カテゴリー 全て - соціалізація - адаптація - дитинство

によって Катерина Дмитрівна Чекарєва 5年前.

381

Соціалізація особистості

Процес соціалізації особистості є складним механізмом, що включає засвоєння і відтворення соціально-культурного досвіду, такого як знання, цінності, норми та традиції. Важливим аспектом соціалізації є інтеріоризація, де елементи зовнішнього світу інтегруються у внутрішню структуру людської психіки.

Соціалізація особистості

Соціалізація особистості

Соціаліза́ція — комплексний процес та результат засвоєння й активного відтворення людиною соціально-культурного досвіду (знаньцінностейнормморалітрадицій тощо) на основі її діяльності, спілкування і відносин, обов’язковий фактор розвитку особистості.

Концепція Еріка Еріксона

Фаза 8. Зрілість (старість)
Характеризується почуттям задоволеності, виконаного обов'язку, повноти життя; у негативному варіанті виникають відчай та розчарування.
Фаза 7. Дорослість
Включає насамперед творчу діяль­ність та відчуття продуктивності; вони виявляються не лише у праці, а й у турботі про інших, включаючи нащадків, у потребі передати свій досвід. У негативному варіанті з'являється відчуття застою.
Фаза 6. Молодість
Характеризується появою потре­би і здатності до інтимної психологічної близькості з іншою людиною, включаючи сексуальну близькість. Незадоволення цих потреб призводить до почуття самотності та ізоляції.
Фаза 5. Юність
Характеризується виникненням по­чуття власної неповторності, індивідуальності, в негативному варіанті виникає протилежне — дифузне "я", рольова та особистісна невизначеність. Типовим для цієї фази є також "програ­вання ролей", коли молода людина не обирає ролі остаточно, а начебто приміряє їх до себе.
Фаза 4. Шкільний вік
Формуються почуття підприємливості та ефективності, здатність добиватися поставленої мети.
Фаза 3. Вік гри
(приблизно від 5 до 7 років) Формує почуття ініціативи
Фаза 2. Раннє дитинство
У дитини формується по­чуття автономії й особистої самоцінності або, навпаки, сорому. Зростання самостійності дитини на цій стадії узасаднює такі майбутні якості особистості, як почуття відповідальності, пова­жання дисципліни та порядку.
Фаза 1. Немовля
Головне завдання — сформувати у немовляти несвідоме почуття "базової довіри" до зовнішнього світу

Відео за темою

Агенти соціалізації

Агенти вторинної соціалізації
представники адміністрації школи, вищого навчального закладу, армії, підприємства, партій, засобів масової інформації та ін.
Агенти первинної соціалізації
люди, які складають найближче оточення особи (батьки, родичі, друзі)

Форми процессу соціалізації

Інтеріоризація

Інтеріоризація - формування внутрішньої структури людської психіки, переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє «Я» особистості.

Соціальна адаптація

Соціальна адаптація - активне пристосування індивіда до умов середовища і результат цього процесу.

Етапи соціалізації

Соціалізація дорослого
Концептуальна соціалізація
Соціалізація підлітка
Соціализація дитини

Завдання соціалізації людини

Соціально-психологічні завдання
Самореалізація і самоутвердження
Самовизначення особистості в сьогоденному житті та на перспективу
Становлення самосвідомості особистості
Соціально-культурні завдання
Формування цінностей
Оволодіння індивідом деякої суми знань, умінь, навичок
Включення індивіда до певного рівня суспільної культури
Природно-культурні завдання
Будування ставлення до життя, стиль життя відповідно до статевовікових та індивідуальних можливостей
Побудова здорового способу життя, адекватного статі та віку
Розвиток та реалізація фізичних та сексуальних задатків
Засвоєння елементів етикету, символіки, пов’язаних з тілом та статеворольовою поведінкою
Досягнення певного рівня пізнання тілесного ідеалу, що притаманний тій культурі, в якій вона живе
В педагогіці
Здійснення соціальної реабілітації дітей, які потрапили у складні життєві ситуації
Забезпечення системи гарантій для дітей та підлітків з особливими потребами
Захист прав та інтересів соціально неадаптованої молоді, попередження і подолання проявів бездоглядності й правопорушень
Створення умов для виявлення та розвитку творчої обдарованості дитини
Забезпечення рівних можливостей для всіх дітей і молоді в оволодінні надбаннями культури

Поділ соціалізації

Вторинна
Первинна

Механізми соціалізації за Фройдом

За А.Мудриком
Соціально педагогічні

міжособистісний

Міжособистісний – процес взаємодії людини з суб’єктивно значущими для нього особами (мезафактори – мікрофактори)

стилізований

Стилізований – діє у межах певної субкультури (мезафактори –мікрофактори)

традиційний

Традиційний – засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, що характерні для найближчого оточення (мікрофактори)

інституційний

Інституційний – процес взаємодії людини з інститутами суспільства та різними організаціями (мезафактори – мікрофактори)

Соціально-психологічні

рефлексія

Рефлексія – внутрішній світ, у якому людина розглядає, оцінює, приймає або відкидає цінності, які притаманні різним соціальним інститутам (суспільству, сім’ї, групі однолітків тощо)

Ідентифікація – процес підсвідомого ототожнення людиною себе з іншою людиною, групою, "зразком"

екзистенціальний натиск

Екзистенціальний натиск – оволодіння мовою та підсвідоме засвоєння норм соціальної поведінки

наслідування

Наслідування – один зі шляхів довільного, а частіше мимовільного засвоєння людиною соціального досвіду

імпринтинг

Імпритинг - фіксування людиною на рецепторному та підсвідомому рівнях особливостей впливу життєво важливих об’єктів, з якими вона стикається

За З.Фройдом
почуття сорому та провини
ідентифікація
імітація