Categorii: Tot - функції

realizată de Максим Незіньковський 2 ani în urmă

147

Лікувальна фізична культура

Лікувальна фізична культура є важливою частиною реабілітації та профілактики різних захворювань. Вона застосовується в таких галузях медицини, як травматологія, ортопедія, неврологія, кардіологія, пульмонологія, педіатрія та гінекологія.

Лікувальна фізична культура

Лікувальна фізична культура

Протипоказання для занять

До занять лікувальною фізкультурою не варто приступати, якщо у пацієнта: гостра фаза того чи іншого захворювання; є не залічені травми; висока температура; є ознаки інтоксикації; високий артеріальний тиск; яскраво виражений больовий синдром.

Переваги занять ЛФК для дітей

Не секрет, що організм дитини зазнає великі навантаження під час навчання в школі. Йому доводиться кілька годин сидіти за партою, а після уроків в школі - ще і за столом під час виконання домашнього завдання. Все це так чи інакше позначається на її здоров'ї. Існує ризик появи і розвитку сколіозу, плоскостопості, зниження зору і інших проблем зі здоров'ям. Уникнути всього цього можна за допомогою лікувальної фізкультури, яка благотворно впливає на дитячий організм і є хорошою профілактикою від появи згаданих нами захворювань.

Користь

Грамотно підібрані вправи лікарем ЛФК здатні: прискорити одужання пацієнта; зменшити хворобливі відчуття; зміцнити суглоби і збільшити обсяг рухів в них; збільшити м'язову силу; прискорити зростання тканин після травм; активізувати циркуляцію крові; розвинути координацію руху, силу і витривалість; нормалізувати дихання; стабілізувати серцеву діяльність; прискорити процеси, що протікають в корі головного мозку; поліпшити обмін речовин; скорегувати основні функції організму; поліпшити емоційний стан людини.

Яких основних правил слід дотримуватися під час занять ЛФК

Щоб заняття приносили лише користь і привели до бажаних результатів, необхідно дотримуватися певних правил і рекомендацій. Наприклад, не рекомендується приступати до занять відразу після прийому їжі. Бажано, щоб з моменту трапези пройшло не менше однієї години. Тривалість одного заняття повинна становити від 30 до 60 хвилин. А виконуватися вони повинні регулярно і систематично. В іншому випадку домогтися бажаних результатів не вийде. Щоб заняття проходили комфортно, одяг повинен бути зручним і не сковувати рухи.

Сфери застосування

Травматологія (коли необхідне відновлення після перенесеної травми (ЛФК після перелому променевої кістки, лікувальна фізкультура при компресійному переломі хребта, лікувальна фізкультура при переломі плеча та ін.)) Ортопедія (ЛФК при плоскостопості, лікувальна фізкультура при сколіозі, ЛФК при остеохондрозі та ін.) Неврологія Нейрохірург (ЛФК після інсульту) Кардіологія Пульмонологія (ЛФК при пневмонії, ЛФК при бронхіальній астмі та ін.) Педіатрія (лікувальна фізкультура для дітей) Гінекологія та ін.
Опорно-рухова система — комплекс структур, який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування у просторі. Функції рухового апарату Опорна — фіксація м'язів і внутрішніх органів; Захисна — захист життєво важливих органів (головний мозок і спинний мозок, серце та ін.); Рухова — забезпечення простих рухів, рухових дій (постави, локомоції, маніпуляції) та рухової діяльності; Ресорна — пом'якшення поштовхів та струсів; Біологічна — участь у забезпеченні життєво важливих процесів, таких як мінеральний обмін, кровообіг, кровотворення та інші. Рухова функція можлива лише за умови взаємодії кісток і м'язів скелета, тому що м'язи приводять у рух кісткові важелі. При скороченні м'яз приводить кістки в рух. Завдяки м'язам протилежної дії кістки можуть не тільки здійснювати ті чи інші рухи, але й фіксуватися відносно один одного. Кістки та м'язи беруть участь в обміні речовин, зокрема в обміні кальцію та фосфору.

Що таке ЛФК?

Лікувальна фізкультура (ЛФК) - це терапія, заснована на благотворному впливі фізичних вправ на суглоби, м'язи і внутрішні органи людини.
Підбір фізичних вправ в рамках ЛФК здійснюється в залежності від захворювання та його стадії. А спрямовані вони можуть бути, як на зміцнення загального здоров'я пацієнта, так і на усунення порушень в роботі будь-якого конкретного органу або системи в організмі.