Categorii: Tot - права - закон

realizată de Костя Петренко 1 an în urmă

101

Патентне право

Відносини, пов'язані зі створенням, реєстрацією і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків, охоплюють широкий спектр суб'єктів, включаючи як громадян, так і юридичних осіб.

Патентне право

Патентне право

Об’єкти патентного права.
1.2. Поняття й ознаки корисної моделі.

Корисна модель, як і винахід і інші об'єкти інтелектуальної власності, повинна бути результатом самостійної винахідницької творчості. Але ступінь творчості може бути меншої, чим це потрібно для визнання рішення винаходом. Крім того, наявність винахідницької творчості не перевіряється при видачі охоронного документа на корисну модель. Для визнання рішення корисною моделлю воно повинно мати новизну і промислову застосовність. Корисна модель визнається нової, якщо сукупність її істотних ознак невідома з рівня техніки, тобто сукупності загальнодоступних у світі відомостей.

Як і винахід, корисна модель є технічним рішенням задачі. Їхнє основне розходження укладається в двох моментах. По-перше, як корисну модель охороняються не будь-які технічні рішення, а лише ті, котрі відносяться до типу пристроїв, тобто до конструктивного виконання засобів виробництва і предметів споживання.

Наступним об'єктом патентного права є корисна модель. При її характеристиці, а також при аналізі поняття й ознак промислового зразка, уже не будуть докладно висвітлюватися ті їхні ознаки, що збігаються з ознаками винаходу, увага буде акцентуватися лише на наявних розходженнях.

1.3. Поняття й ознаки промислового зразка

Родова ознака промислового зразка — дизайнерське рішення — означає, по-перше, що в рішенні утримуються вказівки на конкретні засоби і шляхи реалізації творчого задуму дизайнера. Якщо задача лише поставлена, але фактично не вирішена, промисловий зразок як самостійний об'єкт ще не створений.

Промисловим зразком є художньо конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд (ст. 1 Закону України Про охорону прав на промислові зразки від 15.12.1993). Як і винахід, промисловий зразок являє собою нематеріальне благо, результат розумової діяльності, що може бути втілений у конкретних матеріальних об'єктах. Однак, якщо винахід є технічним рішенням задачі, те промисловим зразком визнається рішення зовнішнього вигляду виробу, тобто дизайнерське рішення задачі.

1.1. Поняття й ознаки винаходу

Винаходи-способи підрозділяються на: а) способи, спрямовані на виготовлення продуктів; б) способи, спрямовані на зміну стану предметів матеріального світу без одержання конкретних продуктів (транспортування, обробка і т.д.); в) способи, у результаті застосування яких визначається стан предметів матеріального світу (контроль, вимір, діагностика і т.п.). Специфіка винаходів-способів, спрямованих на виготовлення продуктів, укладається в тім, що дія патенту, виданого на такий спосіб, поширюється і на продукт, виготовлений безпосередньо цим способом (так називана охорона способу через продукт).

До пристроїв як об'єктам винаходів відносяться машини, прилади, механізми, інструменти, устаткування і т.п. У порівнянні з іншими видами технічних рішень винаходу пристрою забезпечують найбільш діючий контроль за їх фактичним використанням, що і визначає їхню відносну поширеність. До способів відносяться процеси виконання дій над матеріальними об'єктами за допомогою матеріальних же об'єктів. Спосіб — це сукупність прийомів, виконуваних у визначеній послідовності і з дотриманням визначених правил. Для характеристики способів використовуються технологічні засоби — наявність визначеної сукупності дій, порядок їхнього виконання (послідовно, одночасно, у різних режимах), умови здійснення дій і т.п.

До пристроїв відносяться конструкції і вироби. Під пристроєм розуміється система розташованих у просторі елементів, певним чином взаємодіючих один з одним. Для характеристики пристроїв використовуються конструктивні засоби— наявність конкретних елементів, наявність зв'язку між елементами, їхнє взаємне розташування, форми виконання елементів, матеріал, з якого вони виконуються, і т.п.

2. Суб’єкти патентного права.
Спадкоємці. У випадку смерті автора або власника патенту суб'єктами патентного права стають їхні спадкоємці. Спадкування винахідницьких і патентних прав здійснюється в загальному порядку і відбувається як за законом, так і за заповітом. Діють приблизно такого ж правила, що й в авторському праві, а саме в спадщину переходять ті права, що носять майновий характер або необхідні для реалізації майнових прав. Особисті немайнові права в спадщину не переходять, але спадкоємці можуть виступати в їхній захист.
Патентовласники. Патентовласником є особа, що володіє патентом на об'єкт промислової власності і виняткових прав, що випливають з патенту, на його використання. Їм можуть стати автор розробки, його спадкоємці, роботодавець або інші особи (ст. 8 Закону Про охорону прав на винаходи і корисні моделі та ст. 7 Закону України Про охорону прав на промислові зразки). Споконвічно правом на одержання патенту на своє ім'я володіє автор розробки, якщо тільки законом не встановлене інше. Дане право ґрунтується на самому факті створення патентоспроможного рішення і є одним з основних прав автора. Однак фігури автора і патентовласника збігаються далеко не завжди. Навпроти, як показують статистичні дані, у ролі патентовласників значно частіше виступають не творці розробок, а інші особи. До них відносяться спадкоємці, а також інші правонаступники, до яких відповідні права авторів перейшли на законних підставах. Так, Закон Про охорону прав на винаходи і корисні моделі та Закон України Про охорону прав на промислові зразки надає авторові можливість уступити приналежне йому право на одержання патенту будь-якій фізичній або юридичній особі. Дана можливість може бути реалізована автором шляхом простої вказівки в заявці на видачу патенту імені майбутнього патентовласника.
Автори. У відносинах, зв'язаних зі створенням, реєстрацією і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків, бере участь велике число суб'єктів, представлених як громадянами, так і юридичними особами. До їхнього числа відносяться творці творчих 10 рішень, патентовласники, їхні правонаступники, Державний департамент інтелектуальної власності (Установа), патентні повірники і деякі інші особи.
3. Оформлення патентних прав.
Видача патенту. Заключна стадія оформлення винахідницьких прав складається у видачі патенту. Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту, що включають ім'я (найменування) патентовласника, назва розробки, її формулу або сукупність існуючих ознак. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Установа вносить винаходи, корисні моделі або промислові зразки у відповідний Державний реєстр винаходів, корисних моделей або промислових зразків. Нарешті, заявникові видається сам патент. При наявності декількох осіб, на ім'я яких заявляється патент, їм видається один патент.
Розгляд заявки. Усі патентні заявки, якого б об'єкта промислової власності вони ні стосувалися, перевіряються у відношенні їхньої відповідності установленим формальним вимогам. Дана експертиза, що зветься формальну або попередньої, має на меті перевірити: 1) наявність усіх необхідних документів заявки; 2) правильність їхнього складання; 3) належність заявленої пропозиції до об'єктів, що можуть бути визнані винаходом, корисною моделлю і промисловим зразком; 4) дотримання ряду інших вимог (зокрема, єдність винаходу (тобто щоб у заявці було розкрито тільки одне винахід); чи не змінюють додаткові матеріали сутність спочатку заявленого рішення; правильність класифікації винаходу (корисної моделі) по Міжнародній патентній класифікації і промисловому зразку по Міжнародній класифікації промислових зразків і т.д.).
Складання і подача заявки. Заявка на видачу патенту подається автором, роботодавцем або їхніми правонаступниками в Установу (конкретно — у Державний департамент інтелектуальної власності, що діє в складі Міністерства науки й освіти (ДІВ)). Заявка може бути подана зазначеними особами як безпосередньо, так і через патентного повірника, зареєстрованого в ДИС (для іноземців обов'язкова подача заявки тільки через патентного повірника)
Загальні положення. Одним із принципів патентного права є те, що неодмінною умовою надання правової охорони тій або іншій розробці є офіційне визнання її об'єктом патентного права. Саме визнання може здійснюватися різними шляхами, бути відносно складним або, навпроти, зведеним до гранично спрощеної формальної процедури, що, однак, обов'язкова. Якщо винахід, корисна модель, промисловий зразок відповідають усім критеріям охороноздатності, але офіційно даний факт не підтверджений, вони патентним правом не охороняються. У цьому складається одне з важливих розходжень, що існують між патентним і авторським правом. На відміну від авторського права, що охороняє всі добутки з моменту додання їм об'єктивної форми, патентне право охороняє технічні і дизайнерські рішення тільки після офіційного визнання їхнім винаходом, корисною моделлю або промисловим зразком, що припускає виконання ряду формальностей.