Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, народилася 27 листопада 1863 року в родині службовця на Південній Буковині. Її навчання обмежилося початковою німецькою школою, проте самонавчання дозволило їй продовжити здобувати знання.
Ольгу Кобилянську Старицький назвав «пишною трояндою в саду української літератури».
Творчість
Протягом 1915-1923 рр. Кобилянська пише нитку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі твори як «Лісова мати», «Юда», «Назустріч долі», «Сниться» ін.
Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість “В неділю рано зілля копала” (1909), написана за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Пізніше з’явилися оповідання й повість «Він і Вона» (1895), “Царівна” (1896), “Що я любив» (1896 р.), «Аристократка» (1898).
Перший художній твір українською мовою повість «Людина», був надрукований 1895 р. у журналі «Зоря».
Подорож
1899 року О. Кобилянська побувала на Наддніпрянській Україні, відвідавши родину Косачів на Волині, Лисенків і Старицьких у Києві, могилу Шевченка у Каневі.
Роки життя
Померла 21 березня 1942 р. в Чернівцях.
народилася 27 листопада 1863 рокуу містечку Гура-Гумора в Південній Буковині у багатодітній сім’ї службовця.
У 1894 році письменниця стала однією з фундаторок «Товариства руських жінок на Буковині».
З 1927 року в Україні було розпочато видання дев’ятитомного зібрання творів Кобилянської.
З 1889 до 1891 жила в с. Димка. Пізніше вона разом з родиною переїхала на постійне життя до Чернівців, брала активну участь у жіночому русі.
Навчання
У 1873 -1877 рр. вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, подальшу освіту вона здобувала самотужки.
