realizată de Julia Melnychuk 6 ani în urmă
882
Mai multe ca aceasta
Трипільська культура - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (близько 7000−2750 рр. до н. е.). Свою назву отримала на початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка (Čeněk Chvojka) у околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). Більшість знахідок із цих розкопок зберігається нині у Національному музеї історії України в м.Києві, за винятком речей, які дослідник подарував музеям інших міст та країн.
Світоглядні уявлення трипільців відображались в кераміці, антропоморфних та зооморфних статуетках та моделях жител. Серед антропоморфних статуеток домінуюють жіночі зображення.
Статуетки в трипільській культурі поділяються на два види: антропоморфні та зооморфні. Серед антропоморфний найбільш поширені жіночі статуетки,чоловічі зустрічаються дуже рідко. Серед зооморфних переважають зображення бовинів, барана, оленя та ін.
Моделі житла в трипільській культурі зустрічаються трьох видів: відкриті, закриті і схематичні. Останні являють собою звичайний прямокутник з орнаментом.
Орнаменти в трипільській культурі є одним з найкращих джерел інформації про світоглядні уявлення насплення. На орнаментованому посуді зображувались образи які тим чи іншим чином втілювали сили яким поклонялись трипільці.
Найкращу періодизацію трипільської культури розробила Тетяна Пассек.
Пізній: 3100-2500 до Р. Х.
Середній: 3600-3100 до Р. Х.
Ранній: 4000-3600 до Р. Х.
ХІХ та початок ХХ століття інколи називають часом археологічних відкриттів. В Україні теж було зроблено багато досліджень, і особливу увагу привернули до себе роботи В.Хвойки, який з 1893 року проводив розкопи в Києві на вулиці Кирилівській, і ці знахідки були відмінні від знайдених раніше. Незабаром у 1896 році В.Хвойка проводить розкопи і в селі Трипілля, де виявляє пам'ятки тієї ж культури, що й знайдена ним у Києві. Звідти, від назви села, і пішла назва культури - трипільська
Про важливість сьогодні Трипільського питання добре сказав політик і науковець В.Черняк "Питання про Трипільську культуру є не тільки археологічним, а й етнокультурним і державницьким".
Вікентій (Честослав, Вікенс) Хвойка народився 21 лютого 1850 року в с. Семін на Ельбі в тодішній Австро-Угорщині. Його чеський рід був старовинного лицарського походження, але після однієї з битв, у якій брали участь його предки, їхній маєток було спалено, всі родові документи загинули, й вони стали звичайними поселянами.
Над вивченням трипільської культури в Україні працювали п’ять поколінь дослідників – загалом понад 180 осіб, а бібліографія видань (лише наукових друкованих праць) нині налічує понад 2500 позицій, в тому числі понад 60 монографічних досліджень, опублікованих упродовж останніх 130 років.
Проживали трипільці в селищах, які були поселеннями матріархальних родових общин та розміщувалися на берегових схилах річок. В основному ці помешкання розташовувалися у місцях з м’яким Ґрунтом, що давало можливість займатися землеробством. Житла будувалися з глини,підлога також була глиняною. Зустрічається два типи: землянки глибиною 0.6-1.5м, які складалися з жилої частини і господарських ям та наземні глинобитні житла. Це був великий будинок метрів у 20, що складався з 4-5 кімнаток-камер, у кожній з яких була піч.
В епоху неоліту (новий кам’яний вік) відбулася так звана неолітична революція, значення якої в історії людства важко переоцінити. У цей час відбувається перехід до відтворюючого господарства. Неоліт тривав в Україні з другої половини VI до II тис. н. е. Найвідомішою культурою цього періоду була трипільська (IV – III тис. до н. е.)
Керамічні вироби йшли на задоволення господарських та побутових потреб на окремої сім’ї чи поселення, а цілої групи поселень визначеного району.
Трипі́льські міста́ — міста народу трипільської культури, що виявлені на території сучасної України, Молдови і Румунії. Ці поселення можна вважати першими проявами цивілізації на території України.
