realizată de Настя Сімоненкова 3 ani în urmă
2305
Mai multe ca aceasta
Роман «Портрет Доріана Грея»
Автор: Оскар Уайльд
Рік написання: 1890 (опубліковано твір було 1891)
Літературний рід: епос
Жанр: філософський (інтелектуальний) роман
Літературний напрямок – синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму
Тема — історія життя і смерті молодого красеня Доріана Грея
Ідея – велич справжнього мистецтва
Оскар Фінґал О’Флагерті Вілс Уайльд (1854-1900) – ірландський філософ, естет, письменник, поет.
Оскар Уайльд був представником літературно-художнього напряму естетизму.
Перший опублікований збірник Уайльда «Вірші» вийшов в 1881 році.
Наступний період його життя був літературно плідний. Він працював журналістом (був редактором журналу «Жіночий світ»), а також написав безліч оповідань в той час. У 1891 році був опублікований популярний роман Уайльда «Портрет Доріана Грея», а написаний він був у 1890.
Дотепність письменника прекрасно проявилося в комедіях «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути серйозним», «Саломея» (1891). Після любовного зв’язку з Альфредом Дугласом (він кинув сім’ю через ці відносини), маркіз Куїнсберрі подав на Уайльда до суду. Оскар був засуджений на два роки в’язниці, в якій остаточно зламався морально. Звільнившись у 1897 році, оселився у Франції, змінивши ім’я на Себастьяна Мельмота, написав «Баладу Редінзької в’язниці».
30 листопада 1900 життя Уайльда обірвалося в результаті хвороби (менінгіту).
Цікаві факти про Оскара Вайлда
Головні герої твору:
Сходинки падіння (деградацію особистості) Доріана Грея, головного героя Оскара Уайльда.
Образ Доріана Ґрея в романі долає певні етапи розвитку. Спочатку натурник перебуває під упливом ідей лорда Генрі, але робить спроби опиратися їм. Переломним моментом у розвитку образу Доріана є смерть Сибіл Вейн, яка, на думку Ґрея, єдина могла протистояти спокусливим розмовам лорда. Після її смерті Доріан Ґрей стає свідомим провідником ідей лорда Генрі, живим утіленням його філософії. Він поширює ці думки на інших, отруюючи певну частину молоді, і на його боці вагомий доказ — його врода. Ніхто не вірить, що він веде аморальний спосіб життя, йому довіряють, адже обличчя його чисте й спокійне, а очі випромінюють лагідний блиск. Так Доріан Ґрей калічить життя багатьох. За висловом художника Безіла Голуорда, в історії людства є тільки два важливих моменти.
Природа створила Доріана дивно красивим. Але краса зовнішня і внутрішня - різні речі. На жаль, Доріан був гарний лише зовні. А може бути, він був занадто слабкий духовно, не мав своєї точки зору на життя і з легкістю прийняв девіз життя лорда Генрі - краса і насолода, тобто повний егоїзм. Доріан любить тільки себе і свою красу. Але всі, хто стикається з ним, гинуть. Наклала на себе руки Сибілла Вейн, що беззавітно любила Доріана. Загинули всі ті, хто не хотів побачити в красі Доріана Грея божество і прагнув судити його вчинки з позицій суспільної моралі. Але Грій зневажав моральні закони. Люди думали, що такий гарний чоловік не може бути хибним. Навіть доля зробила йому чудовий подарунок. Сталося дивовижне чарівництво. Виповнилося бажання Доріана Грея, і його краса не меркнула з роками. І лише тільки на портреті зображувалося все те, що відбувалося з душею Доріана.
«Який жаль! Я зістарюся, стану бридким і потворним, а цей портрет повік лишиться молодим. Він ніколи не буде старішим, ніж ось цього червневого дня… О, якби тільки можна було навпаки! Якби це я міг лишитись повік молодим, а старішав — портрет! За це. за це. я віддав би все! Так, все, геть-чисто все на світі! Я віддав би за це навіть саму душу!». (Доріан Грей)
Художник Безіл малює портрет прекрасного юнака Доріана Грея і розмовляє зі своїм другом лордом Генрі. Незабаром приходить і сам натурник, краса якого зачаровує Безіла і лорда Генрі. Портрет закінчено і Доріан мріє вголос: "Якби портрет мінявся, а я міг завжди залишатися таким як є!". Безіл дарує йому портрет. Доріан поринає у світське життя ( під впливом лорда Генрі) і закохується в акторку Сибіл Вейн. Закохавшись у Доріана, Сивіла вже не може так гарно грати, але Доріан кохав не її, а зіграних нею героїнь. Дівчина скоює самогубство, а на портреті з'являється зморшка. В наступні дванадцять років Доріан шукає розради як у мистецтві, так і у притонах. Безіл намагається напоумити Доріана, той показує йому портрет, а потім вбиває його. Шантажуючи хіміка Кемпбела (свого колишнього спільника по гульбищах), він позбувся тіла Безіла. Одного разу вночі Доріан накинувся на портрет із ножем. Слуги, яки прибігли, коли почули крик, побачили мертве тіло потворного старикана, а портрет набув своєї первозданної краси.
Аудіокнига "Портрет Доріана Грея" скорочено українською мовою слухати за 15 хвилин. Переказ твору Оскара Вайлда.
Аналіз роману
Літературний рід: епос
Жанр: інтелектуальний роман
Літературний напрямок – синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму
Тема — історія життя і смерті молодого красеня Доріана Грея
Ідея – велич справжнього мистецтва
Конфлікт між мистецтвом і мораллю, між красою і мораллю
Портрет Доріана Грея» (1891) - єдиний роман О. Уайльда — є взірцем інтелектуального роману межі ХІХ-ХХ ст.
Роман «Портрет Доріана Грея» спирається на широку літературну ерудицію автора. Дослідники легко знаходили в цьому творі риси, що споріднюють його з романтизмом початку XIX ст., зокрема з творами Е.Т.А. Гофмана (наприклад, своєрідно вирішена тема «двійників», існування двох світів - реального й фантастичного, похмура таємничість) або А. Шаміссо («Дивовижна історія Петера Шлеміля»). Відгукнулися в романі Уайльда й твори Бальзака, ті, що мали романтичні засади. Це насамперед «Шагренева шкіра», з якою в «Портреті Доріана Грея» багато глибоких внутрішніх перегуків, і «Невідомий шедевр», і очевидно «Золотоока дівчина» з її екзотичними, розкішними місцями дії, дивною красою й аморальністю головної героїні, жорстокою карою за розбещене життя. Є прямі збіги і з «Мельмотом-Блукачем» Метьюріна, зокрема дуже схожі мотиви зв’язку долі людини та її портрета. Не меншу спорідненість роман Уайльда виявляє і з неоромантичною прозою його сучасників — насамперед з «Дивною історією доктора Джекілла і містера Гайда» Стівенсона та деякими творами Конрада й Кіплінга
Проблематика роману “Портрет Доріана Грея”:
Композиція «Портрет Доріана Грея»
Роман складається з передмови (25 афоризмів) та 20 розділів
Експозиція – в майстерні художника Безіла Голу орда – робота над портретом Доріана Грея
Зав’язка – фатальне бажання Доріана Грея
Розвиток подій:
Кульмінація – замах на портрет
Розв’язка – смерть Доріана Грея
Образи-символи роману «Портрет Доріана Грея»
У романі О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» як творі модернізму втілюється нова концепція людини, згідно з якою світ людської особистості - складний, багатогранний і часто незбагненний. Саме тому поведінка його героїв переважно не є соціально чи біологічно зумовленою, як у реалістів чи натуралістів, вона не підкоряється «життєвій логіці».
Метафора портрета - центральна у романі. Це метафора душі героя, його моральний «щоденник». Фантастичний образ портрета-сумління, портрета-душі стає певною мірою найреальнішим, оскільки герой впізнає в зображеному себе справжнього. Таким чином, елемент фантастики «портрет» відіграє особливу роль у розвязанні головного конфлікту роману - конфлікту краси і моралі.
Портрет стає уособленням душі головного героя, його сумління, а Доріан завжди залишається прекрасним і незмінним. Навіть стосовно героїв роману Уайльд створює скоріше образи-символи, аніж характери. Доріан Грей - це втілення вічної молодості, Безіл - символ служіння мистецтву, лорд Генрі - виразник ідей гедонізму, актриса Сибілла - уособлює театральність життя.
Таким чином, провідна проблема твору - співвідношення мистецтва і дійсності - проймає весь роман. Вона реалізується в багатьох аспектах, головні з яких: співвідношення форми і змісту; вічність і миттєвість прекрасного, мистецтва; відносини митця і його творіння; етичне ставлення до мистецтва, прекрасного.
Роману "Портрет Доріана Грея" характерні:
Дендизм — побутове явище естетичного плану, відтворене в європейській літературі першої половини XIX ст. Виник у Англії наприкінці XVIII — на початку XIX ст. як форма боротьби аристократії з енергійно наступаючою буржуазією у сфері побуту й світогляду.
