Kategóriák: Minden - прикметник

a Саша Ватага 2 éve

163

Прикметник

Прикметник є самостійною частиною мови, що вказує на ознаку предмета та змінюється за родом, числом і відмінком. Він відповідає на питання типу "який?", "яка?", "яке?", "які?", "чий?

Прикметник

Прикметник

Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?


Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.

Дуже близькою частиною мови є дієприкметник, який грає аналогічну роль у реченнях.


Use this template to learn the figurative language and think about examples for figures of speech so you can better understand each of them.

Find figures of speech in your favorite novels and poems.

Цікаві факти

Поширені помилки

Помилкою є утворення ступенiв порiвняння прикметникiв за допомогою додавання слiв бiльш, менш, найбiльш, найменш до простої форми вищого ступеня.


Наприклад: бiльш холоднiший — бiльш холодний, найменш глибший — найменш глибокий.


Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий.


Наприклад: самий холодний — найхолоднiший.


Радимо вживати органічніші для української мови синтетичні форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: довершеніший, простіший, найдорожчий, найкращий, найхолодніший, найвірогідніший.

Правопис

Написання складних прикметникiв

Разом пишемо:

  1. Прикметники, що утворенi вiд мiж собою залежних слiв. Тобто мiж ними вставити сполучник i не можна: правобережний (правий берег), свiтлолюбний (любить свiтло).
  2. Прикметники, першою частиною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо: староболгарський, багатопартiйний, давньоукраїнський.
  3. Прикметники, у яких першою частиною є записане словом число: шестиповерховий, сорокарiчний.
  4. Прикметники з префiксами iнтер-, контр-: iнтерконтекстуальний, контрудар.
  5. Виняток: контр-адмiрал.

Через дефiс пишемо:

  1. Прикметники, утворенi вiд незалежних мiж собою слiв. Тобто сполучник i мiж ними вставити можна: турецько-український
  2. (турецький i український), мовно-лiтературний (мова i лiтература)</i>.
  3. Назви вiдтiнкiв смаку, кольору та поєднання кольорiв: синьо-зелений, темно-червоний, кисло-солодкий.
  4. Виняток: золотогарячий, червоногарячий, жовтогарячий.
  5. Прикметники, у яких першою частиною є записане цифрами число: 30-рiчний.
  6. Назви промiжних частин свiту: пiвнiчно-захiдний.
  7. Прикметники з першою частиною воєнно-, вiйськово-: воєнно-промисловий, вiйськово-спортивний.
  8. Виняток: вiйськовозобов’язаний, вiйськовополонений (тому що цi прикметники стали iменниками).


Винятки

Винятки: легкий – легший, довгий – довший.

Історія

В українській

Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.

Дуже близькою частиною мови є дієприкметник, який грає аналогічну роль у реченнях.


У давньоруській

Така ж система існувала у давньоруській мові: невизначені прикметники відмінювалися як іменники, визначені утворювалися доданням відмінкових і родових форм займенника *jь (и — «він», «той», я — «вона», «та», ѥ — «воно», «те»). Від форм невизначених прикметників походять сучасні короткі і деякі повні стягнені прикметники, від визначених — повні нестягнені.

У праіндоєвропейській

Праіндоєвропейські прикметники були дуже близькі до іменників і мали схоже відмінювання. У прамові вже існували два типи прикметників: неповні (невизначені, іменні) і повні (визначені, займенникові), причому другі являли собою сполучення невизначених з формами вказівного займенника *jь («той», «він»). Визначені прикметники вживалися для позначення конкретного, вже згаданого предмета з цією ознакою, а вказівний займенник, таким чином, грав роль визначеного артикля. Аналогічним чином утворюються визначені прикметники і в балтійських мовах; припускають, що ця система сформувалася ще в балтословіянський період.

Виражає ознаки

Приналежности

Загальновживаними в сучасній українській мові є повні змінні форми прикметників:нестягнені форми чоловічого роду: високий, гарний, веселий; стягнені форми жіночого і середнього роду однини та у називному відмінку множини: висока, гарна, весела; високе, гарне, веселе; високі, гарні, веселі.

Розмірів

Способи творення прикметників

Префіксальним способом прикметники утворюються від: а) прикметників: сильний — пресильнийвисокий — невисокий; б) іменників (із прийменником без): без меж — безмежний; без крил — безкрилий.

Суфіксальним способом прикметники утворюються від: а) іменників: сон — соннийкнига — книжний, книжковий; б) прикметників: білий — біленький, білесенький, білісінький, білуватийтісний — тіснуватий; в) дієслів: гнути — гнучкийбрати — беручкийпекти — пекучий; г) прислівників: тут — тутешнійвчора — вчорашній.

Префіксально-суфіксальним способом прикметники утворюються від іменників: без талану — безталаннийпри школі — пришкільний.

Основоскладанням утворюються прикметники від: а) двох прикметників: кислий і солодкий — кисло-солодкийсвітлий і синій — світло-синій; б) сполучення іменника і прикметника або числівника: довгі ноги — довгоногийсільське господарство — сільськогосподарський.

Складносуфіксальним способом (складанням основ з додаванням суфікса) утворюються прикметники від словосполучень: п'ятнадцять років — п'ятнадцятирічнийдесять поверхів — десятиповерховийлівий бік — лівобічний.

Кольору

Прикметник виражає ознаку предмета, наприклад: сміливий, щаслива, зелене, Васине, батькова, братове.

Поняття якості в прикметнику може бути виражене безпосередньо через відношення до інших предметів, або через відношення до особи чи істоти.

Прикметники за значенням поділяються на такі розряди:

Вживаючись у переносному значенні, відносні та присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Наприклад:

золотий ланцюжок (відносний) — золота душа (якісний);

срібний перстень (відносний) — срібний голос (якісний);

лебединий пух (присвійний) — лебедина пісня (якісний);

зміїна отрута (присвійний) — зміїний характер (якісний)

Idiom is the figure of speech that uses a combination of words which challenges the conventional usage of those words.

What is the idiom that you found in the novel/poem?

Type it in.
Example: 'a stitch in time saves nine'.

Форми порівняння

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння такого префікса, як най-: кращий — найкращий. Але це значення можна також додатково посилити префіксами що- та як-: модний — щонаймодніший, спокійна — якнайспокійніша.

Складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється так само, як і форма вищого ступеня — за допомогою додавання слів найбільш або найменш до звичайної форми прикметника: холодний — найбільш холодний, гостра — найменш гостра.

Складена

Складена форма порівняння вищого ступеня утворюється дуже легко — шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: товстий — більш товстий, гучний — менш гучний (але тут не варто забувати про наявність антоніма тихший).

Проста

Проста форма вищого ступеня порівняння створюється за допомогою додавання суфіксів –ш та -іш: спритний — спритніший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники можуть втрачати суфікси –к, -ек, -ок: легкий — легший.

Початкова

 називний відмінок однини чоловічого роду

Allusion is the figure of speech that makes a reference to a well-known person, place, or thing in literature and history.

What is the allusion that you found in the novel/poem? Type it in.
Example:
- 'Like a rich jewel in an Ethiop's ear'.

Ступені порівняння

Вищий ступінь Найвищий ступінь Проста форма Складена формаСкладена форматепліший, красивішабільш теплий, більш красиванайбільш теплий, найбільш красива

(як\що)+найвищий

значення можна також додатково посилити префіксами що- та як-: модний — щонаймодніший, спокійна — якнайспокійніша.

Найвищий

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння такого префікса, як най-: кращий — найкращий

Вищий

Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший за Буг. Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості порівняно з усіма іншими подібними: Київ — найдавніше місто в Україні.

Види

За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:


Присвійні

Утворення присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від іменників I відміни — назв людей — присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра — сестр-ин, баба — баб-ин, Ольга — Ольж-ин, тітка — тітч-ин, Солоха — Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн): Лідія — Ліді-їн, Євдокія — Євдокі-їн.


Відносні

Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).

Якісні

Якісні прикметники

Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).

Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.


Onomatopoeia is the figure of speech that uses words whose sounds suggest their meanings. Think of words related to water, air, collisions, sounds, voice, etc.

What is the onomatopoeia that you found in the novel/poem? Type it in.

Example:
'The moan of doves in immemorial elms,
And murmuring of innumerable bees...'.