Арт-терапія малюнком
Модальності трансляції символічних змістів художнього образу в арт-терапії малюнком:
рансгенераційні зв՚язки (зв՚язки та відносини між представниками різних поколінь у сімейній системі)
міжособистісні стосунки
поведінкові реакції
когнітивні процеси
афективність та емоційні процеси
тілесність особи
Діагностичний і власне терапевтичний процеси в арт-терапії малюнком відбуваються одночасно за допомогою спонтанної творчості. Результатом такого поєднання стає встановлення емоційних, довірливих комунікативних контактів між арт-терапевтом і клієнтом.
За В. Беккер-Глошем, функція арт-терапії полягає не в тому, щоб виявляти психічні, недоліки, а в тому, щоби актуалізувати внутрішній потенціал особистості.
Add your text
Головним механізмом формування образів в арт-терапії малюнком є проекція
Різновиди проекції:
аутична проекція – в її основі лежить детермінованість сприйняття людини її актуальними потребами
роекцію Панглоса та Касандри можна розглядати як варіант захисного механізму, який призводить до виникнення способу поведінки, протилежного витисненому прагненню, наприклад, перебільшена турбота про дитину, яку насправді не люблять
симулятивна проекція – виконує захисну функцію
раціоналізована проекція – людина обізнана щодо небажаних власних рис, проте завжди знаходить їм виправдання
атрибутивна проекція – приписування витіснених неусвідомлюваних рис і особливостей іншому
Д.Холмс, підводячи підсумки численним дослідженням, пропонує виділити два «виміри» проекції.
друге – усвідомлення того, що проектується
Перше – що проектується (наявність-відсутність проектованої риси)
За Мелані Кляйн в основі проекції лежить механізм відчуження власного Я (дисиміляція), що дозволяє «бачити» і сприймати свої небажані особисті якості в інших людях, але не зауважувати їх у собі, приписуючи їх іншому
Мелані Кляйн (1946) ввела механізм проективної ідентифікації, щоб позначити «прототип деякого агресивного ставлення до об’єкта», що відповідає несвідомій проекції в об’єкт негативних частин.
Використання процесів проекції-інтроекції має відношення не тільки до протистояння між проекцією невдоволення в зовнішній світ і інтроекцією задоволення у внутрішній світ, описаним Фрейдом для побудови чистого Я-задоволення
К. Хорні відзначала, що по тому, як людина дорікає іншій, можна зрозуміти, що вона із себе представляє
З. Фройд вважав, що проекція є частиною феномена переносу (трансферу) у тому випадку, коли особистість приписує іншому слова, думки і почуття, що, по суті, належать їй самому
З. Фрейд формулює різні визначення поняття «проекції» як
основи явищ «перенесення», літературної та творчої діяльності
психологічного процесу уподібнення навколишньої реальності власному внутрішньому світу
захисного механізму
Проекція ґрунтується на тому, що особистість несвідомо приписує іншим людям якості, що притаманні їй самій і котрі вона не хоче мати, не хоче усвідомлювати
Почуття, які викликає проекція як захисний механізм психіки
ізольованості
агресивності
заздрості
почуття самотност
Проекція є захисним механізмом психіки, коли в людини стани тривоги і страху, які є в неї самої несвідомо переносяться на оточуючих
Проекція (від лат. рrojection означає «викидання») – це психічний процес, який супроводжується викиданням суб’єктивних переживань назовні, наділені зовнішніх об’єктів внутрішніми несвідомими бажаннями, перенесенням провини та відповідальності за неприйнятні в собі схильності на кого-небудь іншого, приписування іншим людям власних почуттів, якостей, властивостей та рис характеру, які не помічаються, або не визнаються людиною.
Теоретичні та прикладні основи АТ малюнком пов’язані з низкою принципів (за О. В. Старовойтовим):
транслювання метатексту – можливість перенесення символічного змісту образів між різними модальностями активності людини
аналітичність – можливість розуміння художніх образів та герменевтичного тлумачення їхнього сенсу
системність – взаємопов'язаність феноменів, що спостерігаються в ході терапевтичної творчості
символічність – здатність людини до символізації реальності, до символічних узагальнень
спонтанна експресивність, пов’язана з природним, вродженим прагненням людини до самовираження, до експансії свого внутрішнього світу поза
Основні завдання арт-терапії малюнком:
відновлення гармонії особистості
підтримка автентичності
Автентичність – справжність, ідентичність заявленому. Одна з центральних цінностей гештальт-терапії, де вона розуміється як відповідність людини самій собі; здатність жити, не зраджуючи своєму істинному Я
виявлення та розкриття творчих здібності особистості