a Зінчук Анастасія 2 éve
397
Még több ilyen
М'язова система
(мускулатура) — система органів вищих тварин і людини, утворена скелетними м'язами, які, скорочуючись, приводять в рух кістки скелета, завдяки якій організмом здійснюється рух в усіх його проявах.
М'язи нижньої кінцівки - Ноги або нижні кінцівки несуть на собі основне навантаження, адже їм доводиться здійснювати функції опори і пересування. Це найпотужніші з усіх м'язів людського тіла. Нижні кінцівки поділяються на м'язи тазу і м'язи вільної нижньої кінцівки. Остання група ділиться на м'язи стегна, гомілки і стопи. М'язи таза беруть початок від кісток таза, крижів і поперекових хребців, а також прикріплюються до стегнової кістки. Їх функцією є утримання тулуба у вертикальному положенні, згинання, розгинання в тазостегновому суглобі і рух стегна.
М'язи стопи под. на тильну і підошвову групи. Підошвова група – м'язи підвищення великого пальця, м’язи підвищення малого пальця і м'язи середньої групи.
На підошві розташовується 19 коротких м'язів. Це м'язи - згиначі великого та інших пальців, привідні і відвідні м'язи великого пальця та мізинця, червоподібні та міжкісткові м'язи тощо.
На тильній поверхні стопи розміщені два м'язи: короткий м'яз-розгинач пальців і короткий м'яз-розгинач великого пальця.
М'язи стегна под. на 3 групи:
1. Передня група стегна:2. Задня група:3. Медіальна група:
Чотириголовий м'яз стегна – склад. з 4 головок (прямого м’яза, латерального, медіального і проміжного широких м'язів). Поч. від предньо-нижньої ості клубової кістки (прямий) та шорсткої лінії стегнової кістки (латеральний, медіальний і проміжнний широкі) і прикріплюється до гористості великогомілкової кістки. Розгинає гомілку, згинає стегно.
Двоголовий м'яз стегна – поч. 2 головками – довгою (від сідничного горба) і короткою (від стегнової кістки). Прикріплюється до головки малогомілкової кістки. Розгинає стегно і згинає гомілку.
Великий сідничний м'яз – поч. від зовн. поверхні клубової кістки і прикріплюється до сідничної горбистості стегнової кістки. Розгинає стегно, тулуб.
М'язи верхніх кінцівок забезпечують свободу і велике різноманіття рухів руки. М'язи верхньої кінцівки прийнято ділити на такі групи: 1) м'язи плечового поясу; 2) м'язи вільної верхньої кінцівки — плеча, передпліччя та кисті.
Підлопатковий м'яз (лат. Musculus subscapularis) — плоский трикутний м'яз, В м'язі розрізняють два покриви — верхневий і глибокий. Глибокі пучки починаються від подлопаточной ямки лопатки, а поверхневі — від подлопаточной фасції, яка прикріплюється до країв подлопаточной ямки.
Дельтоподібний м’яз (m. deltoіdeus) багатоперистий, за формою нагадує грецьку букву “дельта”, він товстий, опуклий, розташований безпосередньо під шкірою. Цей м’яз покриває плечовий суглоб попереду, зверху, позаду і збоку, формуючи округлість надпліччя.
Дельтоподібний м’яз має три частини, які називаються відповідно до їх початку: ключична частина (pars clavicularis), надплечова частина (pars acromialis), остьова частина (pars spinalis).
Початок: від бічної частини ключиці, надплечового відростка і ості лопатки, частково від підостьової фасції.
Прикріплення: м’язові пучки, що розділені між собою прошарками сполучної тканини, конвергують у бічному напрямку і прикріплюються до дельтоподібної горбистості плечової кістки.
Триголовий м'яз плеча або три́цепс (лат. musculus triceps brachii) — належить до задньої групи м'язів плеча. М'яз починається трьома головками: довгою ( лат. caput longum) - від підсуглобового горбка лопатки, бічною ( caput laterale) - від зовнішньої поверхні плечової кістки вище від борозни променевого нерва, присередньою ( caput mediale) - від задньої поверхні плечової кістки нижче борозни променевого нерва.
Двоголовий м’яз плеча (m. biceps brаchii) довгий, має веретеноподібну форму, розташований у передньому відділі плеча. М’яз має дві головки: довгу головку (cаput lоngum) і коротку головку (cаput brеve).
Початок: довга головка починається від надсуглобового горбка лопатки круглим сухожилком, що проходить зверху донизу у порожнині плечового суглоба і покритий синовіальною перетинкою. Сухожилок довгої головки виходить із суглобової порожнини через міжгорбкову борозну, де його оточує міжгорбкова сухожилкова піхва (vagina tendinis intertubercularis). Коротка головка починається від дзьобоподібного відростка лопатки.
М’язи живота оточують черевну порожнину, утворюючи її стінки. Забезпечують рухи тулуба, виконуючи згинання, відведення, приведення, обертання; утворюють черевний прес, який підтримує внутрішньочеревний тиск. Завдяки наявності м’язів черевного преса нутрощі черевної порожнини утримуються у своєму положенні; м’язи живота беруть участь у дихальних рухах. Розрізняють передні, бокові і задні м’язи.
прямий м’яз живота починається від передньої поверхні хрящів 5–7-го ребер і мечоподібного відростка, прикріплюється до лобкової кістки; при скороченні опускає грудну клітку і згинає хребет.
поперечний м’яз живота лежить під внутрішнім косим м’язом, починається від внутрішньої поверхні 6-ти нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м’яза зростається з апоневрозом такого ж м’яза протилежної сторони; при двосторонньому скороченні зменшує об’єм черевної порожнини, є головною складовою черевного преса.
зовнішній косий м’яз живота починається від 8-ми нижніх ребер, прикріплюється до клубової кістки; при односторонньому скороченні повертає тулуб у протилежний бік, при двосторонньому скороченні опускає ребра, згинає хребет;
внутрішній косий м’яз живота лежить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю 10–12-го ребер; при односторонньому скороченні разом з зовнішнім косим м’язом живота протилежної сторони повертає тулуб у свою сторону, при двосторонньому скороченні згинає хребет;
М’язи грудей поділ. на 2 групи:
1) М’язи, що діють на суглоби плечового поясу
2) Власні м’язи грудей.
Зовнішні і внутрішні міжреберні м’язи (знаход. в міжреберних проміжках). Піднімають і опускають ребра при диханні.
Діафрагма – тонкий плоский м’яз, який відокремлює грудну порожнину від черевної. Його м’язові пучки по від груднини, ребер і поперекових хребців. Має отвори, через які проходить стравохід і аорта.
Задній верхній зубчастий м’яз – лежить під ромбоподібним, поч. від остистих відростків 2 нижніх шийних і 2 верхніх грудних хребців. Прикріплюється до II-V ребер. Піднімає ребра.
Задній нижній зубчастий м’яз – під найширшим м’язом спини. Поч. від остистих відростків 2 нижніх грудних і 2 верхніх поперекових хребців. Прикріплюється до 4 нижніх ребер. Опускає ребра.
Передній зубчастий м’яз – поч від 9 верхніх ребер. Прикріплюється до нижнього кута і медіального краю лопатки. Тягне лопатку уперед, повертаючи її нижній кут назовні.
Великий грудний м’яз – поч. від зовн. частини ключиці, груднини і хрящів II-VII ребер. Прикріплюється до гребеня великого горбика плечової кістки. Приводить руку до тулуба, обертаючи її всередину, піднімає руку вперед.
Малий грудний м’яз – поч. від II-V ребер, прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Тягне лопатку вперед і вниз.
М’язи спини поділяються на поверхневі та глибокі.
Ромбоподібні м’язи (великий і малий) – лежать під трапецієподібним. Поч.. від остистих відростків 2 нижніх шийних і 4 верхніх грудних хребців і прикріплюється до медіального краю лопатки. Піднімають лопатку,при одночасному скорочені обох м’язів лопатки наближаються одна до одної.
Найширший м’яз спини – поч.. від остистих відростків шести нижніх грудних і всіх поперекових хребців, прикріплюється до гребеня малого горбика і плечової кістки. Тягне плече і руку назад, обертаючи її всередину.
Трапецієподібний м’яз – поч.. від потиличної кістки, каркової зв’язки і остистих відростків усіх грудних хребців. Прикріплюється до зовні. Третини ключиці, акроміального відростка і ості лопатки. Верхня частина м’яза – підіймає лопатку, нижня – опускає її, середня – наближає лопатку до хребта.
М’язи голови підрозділяють на дві групи: м’язи лиця (мімічні) і жувальні м’язи. Необхідно підкреслити, що переважно ці дві групи м’язів функціонують спільно (при розмові, жуванні, ковтанні та позіханні).
М’язи лиця, що розвиваються з мезенхіми другої (під’язикової) зябрової дуги, розташовані поверхнево під шкірою, мають коловий чи радіальний напрямки.
Коловий м’яз ока – склад. з циркулярних м’язових пучків, які оточують очну ямку і вплітаються в шкіру повік. Він рошир. Слізний мішок, зминає повіки, тягне брови униз, а шкіру щоки – угору.
Коловий м’яз рота – у вигляді циркулярних м’язових пучків під шкірою губ і навколо них. Закриває рот, витягує губи у трубочку.
Жувальні м’язи, що розвиваються із мезенхіми першої (нижньощелепної) вісцеральної дуги, на відміну від м’язів лиця, починаються від різних кісток черепа, але прикріплюються до нижньої щелепи. Скорочуючись, вони приводять в рух нижню щелепу у скронево-нижньощелепному суглобі, чим забезпечується жування, ковтання і артикуляція.
Латеральний крилоподібний м’яз – лежить у підскроневій ямці. Починається від клиноподібної кістки і прикріплюється до суглобового відростка нижньої щелепи. При двостороньому скороченні – нижня щелепа висувається вперед, при односторонньому – щелепа рухається в протилежний бік.
Медіальний крилоподібний м’яз – починається від ямки крилоподібного відростка і прикріплюється до однойменної шорсткої гористості на внутр.. поверхні кута нижньої щелепи. Разом із жувальним м’язом утворює м’язову петлю, що дає можливість міцного притискання нижньої щелепи до верхньої.
Скроневий м’яз – починається від скроневої ямки і прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Підіймає нижню щелепу, тягне щелепу назад (акт жування).
Жувальний м’яз – починається від виличної дуги і прикріплюється до зовн. поверхні кута нижньої щелепи. Підіймає нижню щелепу.
