Німецько-радянська війна

Мобілізація — комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан.

Тактика «випаленої землі» — знищення всього, що слугуватиме життєзабезпеченню військ противника й цивільного населення на території, яку може
захопити ворог.

Евакуація — виведення населення й ресурсів з території, яку може захопити ворог

Бліцкриг — теорія ведення швидкоплинної війни,
відповідно до якої перемога досягається в короткі терміни,
перш ніж противник розгорне свої військові сили.

«Новий порядок» — політичний режим, установлюваний нацистською Німеччиною на окупованих територіях.

Колабораціонізм — співробітництво окремих груп населення із загарбниками на територіях окупованих ними країн.

Голокост — масове знищення гітлерівцями євреїв під час Другої світової війни

Остарбайтери — особи, яких вивозили зі східних окупованих територій протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Похідні групи — групи, сформовані ОУН під час німецько-радянської війни, що мали завдання створити на українських землях місцеве самоврядування й власні органи влади.

На початку липня німці прорвали фронт під Новоград-Волинським і просувалися на Київ.

12 вересня 1941 р. Й. Сталін видав директиву про боротьбу з панікерством.

17 вересня Й. Сталін дозволив радянським військам залишити Київ.

25 жовтня війська Вермахту захопили Харків

16 жовтня 1941р - захоплення Одеси

Поразка німців під Москвою зірвала їхні плани «бліцкригу»

12 травня 1942 р. частини Червоної армії прорвали оборону німців і просунулися вглиб на 25–30 км

22 липня 1942 р. війська Вермахту захопили останнє українське місто Свердловськ

Причини

Окупація України німецькими загарбниками
та їхніми союзниками

Жорстокість окупаційного режиму

Організаційна діяльність радянського керівництва,
ОУН, польського національного руху

Течії руху опору в Україні

Радянський
Мета: відновлення радянської влади в Україні
Організаційне оформлення: 1941–1942 рр.:
партизанські загони, з’єднання, радянське підпілля
Чисельність: 200–600 тис
Основні райони дій: Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина

Український національний
Мета: вигнання радянських військ і здобуття незалежності
України
Організаційне оформлення: 1941–1942 рр.: похідні групи, УПА та інші формування, підпілля ОУН
Чисельність: 50–200 тис
Основні райони дій: Волинь, Галичина, Українське Полісся

Польський
Мета: відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі
Організаційне оформлення: 1941–1942 рр.: Армія Крайова, Армія Людова
Чисельність: 10–20 тис.
Основні райони дій: Волинь, Полісся

Радянський партизанський рух (1941–1942 рр.)

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНІВ
1) Закинуті десантом та залишені в тилу нацистських окупантів спеціально підготовлені загони
2) Підрозділи радянських військ, що опинилися в оточенні й не могли пробитися через лінію фронту на з’єднання з Червоною армією
3) Громадяни, які не були мобілізовані до Червоної армії, але прагнули боротися проти нацистських окупантів

На початку літа 1942 р. було створено Український штаб
партизанського руху (УШПР)

На кінець 1942 р. радянські партизани знищили понад 50 тис. нацистських окупантів, зірвали 270 залізничних і шосейних мостів, пустили під укіс 255 ешелонів, зруйнували десятки військових об’єктів.

Оунівське підпілля 1941–1942 рр

ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН)

ОУН (М)
Лідер А. Мельник
Курс на зближення з гітлерівцями. Мельниківці вважали більшовизм спільним ворогом ОУН та Німеччини і планували боротися проти нього разом з нацистами.

ОУН (Б)
Лідер С. Бандера
Курс на створення власної армії. Бандерівці вважали за доцільне розгорнути боротьбу за незалежність України і спиралися на сили та можливості українського народу.

З початком німецько-радянської війни обидві фракції ОУН сформували свої похідні групи.

30 червня 1941 р. за ініціативи ОУН(Б) було скликано національні збори, які проголосили відновлення Української Держави.

ОУН(М) відмежувалася від львівської акції і співпрацювала з німцями.

Підрозділи УПА розгорталися в Поліссі, Волині та Галичині.

З 23 по 29 червня точилися бої
на лінії Луцьк — Броди — Рівне — Дубно.

До середини липня фронт наступу німецьких військ досяг 3000 км

За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50 % особового складу

Серед мобілізаційних заходів були

призови до армії (за липень–серпень 1941 р. з України було призвано 2,5 млн осіб, чимало з них — добровольці);

створення ополчення з громадян, котрі не підлягали призову за віком або станом здоров’я за перші місяці війни до ополчення в Україні вступило понад 1,3 млн осіб

створення з населення винищувальних батальйонів для боротьби з диверсантами (у липні в цих формуваннях було 374 тис. осіб)

формування мережі навчання цивільного населення військовій справі (до кінця 1941 р. 50 тис. жінок пройшли курси сандружинниць)

Відповідно до вказівок керівництва СРСР в Україні здійснювали тактику «випаленої землі».

Евакуації підлягали:

промислове майно, сировина, продовольство

кваліфіковані робітники, інженери,
радянські та партійні працівники

Вивезли близько тисячі заводів, 30 тис. тракторів, 125 млн пудів зерна, 6 млн голів худоби

З УРСР виїхало понад 4 млн осіб

18 грудня 1942 р. - почалося вигнаня німців з українського села Півнівка

Радянські війська в липні 1943 р. форсували ріку Міус, а в серпні — здійснили штурм оборони німців уздовж Сіверського Донця.

23 серпня німців було вибито з Харкова.

У результаті Донбаської операції було очищено від гітлерівців Дебальцеве, Горлівку, Макіївку та інші населені пункти.

ЗОНИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ

Рейхскомісаріат «Україна»: Рівненська, Волинська, Кам’янець-Подільська, Житомирська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, Кримська області; північні райони Тернопільщини та східні Миколаївщини

Дистрикт «Галичина»: Львівська, Станіславська, Тернопільська області

Губернаторство «Трансністрія»: Чернівецька, Ізмаїльська, Одеська області, північні райони Вінниччини та західні Миколаївщини

подтема

На захопленій території впроваджували «новий порядок»

На окупованих нацистами територіях СРСР набули поширення військовий, адміністративний, побутовий і політичний колабораціонізм, що охопив майже 2 млн осіб.

На території України діяло 180 концентраційних
таборів, де на в’язнів чекала неминуча смерть.Усього в Україні нацисти знищили 1,5 млн військовополонених.

В Україні масові вбивства євреїв почалися в Житомирі. Гітлерівці створювали спеціальні місця їхньої концентрації — гетто. В Україні їх нараховувалося декілька десятків, найбільші з них були в Кам’янці-Подільському, Львові, Харкові.

Протягом 1942–1944 рр. з України відправили 2,5 млн остарбайтерів.