Наукові школи менеджменту
Нова школа
Основна ідея школи - Застосування в управлінні досягнень математичних наук
Представники школи: Р.Акофф, Д.Екман, Л.Клейн. С.Бір, Д.Марч
Характеризується розвитком сучасних кількісних методів обґрунтування рішень шляхом впровадження в науку управління точних наук і комп'ютерів. Послідовниками цієї школи можна назвати таких дослідників менеджменту, як Р. Люса, Д. Форстера, А. Голдберга та ін.
Школа поведінських наук
Основна ідея школи - Поведінка людини як ефективний потенціал підприємства
Представники школи: А.Маслоу, Д.Мак-Грегор, Ф.Герцберг
Школа поведінських наук (з 1950 р. до нашого часу) формувалась Крісом Анджирисом, Ренсоном Лайкертом, Дугласом Мак Ірегором, Фредеріком Гербергом та іншими вченими. В основі лежать методи налагодження міжособистих відносин, підвищення ефективності людських стосунків, формування колективів за психологічною сумісністю тощо.
Школа «соціальних систем»
Основна ідея школи - Досліджується зв’язок між етнічними, психологічними, віковими, статевими факторами та продуктивністю праці
Представники школи: П.Друкер
Ряд вчених (Д. Марч, Г. Саймон, А. Епіціоні та ін.) критично підійшли до попередніх управлінських теорій з урахуванням сучасного досвіду і сформували нову – теорію соціальних систем. Ця теорія використовує в своєму вченні висновки школи людських відносин. Працівника в організації розглядають як соціально орієнтовану істоту, потреби якої впливають на середовище в організації. В свою чергу, середовище має зворотний вплив на працівника.
Емпірична школа
Основна ідея школи - Базується на практиці управління
Представники школи: П. Друкер, Д. Міллер, Р. Девіс
В основі поглядів прихильників цієї школи лежало уявлення про те, що будь-які рекомендації з управління не можна дати, якщо не було зібрано достатню кількість конкретних даних, що стосуються конкретної ситуації.
Можна виділити два основних напрямки емпіричної школи: дослідження в області практики управління і розробка теоретичних основ сучасного капіталістичного суспільства.
Школа людських відносин
Основна ідея школи - Відносини в колективі як основа зростання продуктивності.
Представники школи: Е.Мейо, М.Фоллєт
Школа людських відносин (1930—1950 рр.). Заснували Мері Паркер Фолліт та Елтон Мейо. Фолліт вперше визначила менеджмент як „забезпечення виконання робіт з допомогою інших осіб". Школа рекомендувала використовувати прийом управління людськими стосунками через вплив безпосередніх керівників на працівників, консультацій з працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування на роботі. Ідея полягає в тому, що уважне ставлення до людей значно підвищує продуктивність праці. На відміну від попередніх шкіл, де переважала турбота про виробництво, тут акцентується увага на турботі про людину. Тобто йдеться про покращання діяльності організації за рахунок підвищення ефективності її трудових ресурсів.
Класична школа
Основна ідея школи - Розробка універсальних принципів, використання яких гарантує успіх будь-якій організації
Представники школи: А.Файоль, Г.Емерсон, Л.Г’юлік, Л.Урвік, Дж.Муні
Класична (адміністративна) школа управління (1920-1950 рр.) започаткована Анрі Файолем. Займалась вивченням ролі та функцій менеджерів.Файолем розроблено 14 принципів менеджменту: поділ праці, повноваження та відповідальність, дисципліна, єдиновладдя, єдність напряму діяльності, підпорядкування особистих інтересів загальним, винагорода персоналу, централізація, ієрархія управління, порядок, справедливість, стабільність робочого місця, ініціатива, корпоративний дух.
Школа наукового управління
Основна ідея школи - раціоналізація праці та матеріальна зацікавленість працівників – основа максимізації прибутку.
Представники школи: Ф.Тейлор, Г.Форд, Ф.Гілбрейт, Л.Гілбрейт.
Школа наукового управління (1885-1920 рр.). Пов'язана з роботами Фредеріка І.Тейлора, Френка та Лілії Гілбрейт, Генрі Ганта. Вони займалися дослідженням на рівні організації, створенням виробничого менеджменту.
Школа „фордизму"
Школа „фордизму" (1899-1945 рр.). її засновник Генрі Форд розробив теорію, в основу якої поклав ідею потоково-масового виробництва. Відповідну систему управління називали „терором машини". Форд, який спочатку працював менеджером Детройтської автомобільної компанії, а потім став її власником, сформував механізми чіткого контролювання і планування, ефективного мотивування, конвеєрного складання, безперервних технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного адміністрування.
