхемою поширення виду в Україні. Також вміщено нормативні документи про Червону книгу України та довідкові матеріали.      Книга служить довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ, організацій, навчальних закладів, спеціалістів, широкого кола природокористувачів та активістів охорони природи.

Категорії видів рослинного і тваринного світу, що заносяться до Червоної книги.   0 – зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях розповсюдження, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;   І – зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення і збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія чинників, що впливають на їх стан;   ІІ – вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія чинників, що впливають на їх стан;   ІІІ – рідкісні: види, популяції яких невеликі і у даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;   IV – невизначені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї;    V – недостатньо відомі: види, які неможна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної інформації;   VI – відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і потребують постійного контролю.   

Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого-економічними результатами.Соціальні результати природоохоронних заходів полягають у:поліпшенні фізичного розвитку населення;скороченні захворювання людей;зростанні тривалості життя і періоду активної діяльності;поліпшенні умов праці і відпочинку;підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам'яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій.Економічні результати природоохоронних заходів передбачають:скорочення збитків, що завдаються природі;економію витрат природних ресурсів;зниження забруднення навколишнього середовища;зростання продуктивності фауни;підвищення працездатності людей і їх рівня життя.Еколого-економічні результати передбачають:зниження негативних впливів на природу та покращення стану флори і фауни;зниження витрачання природних ресурсів;зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу забрудненнями.