Categorieën: Alle - статус - принципи - влада - право

door Ksusha Lypko 9 jaren geleden

509

Конституційне право

Конституційне право є основною галуззю права України, яка регулює суспільні відносини, забезпечуючи організаційну та функціональну єдність суспільства. Воно визначає основи конституційного ладу країни, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, а також систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

Конституційне право

Конституційне право

провідна галузь права України, що є сукупністю правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

Джерела конституційного права

акти органів місцевого самоврядування
міжнародні договори
рішення Конституційного Суду України, в яких встановлюється конституційність законів та інших правових актів
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми
нормативні укази Президента України, що містять конституційно-нормативні норми
Закони України, що приймаються Верховною Радою України
Конституція України

Предмет конституційного права

Основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України.

Система конституційного права

Конституційно-правові інститути
інститут органів державної влади і місцевого самоврядування
інститут територіального устрою
інститути основ правового статусу людини і громадянина
інститути основ конституційного ладу

Принципи конституційного права

Принципи конституційного права України (з фр. princeps, від лат. prinsipium — початок, основа) — це керівні засади, ідеї, ідеали, які визначають сутність, зміст, спрямованість і форми конституційно-правового регулювання.
Спеціальні принципи


це керівні засади, ідеї, що виражають сутність і зміст окремих основних інститутів цієї галузі права. Ці принципи розвивають і деталізують загальні принципи конституційного права України, спрямовують їх на конкретні групи суспільних відносин

принципи основ національної безпеки й оборони України

принципи конституційної юстиції

принципи місцевого самоврядування

принципи організації та діяльності органів державної влади

принципи форм безпосередньої демократії

принципи конституційно-правового статусу людини, зокрема принцип громадянства

принципи основ конституційного ладу України

Загальні принципи


це найбільш узагальнені керівні засади, ідеї, а іноді й завдання цієї галузі права. До загальних принципів конституційного права України слід відносити принципи публічності, пріоритетності, універсальності, демократизму, активної дієвості, науковості, наступності, системності, програмності та ін.

Програмний принцип

виражає перспективи розвитку суспільних відносин, що регулюються цією галуззю права

Системність

полягає в тому, що складові елементи конституційного права являють собою найбільш цілісну й комплексну правову систему

Принцип наступності

виявляється в історизмі цієї галузі права, в її еволюційному становленні та розвитку

Принцип науковості

полягає в належному теоретичному обґрунтуванні всіх конституційно-правових явищ, наявності розвиненої конституційно-правової науки, яка своєчасно й ефективно забезпечує потреби конституційної практики

Активна дієвість

виявляється в дієвому характері конституційно-правових відносин, пов'язаних, насамперед, із здійсненням влади у суспільстві та державі

Принцип універсальності

передбачає, що ця галузь права регулює широке коло найважливіших суспільних відносин політичного, економічного, соціального та культурного (духовного) характеру

Принцип пріоритетності

визначає пріоритетний характер предмета, джерел і суб'єктів конституційного права України

Принцип публічності

означає, що ця галузь права має своїм завданням передусім регулювання суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням публічної влади народом України та Українською державою

Ознаки конституційного права


10. Конституційне право України відіграє дуже важливу роль у суспільстві та державі, виступаючи одночасно як загальновизнаною соціальною цінністю (благом), так і засобом пізнання дійсності.
9. Конституційне право України має винятково важливе значення для національної системи права і правової системи України загалом.
8. Конституційне право України передбачає особливий вид суспільних відносин, пов'язаних із юридичною відповідальністю за порушення конституційно-правових норм.
7. Для конституційного права України характерне широке коло суб'єктів відповідних галузевих правовідносин.
6. Функції конституційного права України, тобто основні напрямки і види його впливу на суспільні відносини поширюються на всі або більшість сфер суспільного та державного життя України — політичну, економічну, соціальну, культурну (духовну, ідеологічну), зовнішньополітичну та інші тісно пов'язані з ними сфери.
5. Для конституційного права України характерна особлива система галузевих джерел права. Основне джерело конституційного права України —Конституція України 1996 р. — є одночасно головним джерелом всієї системи національного права і виступає пріоритетною цінністю правової системи України загалом.
4. Конституційне право України має досить розгалужену систему. Ця система представлена такими елементами, як природне і позитивне право;матеріальне і процесуальне право; загальна й особлива частина тощо. Але традиційними елементами системи конституційного права залишаються інститути і норми конституційного права.
3. Конституційне право України має свій метод правового регулювання, тобто сукупність прийомів і способів юридичного впливу на суспільні відносини, які є предметом цієї галузі права.
2. Конституційне право України має предметом правового регулювання найбільш важливі суспільні відносини у політичній та інших сферах суспільногоі державного ладу.
1. Конституційне право України відноситься до галузей публічного права, оскільки предмет правового регулювання цієї галузі права пов'язаний з публічним здійсненням влади народу, держави та територіальної громади.