Карл Фрідріх Гаус
Останні роки життя
23 лютого 1855 р. великого математика не стало. 26 лютого тіло перенесли в обсерваторію, а звідти студенти університету супроводили його на кладовище.
Довгі роки напруженої праці давалися взнаки. У 1851 р. йому поставили діагноз хвороби серця і ряд інших змін в організмі,
16 червня 1849 р. наукова громадськість світу відзначила 50-річний ювілей творчої діяльності «короля математиків».
Усі наукові установи, товариства різних країн світу вважали за свій обов'язок сердечно привітати великого математика і висловити йому почуття високої поваги. У цей час Ґаус написав свою останню працю «Матеріали до теорії алгебраїчних рівнянь»
Дослідження Гауса
Внесок у галузі фізики
Він дослідив і встановив ряд нових законів у теорії рідин, теорії магнетизму тощо
В архівах Ґауса знайдено матеріали із своєрідною теорією еліптичних функцій.
Внесок у галузі геодезії
У 1836 р. Ґаусу запропонували провести геодезичні вимірювання території Ганноверського королівства. Працював він над цим 14 років. Він виготовив новий вимірювальний прилад — геліотроп
Внесок у галузі астрономії
У 1807 р. йому було надано звання екстраординарного, а пізніше й ординарного професора Ґеттінгенського університету.
У 1810 р. французький астрономічний інститут за розв'язання задачі про рух Паллади присудив йому золоту медаль.
«Арифметичні дослідження» — перший великий твір Гауса, присвячений окремим питанням теорії чисел і вищої алгебри.
Він заклав основи загальної теорії так званих алгебраїчних рівнянь, де коефіцієнти рівняння — комплексні числа.
Дуже важливе значення має доведена Ґаусом у 1799 р. основна теорема алгебри про існування кореня алгебраїчного рівняння.
Життєвий шлях
У 1805 Ґаус одружився з Йоганною Остгоф.
У них було троє дітей.
1810 знов одружився, з Минною Вальдек,
подругою Йоганни. Число дітей Ґауса
незабаром збільшується до шести.
У 1798 році Гаус повернувся до Брауншвейгу і жив там до 1807 року. Герцог продовжував опікати молодого генія. Він сплатив друк його докторської дисертації (1799) і подарував непогану стипендію.
З 1799 року Ґаус — приват-доцент Брауншвейзького університету. У 1801 обирається членом-кореспондентом Петербурзької академії наук.
1810 Гаус отримує премію Паризької академії наук і золоту медаль Лондонського королівського товариства.
1824 обирається іноземним членом Петербурзької академії наук.
1809 року вийшов новий шедевр, «Теорія руху небесних тіл». Викладена канонічна теорія врахування збурень орбіт.
1832 виходить «Теорія біквадратичних обчислень»
1806 року від рани, отриманої на війні з Наполеоном, вмирає його великодушний покровитель-герцог. За рекомендацією Александера фон Гумбольдта Ґауса призначають професором в Ґеттінгені і директором Ґеттінгенської обсерваторії. Цю посаду він обіймав до самої смерті.
Навчання
Студентські роки
1792 р. вступив до так званої Каролінської колегії,
де навчається до 1795 року і вивчає роботи баатьох відомих математиків.
З 1795 р. Гаус — студент Геттінгенського університету.
В цей час він починає свої математичні дослідження.
Шкільне життя
У 1784 році Карла віддали до народної школи.
В третьому клас виявились виняткові здібності
до математики. За порадою свого товариша Карл почав вивчати твори великих математиків, ознайомився з теорією бінома, властивостями деяких рядів тощо.
Після чотирирічного навчання в школі Гаус перейшов до гімназії відразу в другий клас. Тут, у гімназії, яскраво виявились інші його здібності — з дивовижною швидкістю і успішністю він оволодів стародавніми мовами — грецькою і латинською. Талановитого юнака представили герцогу Брауншвейгському, який надалі піклувався про його виховання
Дитинство
Карл Фрідріх Гаус народився 30 квітня 1777 р. у Брауншвейгу— одному з німецьких князівств
Батьки
Батько Карла спочатку працював слюсарем, а згодом став садівником, суміщаючи це заняття з обов'язками рахівника в торговельній конторі якогось купця.
Мати: дочкою каменяра; від природи вона була жінкою розумною, розважливою, доброю і веселою.
