"Мина Мазайло

Больше похоже на это

Філологія

от Александра Савчук

Поема "Катерина"

от Богданюк Ольга

В очікуванні Годо

от Vellichor Ремінний

Різноманітність мов

от Олег Дзюба

"Мина Мазайло

Особливості п'єси

У творі містяться доволі прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;

Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

Драму не можна перекласти жодною мовою, бо втратиться комічність ситуацій, викликаних грою на різниці фонетичних і морфологічних, етимологічних і лексичних норм української та російської мов (саме з тієї причини Лесь Танюк назвав п’єсу «філологічним водевілем»

Немає позитивних персонажів (навіть дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокій не патріот: українська мова цікавить його більше з наукового погляду

Ідея

Засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упередженості й зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму

Автор: Микола Куліш

Написано 1928 року

Жанр

Сатирична комедія

Сюжетні лінії

Дядько Тарас та ін.

Мина

Проблематика

комплексу меншовартості.

уміння відстояти власну думку;

Батьків і дітей

мови

Дійові особи

Ліна та Рина

Типові банальні міщанки, що поділяють зневагу Мини до всього українського, вони копіюють шляхетних дам, кокетують, ахають та хапаються за серце. Проте між собою гризуться, як собаки, зовсім не поважають одна одну. Їхнє життя складається з пліток, підглядань, обговорення нарядів тих, хто «добре влаштувався у житті». Усе, що суперечить їхнім поглядам, піддається жорсткому осуду. При цьому Рина досить підступна, вона вмовляє подругу Улю закохати в себе Мокія та через шантаж змусити його змінити своє ставлення до прізвища

Уля

Під впливом Мокія вона починає щиро цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство. Уля, мабуть, символізує неупереджене ставлення до всього українського: для неї це не політичне питання, як для решти, а щире захоплення. Вона уже й сама ходить по бібліотеках та читає українські книжки. Проте, можливо, це трапилося тільки тому, що Уля закохалася у Мокія.

Дядько Тарас

Як і Тьотя Мотя, дядько Тарас - гротескна фігура. Дядько Тарас мріє про відродження української держави, захоплений історією рідної країни. Він - прихильник старовини, козачини, того, що оджило своє, та не хочи брати у розрахунок сучасні умови життя

Тьотя Мотя

сестра Лини з Курська. Вона є найяскравішим представником міщанства, вульгарності та обивательської обмеженості. Жінка –носій великодержавних шовіністичних традицій. Мотрона Розторгуєва приїхала до Харкова з Курська, щоб урятувати Мокія від українізації.

Мокій

їхній син. Він свідомий українець, який чинить опір шовіністам. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною мовою, а й творчістюП. Тичини й О. Довженка. Омріяне прізвище“Мазайло-Квач” звучить для нього як музика

Мина Мазайло

харківський службовець середніх літ. Він хоче змінити своє українське прізвище на російське, бо не вірить у результативність українізації. Він уособлює уявлення про українську меншовартість. У кінці твору, після зміни прізвища, він дізнається, що звільнений з посади “за регулярний опір українізації”. Джерело: https://dovidka.biz.ua/mina-mazaylo-analiz-tvoru

Стислий переказ

4 дія

Четверта дія складається з шістнадцяти сцен. Уля розказує Рині, як їй удалося привернути до себе серце Мокія. Виявляється, вона відшукала у бібліотеці вірша, якого Мокій давно не міг знайти. Закоханий Мокій запропонував їй жити разом. Рина планує, як використати почуття Мокія, і намовляє Улю поставити йому таку умову: або він міняє прізвище, або вона їде до тітки в Одесу. Але Уля не змогла цього зробити. Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася Рина, Мазайлиха і тьотя Мотя божеволіють від радості. Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно говорити російською мовою. Але замість "ґ" Мина все одно вимовляє "к". Газету вставляють у раму. Дядько Тарас почуває себе непотрібним. За дверима своєї кімнати страждає Мокій. Приходить привітати Мину вчителька російської мови. З’являються комсомольці разом з Улею. їм пропонують прочитати радісну звістку в газеті, але один з них читає: "За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна...". " Усі розгубилися, Мина закляк. Уля говорить Мокієві, що більше ніколи не поїде до тітки.

3 дія

Рина попереджає Улю, що настав вирішальний момент у їхньому житті Тьотя Мотя викликала Мокія на дискусію. Мокій же запросив ще й своїх друзів-комсомольців. З-за дверей чути крики. Але в особі Улі Рина більше не може знайти однодумця, бо подруга вже сама захоплена українською мовою. Дядька Тараса звинувачують у шовінізмі, чим він дуже незадоволений. Дискусія з приводу українізації триває.

2 дія

З’являється мати, яка повідомлює, що листа до тьоті Моті надіслано. Але Рина турбується, чи не краще було б надіслати телеграму? Адже тьотя може поставитися до проблеми недостатньо серйозно! Подруги продовжують розмову, і Рина складає план, щоб Уля закохала Мокія у себе і відвернула його від української мови. Уля сумнівається в своїх силах, але Рина її вмовляє. Вона описує, якою красивою Уля здалася Мокієві.

1 дія:

Розмова Рини Мазайло з її подругою Улею, з якої з’ясовується, що у родині Мазайла відбуваються сварки через "сторичне питання". Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою і хоче переробити своє прізвище на Мазайло-Квач, у той час як його батько Мина прагне найняти вчительку російської мови. Крім того, написало листа до тьоті Моті в Курськ, щоб вона негайно приїхала і вмовила Мокія змінити погляди.

Тема:художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства.