Catégories : Tous - input

par Viktoriia Kulyk Il y a 1 année

208

Принципи та правила інтерпретації малюнку в роботі з кризовими станами особистості

1: Психологія, Інтерпретація, Криза, Підходи, Проблеми, Корекція Input 2: Використання малюнків у психологічній роботі з кризовими станами особистості передбачає кілька підходів. Психологічний підхід дозволяє не лише виявити проблеми, але й знайти ресурси для корекційної роботи, створюючи цілісне уявлення про внутрішній світ обстежуваного.

Принципи та правила інтерпретації малюнку в роботі з кризовими станами особистості

Принципи та правила інтерпретації малюнку в роботі з кризовими станами особистості

Фактори, які впливають на побудову малюнкового образу, композицію, використання простору, кольорів, символіки та характеру рухів

емоційне та фізичне самопочуття (настрій, стан та ін.)
ступінь травматизації (моно- чи мульти травма)
тип прив’язаності
особливості соціальних обставин розвитку

Основні підходи для інтерпретації малюнків:

Психологічний підхід дозволяє дослідити як проблеми обстежуваної людини, так і визначити «ресурси» для корекційної роботи з даною людиною: перспективні завдання та загальний план подальшої психологічної корекції. Тобто це цілісне сприйняття психологом внутрішнього світу обстежуваного
Дослідницький підхід є адекватним в тому випадку, якщо психологу необхідно зробити висновки щодо індивідуально-типологічних особливостей обстежуваної людини
Такий підхід буває корисним при професійному відборі, психологічній експертизі тощо
Клінічний підхід – працюючи з малюнком людини, психолог завдяки інтерпретації знаходить ознаки: агресивності та тривожності; сексуальних проблем (порушення в статево-рольовій ідентифікації); істероїдності тощо
Тобто застосовуючи цей підхід психологу вдається визначити основні проблеми обстежуваної людини
Недоліки: Головним з яких, на думку Зінкевич-Євстигнєєвої Т.Д. та Кудзилова Д.Б., є деформація професійного погляду психолога, коли він намагається у будь-що знайти проблеми в обстежуваної людини
Сфери адекватного використання підходу при роботі з людьми, в яких є особистісні відхилення

Переваги розуміння психологом принципів арт-терапії малюнком в роботі з кризовими станами

3) розташування опорних елементів в послідовному порядку
Прикладом можна вважати метод АСПП – активного соціально-психологічного пізнання Т. С. Яценко. Серія психомалюнків, яку створює клієнт, дозволяє глибоко й поступово працювати із запитом
2) створення серії малюнків служить більш надійним індикатором психологічного і соматичного стану клієнта, оскільки кожен окремий малюнок найчастіше є вираженням психічної активності на той момент, коли він створювався
1) ідентифікація опорних елементі малюнка для розуміння його змісту
Опорні елементи – це гнучкі аналітичні інструменти, які визначають напрямок і забезпечують фокус інтерпретації малюнка. Це основа на яку можна спиратися, але вони не дозволяють робити остаточних висновків. Жоден опорний елемент не дає вирішального доказу того, що ж насправді відбувається в психіці того, хто малює

Види емоційних проявів з якими працює арт-терапевт

загальмованість
впертість, норовливість тощо
надмірна рухливість
агресивність, жорстокість
скромність
мовчазність
cором’язливість

3.Синтез інформації, отриманої на основі вивчення окремих складових і поєднаних в єдине ціле

2.Безпристрасне дослідження образотворчого продукту. Обов’язкова об’єктивна реакція психолога на образотворчий продукт:

пріоритетність опорних елементів малюнка (колір, обриси, напрямок руху, розміщення, кількість повторюваних об’єктів, відсутні елементи)
дає інформацію щодо неупередженого погляду психолога на малюнок
форма малюнка (розміри використаного паперу, особливо у відношенні до свого малюнка)
якщо вони не відповідають одне до одного, то це може бути ознакою порушення душевної рівноваги
використані матеріали для створення малюнка (папір, простий олівець, кольорові олівці, м’яка чи тверда пастель, фарби, гелеві ручки, фломастери та ін.)

1.Перше враження – забезпечує зосередження на первісних відчуттях від створеного образу

Для прикладу отримання первинної інформації про створений малюнок можна використовувати наступний алгоритм запитань: Яке почуття передає малюнок? Що виглядає дивним? Чого не вистачає? Що знаходиться в центрі?