Metodu

Mai multe ca aceasta

Индикаторы Универсальных компетенций ТГУ

după Фещенко Артем

Аналитико-синтетические умения

după Светлана Аксенова

Трикутник і його елементи

după Наталія Галан

Юридичні факти

după Zhenia Taras

Теоретичні методи наукових досліджень

Теорія

система знань, яка описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності та зводить відкриті в цій галузі закони до єдиного об'єднувального початку (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. У теорії ці результати впорядковуються, вписуються у струнку систему, об'єднану загальною ідеєю, уточнюються на основі введених до теорії абстракції, ідеалізації та принципів.

проста

Простота теорії досягається введенням узагальнених законів скорочення та стиснення інформації за допомогою спеціальних символів.

Навчання математики,фізики та інших математичних дисциплін. Де закони,теореми та аксіоми можна представити у виглді формул.

конструктивна

Конструктивність теорії полягає у можливості простої, здійснюваної за певними правилами перевірки основних її положень, принципів і законів.

Використання алгоритмів дл пошуку рішень із стандартних ситуацій.

еврестична

Евристичність теорії віддзеркалює її можливості передбачення та пояснювання. Математичний апарат теорії повинен не тільки забезпечувати точні кількісні передбачення, але й допомагати відкривати нові явища.

Метод класифікації

сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань та зв'язки між ними.

фасетний

паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання.Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, яка є списком значень цієї класифікації (колір: червоний, зелений; професія: інженер, бухгалтер). Фасета – набір значень однієї ознаки класифікації.

ієрархічний

послідовний поділ множини об'єктів на підлеглі класифікаційні угруповання. Він характеризується тим, що початкова множина об'єктів послідовно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, потім - другого і так далі. Сукупність угрупувань при цьому утворює ієрархічну деревоподібну структуру, яку зображають у вигляді гіллястого граф.

Аналіз і синтез

Аналіз – метод пізнання, який дає змогу подіта предмети" дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та відношення). Синтез, навпаки, примокає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей.

структурно-генетичним

вимагає виокремлення у складному явищі таких елементів, які мають вирішальний вплив на всі інші сторони об'єкта

зворотнім або елементарно-теоретичним

базується на деяких теоретичних міркуваннях стосовно причинно-наслідкового зв'язку різних явищ або дії будь-якої закономірності. При цьому виділяються та з'єднуються явища, які здаються суттєвими, а другорядні ігноруються

прямим або емпіричним

використовується для виділення окремих частин об'єкта, виявлення його властивостей, найпростіших вимірювань

Узагальнення

логічне

від однієї мислі до іншої, більш загальної мислі

індуктивне

від окремих фактів, подій до їх мисленнєвого вираження

виділенн суттєвих ознак

виділення будь-яких ознак

Типологія

метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленування систем об'єктів і їх групування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу

теоретична

передбачає побудову ідеальної моделі об'єкта, узагальнене вираження ознак, фіксацію принципів опису множини досліджуваних об'єктів

емпірична

кількісна обробка та узагальнення даних дослідження, фіксація стійких ознак схожості та відмінності, знайдених індуктивним шляхом, систематизація та інтерпретація отриманого матеріалу

Абстрагування

метод наукового пізнання, що полягає в мисленнєвому виділенні суттєвих, найістотніших рис, відношень, сторін предмета. За його допомогою формується ідеальний образ реальності.

Наукова абстракція підпорядкована певним вимогам:  треба знати, від чого ми абстрагуємось;  визначити до якої межі можна конкретно абстрагуватися;  треба мати на увазі, що інтервал абстрагування, в якому створюється ідеальний об'єкт для теорії, залежить лише від об'єктивних умов.

абстракція потенційної здійсненності

перехід від реальних меж людських можливостей до потенційних

абстракція актуальної нескінченості

відвернення від незавершеності процесу виникнення нескінченної множини

абстракція конструктивації

спрощення реальних об'єктів відкриття на їхній основі певних законів, що дає можливість у першому наближенні зрозуміти їхню сутність

ізолююча абстракція

виділення властивостей і відношень з позначенням їх «іменами», які надають абстракціям статус самостійних предметів

абстракція ототожнення

створення понять способом з'єднання кількох предметів в один клас без урахування їхніх несуттєвих відмінностей