Вплив показників відтворної
здатності на молочну
продуктивність корів
Статті з теми дослідження
Основна причина зниження відтворювальної функції полягає у
невідповідних умовах утримання, годівлі і фізіологічних потреб тварин
за підвищення молочної продуктивності, внаслідок чого порушується
обмін речовин [3]. Недостатній і незбалансований раціон зумовлює
тривалий негативний баланс енергії, затримку охоти, зниження
статевої активності, імунітету тварин та втрати продуктивності [1].
Збільшення тривалості сервіс-періоду вище оптимального (80
діб) негативно впливає на відтворення поголів'я і знижує вихід молока
на один день міжотельного періоду та періоду використання тварин.
Тому, період від отелення до запліднення слід корегувати залежно від
рівня надою корів. У корів з високим середньодобовим надоєм молока
можна допустити збільшення його тривалості вище оптимального [4].
Головною причиною яловості корів є збільшення сервіс-періоду,
що пов язують із низькою результативністю осіменіння і тривалим
терміном інволюції матки. Період відновлення гістоструктури матки
залежить від молочної продуктивності корів. Чим вона вища, тим
довша тривалість інволюційних процесів статевих органів. У корів з
надоєм 6000 і більше кг молока за лактацію результативне осіменіння
може наступати на четвертий та більш пізній статевий цикл [4].
Сучасне уявлення
про вплив молочної продуктивності на відтворювальну функцію (див.
табл. 1.) корів має два напрями, не виключаючи один одного. Перший
вказує на прямий негативний вплив високої молочної секреції на
потенційну плодовитість (фолікулогенез, овогенез, запліднення,
ембріогенез і народження життєздатного приплоду). Другий -виходить
із того, що успадкування відтворювальних ознак складає менше 0,10,
тому прагнення покращити їх відтворювальні ознаки шляхом селекції є
неефективним. Згідно цієї точки зору, порушення відтворювальної
здатності корів лиш на 10 % обумовлено генетичними факторами і на
90 % - умовами зовнішнього середовища [2].
Результати проведених досліджень
Найвищий надій і
кількість молочного жиру спостерігалися у тварин
з тривалістю сухостійного періоду до 40 днів, а
найнижчі – 71–80 днів. Високою молоч-
ною продуктивністю відзначалися також корови,
у яких цей показник знаходився в межах 41–50 та
51–60 днів. Слід відмітити, що тварини з трива-
лістю сухостійного періоду до 40 днів переважализа надоєм особин, у яких цей показник стано-
вив 61–70, 71–80 та 81 і більше днів, відповідно
на 500,3 (Р<0,001), 558,1 (Р<0,01) та 512,6 кг
(Р<0,01), а за кількістю молочного жиру – на
17,3 (Р<0,01), 19,5 (Р<0,01) та 18,1 кг (Р<0,01).
Аналіз літературних джерел
Титаренко І. В. Взаємозв’язок між показниками
молочної продуктивності та відтворної здат-
ності корів // Технологія виробництва і пере-
робки продукції тваринництва: Збірник науко-
вих праць.– Біла Церква, 2012.– Вип. 7(90).– С.
29–33.
Шарапа Г. Молочна продуктивність і відтворна
здатність корів голштинів європейської селекції
// Тваринництво України.– 2012.– №3.– С. 6–9.
Кальчук Л. А. Зв’язок молочної продуктивності
з показниками відтворної здатності та гос-
подарського використання у корів чорно-рябої
молочної породи // Науково-технічний бюлетень
Інституту тваринництва.– Харків, 2001.– Вип.
80.– С. 64–67.
Самалов В. Н. , Енин Ю.М., Синицин А.Н. ,
Козлов А.С. Пути повышения воспроизводитель-
ной функции коров и телок // Весник ОреГау:
Теоретический и научно-практический жур-
нал. ФГБОУ ВПО “Орловский государственный
аграный университет”.– Орел, 2007.– №1(4).–
С. 23–24.