によって Олександра Грищенко 3年前.
418
Стан, що проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного та розумового напруження
Часткове або повне позбавлення зовнішнього впливу на одне або більше органів чуття
Раптово виникаюче невизначене і украй тяжке відчуття, що не відповідає за своєю локалізацією конкретним анатомічним утворам і не відповідає об'єктивним змінам в органах і тканинах; суб'єктивно ці відчуття можуть усвідомлюватися як хвилі ниючого болю, стягування, переливання, бурління, печіння, лоскотання, розпирання та ін. у грудях, животі, статевих органах і т.д.
Це відчуття поколювання, лоскоту, печіння шкіри людини без видимого фізичного подразнення. Прояви парестезії можуть бути тимчасовими або хронічними. Найбільш відомий вид парестезії це відчуття «поколювання голками» або «засинання кінцівки».
Гіперестезія — це загострення відчуття звичайних зовнішніх подразників. За такого стану нормальне денне світло засліплює, звуки оглушують, запахи дратують, а найменший дотик до тіла стає нестерпним. Гіперестезію органів чуття спостерігають при астенії, неврозах, органічних ураженнях головного мозку, початкових проявах гострого психозу.
Гіпостезія характеризується зниженням чутливості до подразників. При цьому навколишнє оточення втрачає для хворого чіткість і визначеність. Звуки стають глухими, невиразними, кольори — тьмяними, неясними, предмети втрачають форму і яскравість, стають малорухомими. Гіпостезія характерна для неврозів, реактивних психозів, органічних уражень мозку.
Анестезія полягає у повній втраті чутливості до подразників і клінічно виявляється сліпотою, приглухуватістю, втратою смаку, чутливості шкіри. Часто виникає при істеричному неврозі (і має функціональний характер), а також ураженнях центральної та периферійної нервової системи (органічного походження).
Патологічні стани мозку
Порушення психічної діяльності, яке виникає в наслідок хвороби мозку.
кровозмішення, статевий зв'язок між кровними родичами (батьками і дітьми, братами і сестрами). Інцестом вважається секс між членами сім'ї та родичами не далі рівня двоюрідних. Таким чином, статеві зносини між троюрідними братом і сестрою вже не буде вважатися інцестом.
торкаються різних форм статевого життя. Найчастіше трапляються:
o гомосексуалізм - потяг до особи однойменної статі;
o трансвестизм - хворобливий потяг до переодягання в одяг протилежної статі;
o ексгібіціонізм - хворобливий потяг до оголення статевих органів у присутності жінок;
o садизм - потяг завдавати статевому партнеру больових відчуттів, щоб досягти статевого задоволення;
o мазохізм - бажання зазнати від статевого партнера больових відчуттів;
Меньше трапляються:
o педофілія - статевий потяг до дітей;
o некрофілія - статевий потяг до трупів;
o зоофілія (скотолозтво) - статевий потяг до тварин;
o фетишизм - статевий потяг до жіночого туалету.
проявляється прагненням нанести собі шкоду гострими предметами, проковтнути неїстівні речі (цвяхи, голки, ложки, ножиці). Інколи це робиться через хворобливе прагнення стати об'єктом хірургічної операції для видалення проковтнутих предметів. Трапляється потяг до самогубства (суїцидоманія), до поїдання власних екскрементів (ко-профагія).
порушення харчової поведінки, що проявляється підвищеним апетитом, клінічний симптом деяких хвороб. Людина відчуває постійну потребу в їжі. Причини цього стану можуть бути різні, їх можна умовно розділити на 3 групи.
патологічно підвищене відчуття голоду, яке супроводжується деколи слабкістю і больовими відчуттями в надчеревній ділянці. Цей стан інколи поєднується із зниженням відчуття насичення, внаслідок чого виникає потреба в надмірно великих кількостях їжі (поліфагія).
симптом, що полягає в повній відсутності апетиту за об'єктивної потреби організму в харчуванні, який супроводжує більшість метаболічних захворювань, інфекційних, онкологічних хвороб, уражень травної системи, а також виникає з інших причин
трапляється при шизофренії та деяких хворобах, що супроводжуються зниженням інтелекту.
некерованість вольовою поведінкою (синдром дефіциту уваги, гіперкінетична поведінка, олігофренія);
стан людини, клінічний синдром, що проявляється в постійному занепокоєнні з приводу можливості захворіти на одну або декілька хвороб, скаргах або заклопотаності своїм фізичним здоров'ям, сприйнятті своїх звичайних відчуттів як ненормальних і неприємних, припущеннях, що окрім основного захворювання є якесь додаткове
синдром розладу емоційно-вольової сфери організму. Характеризується тріадою симптомів: погіршення настрою, уповільнення мислення і рухова загальмованість.
стан, що проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного та розумового напруження
Невідповідність афективних проявів викликаних їх причини, ситуації, змісту свідомості в цей час: наприклад, плач при радісній звістці.
це хворобливо піднесений настрій, який виникає без будь-якої причини і характеризується станом блаженства, задоволення. Все навколишнє хворий сприймає як щось чудесне.
стійке зниження настрою, яке супроводжується зменшенням інтенсивності емоційної, психічної та (не завжди) рухової активності
одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).
домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму.
властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.
Вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення - незадоволення; радість - горе; любов - ненависть).
