"Маруся Чурай"

Дві сюжетні лінії

Особиста

Доля Марусі та інших персонажів

Історична

Боротьба українського народу проти польської шляхти

Розділи роману у віршах

1. Якби знайшлась неопалима книга

2. Полтавський полк виходить на зорі

3. Сповідь

4. Гінець до гетьмана

5. Страта

6. Проща

7. Дідова Балка

8. Облога Полтави

9. Весна, і смерть, і світле воскресіння

Тема

зображення кохання Марусі Чурай до Грицька на фоні історичних подій періоду визвольної війни 1648-1657 рр.

Рід літератури

Ліро-епос

Автор

Ліна Костенко

Головні герої

Маруся Чурай

"Ця дівчина не просто так, Маруся. Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа! Коли в похід виходила батава, - Її піснями плакала Полтава".

Грицько Бобренко

"Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому".

Галя Вишняківська

"Такі пухкі у Галі рученята, коса білява, куца і товста. Як реп'яшки, зелені оченята і пишно закопилені вуста".

Іван Іскра

"полковий обозний, син Остряниці Якова": "І знов земля кипить у боротьбі, І знову я належу не собі".

Полковник Мартин Пушкар

"Ще не старий. І славу мав і силу".

Мандрівний дяк

"От я мандрую, хоч уже й не молод. Земля велика, радості нема. Ускрізь біда".

Северин Наливайко

"Був молодий і гарний був на вроду. І жив, і вмер, як личить козаку. За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному бику!"

Єремія Вишневецький

"А он уже й видніє з далини столиця Вишневецького - Лубни. Там жив Ярема, син Раїни, страшний руйнатор України".

Композиція

Суд і вирок

Спогади Марусі про стосунки з Грицем

Маруся йде на прощу

Облога Полтави

Зняття облоги

Жанр

Історичний роман у віршах