Навчити вчитися вчитися - головне завдання освіти у цифровому суспільстві

Plus de détails

Школа i педагогічна думка у Європі в епоху Відродження

par Ткач Ирина

Зміст освіти

par Ann Klmv

Леся Українка

par Сніжана Федорович

Академія інноваційного розвику освіти

par Татьяна Лиснивска

Загальні методи навчання

Навчити вчитися вчитися - головне завдання освіти у цифровому суспільстві. Освіта - це основа людської цивілізації. Особливо зараз - ми опинилися в новому світі, він не простий, в якому науковці визначають дві принципово нові речі. Перша - це швидкість. Те, на що раніше в людській історії йшли сторіччя, десятиліття, роки, зараз - дні. Є небезпека того, що ми як біологічні істоти не встигатимемо за цією швидкістю. Для адаптації до нових речей потрібен час. У цьому є колосальна конкуренція. І це не соціальне суперництво - людей з людьми, а конкуренція із програмами штучного інтелекту, де немає стресу, їм не треба спати, у них не болить голова. Це ставить перед нами екзистенційні питання - хто ми такі ось у цьому новому світі? Друга принципово нова річ- непередбачуваність світу. Людина звикла вибудовувати причинно-наслідкові зв'язки та прогнозувати результат, але світ підсовує ситуації, які неможливо передбачити чи розрахувати. Це дуже серйозний виклик, у відповідь на який ми повинні навчитися у цьому жити. Не випадково, Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Дитячим фондом Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) та у співпраці з багатьма іншими міжнародними і національними організаціями запропонували концептуальну модель для розробки освітніх програм. Модель має чотири виміри навчання: учитися знати (учитися жити разом); учитися застосовувати знання (діяти); учитися застосовувати знання (жити у злагоді з собою); учитися жити разом (жити у мирі та злагоді з іншими). Головне завдання освіти -- навчити вчитися вчитися, адже стрімкий прогрес, розвиток усіх галузей науки та техніки вимагають від фахівців не тільки наявності відповідних знань, умінь та навичок, а й постійного самовдосконалення через систему безперервної освіти. Ідея про безперервну освіту з'явилася 100 років тому - новою реальністю вона стає лише зараз. Сама концепція безперервної освіти з'явилася в роботі Едуарда Ліндемана «Значення освіти для дорослих», опублікованій у 1926 році [3]. Але вона втілюється тільки зараз, у житті нашого покоління. Суть lifelong learning добре передає думка американського футуролога Елвін Тоффлерфа - безграмотними в 21 столітті будуть не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, розучуватися і переучуватися. Поки що безперервна освіта все ще сприймається як надбудова - додаткове навчання у тих випадках, коли не вистачає основного. Але в новій економіці освіта принципово розуміється як незавершена, і саме вона стає основним двигуном кар'єри та передумовою можливості множинних професійних сценаріїв протягом усього життя. Це визначає головну зміну сьогодення - запит на індивідуалізацію освітніх траєкторій та опанування вмінням вчитися вчитися. Термін «уміння вчитися» вперше почали використовувати прибічники діяльнісного підходу в психології. Вони сформували твердження, яке звучить наступним чином: аби вміти багато, слід багато працювати над собою. Підхід є дійсно ефективним, бо в умовах сучасних реалій людина має володіти навичкою прилаштовуватися та адаптуватися. Відповідно, діяльнісний тип навчання розвиває в особі почуття відповідальності перед собою, налаштовує на успіх.  Швидкість та ефективність навчання людини більше залежить від уміння самостійно розробити та використати стратегію вивчення матеріалу, ніж від сили інтелекту доводить Марсель Венман у дослідженні, яке було опубліковане як частина монографії Meta-cognition. Важливо навчитися планувати відведений для навчання час, відстежувати прогрес, а також рефлексувати. Під поняттям "рефлексія" автор розуміє здатність людини уважно стежити за власним мисленням. Тобто усвідомлювати, як саме ви дійшли до розуміння того чи іншого описаного в підручнику поняття або явища [1]. Навчика вчитися вчитися включає кілька компонентів: • вміння критично мислити та аналізувати - щоб проводити глибокий аналіз чого-небудь, сперечатися, спираючись на логіку і докази, робити висновки та на їх підставі знаходити розв'язання проблеми; • вміння креативно мислити - знаходити нові шляхи вирішення завдань, генерувати ідеї, створювати нове на основі вже наявних даних або з нуля; • навички планування та організації - ставити цілі, планувати, готувати ресурси, визначати прогрес, робити нотатки й контролювати витрати часу; • навички роботи з інформацією - як працювати з текстом, щоб вибирати необхідний матеріал, ставити питання, уточнювати, чи правильно все зрозумів; • навички спілкування - здатність уважно слухати співрозмовника і ставити питання, доносити ідеї максимально зрозумілою мовою; • навички роботи в команді - здатність домовлятися, чути й поважати один одного, розподіляти завдання і працювати над одним завданням разом, ухвалювати узгоджені рішення, розділяти відповідальність за результат. • навички тайменеджменту. Мистецтву вчитися присвячені вже і онлайн курси. Наприклад на платформі Coursera є курс «Навчаймося вчитися: потужні розумові навички, що допоможуть оволодіти складними дисциплінами». Програма курсу надає доступ до ефективних методів навчання, що використовують експерти в сферах мистецтва, музики, літератури, математики, природничих наук, спорту тощо [2]. Відповідно до цього, змінюється і роль викладача - він уже не просто транслятор знань, а дослідник, консультант, ментор, керівник проектів. Сьогодні серед популярних та затребуваних викладачів люди з різних сфер діяльності -- науки, бізнесу, держуправління, ЗМІ. Ця професія також стає висококонкурентною. А як навчитися вчитися все життя? Про те, як оволодівати твердими навичками ми поговорили вище . М'які навички (soft skills) - вміння думати, поводитися в суспільстві і керувати собою - потрібно тренувати щодня у звичайному житті. Література: 1.Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну» автора Барбара ОкліA Mind for Numbers: How to Excel at Math and Science (Even If You Flunked Algebra) by Barbara Oakley Джерело: https://nashformat.ua/products/navchytysya-vchytysya.-yak-zapustyty-svij-mozok-na-povnu-709140 2. Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів https://www.coursera.org/learn/learning-how-to-learn 3.Jarvis P. Adult Education and Lifelong Learning: Theory and Practice / Peter Jarvis; 3rd ed. - London: RoutledgeFalmer, 2004. - 320 p. 4. Draper J. A. The metamorphoses of andragogy / J. A. Draper //The Canadian Journal for the Study of Adult Education. - 1998. - № 12 (1). - Р. 3-26.

Методи пізнавальних ігор

Вплив ігор на навчання

Самореалізація та подолання невпевненості

Формування соціальної поведінки

Розвиток творчих сил

Елементи пізнавальних ігор

Соціокультурна, комунікативна, діагностична функції гри

Взаємодія учасників

Розподіл ролей

Відтворення життєвих та професійних ситуацій

Симуляційні ігри

Інтерактивні ігри

Рольові ігри

Ділові ігри (прес-конференція, виробнича нарада)

Методи формування пізнавальних інтересів

Зацікавлення через цікаві факти та аналогії

Емоційний сплеск та заохочення

Метод емоційно-морального стимулювання

Опора на життєвий досвід учнів

Створення ситуації новизни навчального матеріалу

Вправи

Логіка викладання

Аналітико-синтетичний метод

Систематичний метод

Аналітичний метод

Особливості викладання та учіння

Спонукальний та пошуковий метод

Інструктивно-практичний та продуктивно-практичний метод

Пояснювальний та репродуктивний метод

Інформаційно-повідомляючий та виконавчий метод

Мета навчання

Методи перевірки знань

Методи творчої діяльності

Методи формування умінь та навичок

Методи здобуття нових знань

Методи стимулювання обов'язку і відповідальності

Формування обов'язку

Використання прикладів моральності з життя та літератури

Метод проектів

Звіт та оцінка

Оформлення результатів

Планування

Старші класи

Початкові класи

Опрацювання матеріалу

Логіка побудови навчального матеріалу

Традуктивний метод

Дедуктивний метод

Індуктивний метод

Навчально-пізнавальна діяльність учнів

Частково-пошуковий метод

Метод проблемного виконання

Репродуктивний метод

Пояснювально-ілюстративний метод

Походження інформації

Практичні методи

Проєкти

Практичні завдання

Лабораторні роботи

Наочні методи

Використання моделей

Ілюстрація

Демонстрація

Використання комп’ютерних програм

Робота з підручниками

Методи самостійної роботи

Словесні методи

Акроматичні (викладальні)

Інструктаж

Заключний

Поточний

Вступний

Лекція

Розповідь

Пояснення

Евристичні (запитальні)

Бесіда

Види питань

Катехізична бесіда (догматичний характер)

Дискусія (вищий рівень евристичної бесіди)

Евристична бесіда (проблемні питання)

Повідомлююча бесіда (інформаційні питання)

Типи діалогу: "викладач — учень", "учень — учень", "учень — підручник", "учень — комп’ютер"