Австралія

もっと見る

Економіко-географічна характеристика України

Юлія Дударにより

Австралія

Євген Валентинович Хоменкоにより

Країнознавча характеристика США

Ігор Валерійович Корешковにより

Австралія

Євген Валентинович Хоменкоにより

Австралія

Населення, його склад і розміщення

Україна та Австралія

Між Австралією та Україною укладено торговельну угоду, згідно якою Австралія експортує в Україну продукцію харчової промисловості й сільського господарства, а Україна продає Австралії продукцію машинобудування.

Австралія - країна материк

По території материка австралійці розселені вкрай нерівномірно. Середня густота населення найнижча у світі - 3,2 особи/км2. Більшість населення проживає на південному сході й південному заході, де сприятливіші природні умови. Пустелі й напівпустелі майже не заселені. Австралійці - переважно міські жителі: у містах мешкає 85% усього населення. Найбільші міста - Сідней і Мельбурн. Столиця країни - Канберра.

Мельбурн

Сідней

Канберра

Нині в Австралії проживає 24,3 млн. осіб. Більшість населення - переселенці з Великої Британії. Аборигенів усього 160 тис. осіб. Після Другої світової війни в Австралію почали приїжджати на постійне проживання громадяни з інших країн Європи, зокрема й з України.

Високорозвинена країна, що займає цілий континент. Вона розташована далеко від Європи, проте технічний прогрес наблизив її до інших країн.

Населення

Корінне населення (аборигени) Австралії належить до австралоїдної гілки екваторіальної раси, характерними рисами якої є темно-коричневий колір шкіри, хвилясте волосся , сплющений ніс.

аборигени

Тектонічна будова, рельєф і корисні копалини

корисні копалини

Переважають рудні корисні копалини. За покладами залізних. нікелевих, поліметалічних, уранових руд, золота Австралія посідає провідні місця у світі. У давній корі вивітрювання на півострові Кейп-Йорк виявлено найбільші у світі родовища алюмінієвих руд. Австралія багата й на кам'яне вугілля, поклади якого залягають в осадових породах передгірського прогину на південному сході. Є родовища нафти й природного газу на Центральній низовині та в Бассовій протоці, проте їх запаси недостатні для потреб країни.

рельєф

У східній частині в межах давньої області складчастості розташовані невисокі гори - Великий Вододільний хребет. Гори сформувалися в палеозойську еру й з часом сильно зруйнувалися. Східні схили гір стрімко обриваються в бік океану, західні - положисті. Пересічна висота гір - до 1000м. Лише на півдні Австралійські Альпи подекуди долають двохтисячну позначку. Це єдиний район в Австралії, де впродовж року в затінених ущелинах лежить сніг, хоча й не суцільним покривом. Найвищою вершиною материка є гора Косцюшко (2228 м), відкрита в середині ХІХ ст. польськими натуралістами й названа на честь національного героя Польщі.

Великий Вододільний хребет

Територія тут переважно рівнинна. Середня висота становить усього 215 м над рівнем моря. На заході в межах щита рівнина трохи піднята й утворює невисоке Західноавстралійське плоскогір'я. На схід від плоскогір'я в мережах давнього прогину простягається рівнина Центральна низовина, поверхня якої в середній частині знаходиться нижче від рівня моря.

тектонічна будова

На схід від платформи вздовж узбережжя простяглась область давньої складчастості. У палеозойську еру тут активно відбувалося горотворення. У давні часи паралельно до берега почав формуватися Великий Бар'єрний риф. Невеликі глибини й тепла вода сприяли масовому розвитку коралів.

Унаслідок цих процесів на сході Австралійської платформи утворився великий прогин, заповнений осадовими гірськими породами. Центральний прогин тривалий час був укритий водами давньго океану. Це протока, на дні якої відкладалися морська глина та пісок. З часом унаслідок загального підняття Австралійської платформи протока обміліла, а море відступило.

Основою материка є давня Австралійська платформа. ЇЇ фундамент сформувався в архейську та протерозойську ери. Вік платформи - кілька мільярдів років. Тривалі рухи земної кори - підняття, опускання й розломи - зумовили формування на заході Австралійської платформи великого щита.

Австралія розташована в центральній частині Індо-Автралійської літосферної плити. Тому це єдиний материк, на якому немає діючих вулканів, а землетруси бувають дуже рідко й не мають руйнівної сили.

Індо-Автралійської літосферної плити

Клімат і води суходолу

Води суходолу

Нестача поверхневих вод частково компенсується багатством підземних, які залягають у численних артезіанських басейнах. Артезіанські води Австралії солонуваті, тому використовуються для напування овець і технічних потреб. У Центральній низовині артезіанські колодязі - це практично єдине джерело прісної води.

На території Австралії знаходиться велика кількість озер, що належать переважно до басейну внутрішнього стоку. Більшість із них не має стоку, тому вони солоні. Озера мають реліктове походження, тобто виникли після звільнення Центральної низовини від вод давнього моря. Наповнюванність улоговин озер водою залежить від сезону. У сухий сезон озера іноді пересихають повністю. Найбільша водойма материка - озеро Ейр, рівень води якого лежить нижче рівня моря. Під час посухи площа поверхні озера різко зменшується, воно розпадається на безліч дрібних озер. Живих організмів в озері немає, тому його ще називають "мертвим серцем Австралії".

Ейр

Найбільш повноводна річка Австралії - Муррей. Вона бере початок на Великому Вододільному хребті й несе води до Індійського океану. Під час дощів річка широко розливається по плоскій рівнині. Це відбувається надзвичайно швидко, але триває недовго. Протока Муррею - річка Дарлінг - у посушливий період у нижній течії пересихає й утворює декілька окремих водойм. Тож судноплавство на цих річках проблематичне. Води всіх річок, насамперед системи Муррей-Дарлінг, використовуються для зрошування.

Муррей

Річки й озера материка належать до 3-х басейнів: внутрішнього стоку (60% площі), Індійського й Тихого океанів. Тільки на сході, у горах, де випадає достатня кількість опадів, короткі річки не пересихають. На всій іншій території вони не мають постійного водотоку. У внутрішніх пустельних і напівпустельних районах дуже багато сухих річищ, які називають кріками. Вода в них з'являється тільки під час нечастих дощів. Живлення всіх річок материка дощове та підземними водами.

Кліматичні пояси

На клімат Австралії суттєво впливає циркуляція атмосфери та підстильна поверхня, рельєф і значна протяжність території зі сходу на захід. Територія материка перебуває в зоні дії постійних вітрів - південно-східних пасатів, які формуються переважно над поверхнею Тихого океану.

Особливості клімату

Австралія - найпосушливіший материк світу. Опадів тут випадає в 5 разів меньше, між в Африці, а температури повітря такі ж високі. Особливості клімату материка визначаються впливом певних кліматотвірних чинників. Австралія знаходиться в тропічних широтах, тому одержує велику кількість сонячної енергії. Північна частина материка перебуває в жаркому тепловому поясі, південна - у помірному.

Географічне положення

відкриття та заселення

Перше англійське поселення було засноване в 1788 р. на південному сході Австралії як колонія каторжників. Пізніше тут постало місто Сідней. Активно материк почав заселятися в ХІХ ст. Вихідці з Великої Британії освоювали найбільш родючі землі на сході материка, витісняючи аборигенів у пустельні райони. Українці почали селитися в Австралії з 1820 р. Нині тут проживає 32 тис. українців.

У 1814 р. англійський мореплавець Метью Фліндерс уперше обійшов навколо материка морем і запропонував назвати його Австралією (від латин. auster - південна). До цього нововідкрита земля називалась Новою Голландією.

Метью Фліндерс

У 1770 р. англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив східне узбережжя Австралії. До материка експедиція підійшла з боку острова Тасманія. Дж. Кук із кількома членами команди висадився на берег. Мореплавці відкрили також Великий Бар'єрний риф. Дж. Кук оголосив ці землі володінням Великої Британії.

Джеймс Кук

У 1642 р. голландець Абель Тасман відкрив острів, який пізніше назвали його ім'ям. У 1644 р. він описав північні береги Австралії. Проте голландці довгі роки тримали ці відомості у великій таємниці.

Абель Тасман

Першим на півострів Кейп-Йорк висадився в 1606 р. голландський мореплавець Вілем Янсон.

Вілем Янсон

острови

найбільший півострів Кейп-Йорк на півночі заходить далеко в океанічні простори між кораловим та Арафурським морями. Великих заток біля берегів Австралії дві:

на півдні - Велика Австралійська

на півночі - Карпентарія

на півдні - острів Тасманія, відокремлений від південно-східного берега Австралії Бассовою протокою. Тасманове море відділяє від материка острови Нова Зеландія.

Тасманія

на півночі розташований 2 за площею острів світу Нова Гвінея, який у 1,5 раза більший за територію України. Від материка острів відділяє Торресова протока.

Торресова протока

крайніми точками Австралії є:

на сході - мис Байрон

на заході - мис Стіп-Пойнт

на півдні - мис Південно-Східний

на півночі - мис Йорк

береги Австралії омивають води двох океанів:

на сході - Коралового й Тасманового морів Тихого океану

на заході - Індійського

розташована повністю в Південній кулі