Правове регулювання діяльності ЗМІ

Mer av detta

Бюджет і бюджетна система

av Виктория Самонова

Депортація дітей з України

av Katerina Kravchuk

Методичний місячник

av Алла Шахназарова

Рек ради евро

av Ліза Ліза

Правове регулювання діяльності друкованих ЗМІ

Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі , Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України.

Інформаційні агентства

це зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Інформаційне агентство може бути створене у будь-якій організаційній формі та має статус юридичної особи, якого набуває з момен­ту його державної реєстрації. Мета, завдання, функції та порядок діяльності інформаційного агентства визначаються законодавством та його статутом або положенням, яке затверджується засновником або співзасновниками інформаційного агентства.

Інформаційні агентства не лише надають інфор­маційні послуги шляхом поширення інформаційної продукції, а й створюють власні інформаційні продукти. Адже, згідно зі ст. 5 цьо­го Закону, діяльність інформаційних агентств включає такі дії, як: збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продук­ції. При чому випуск і розповсюдження інформаційними агентства­ми власної продукції з метою отримання прибутку з погляду законодавства розглядається як підприємницька діяльність в інформа­ційній сфері.

Продукція інформаційного агентства - це матеріалізований ре­зультат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, дер­жави, і, як правило, є власністю агенства. Основними видами продук­ції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційних агентств розповсюджується за допо­могою засобів комунікації, до яких законодавство відносить: друко­вані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації

Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розголошувати дані, що становлять державну таємницю, або іншу інформацію з обмеженим доступом, крім випадків, визначених законом, закликати до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, підриву її безпеки, вести пропаганду війни, насильства і жорстокості, розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу, розповсюджувати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень

Правові основи діяльності інформаційних агентств

Законодавство України про інформаційні агентства складають Конституція України, закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" , "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну таємницю", цей ЗУ "Про інформаційні агенства”, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.

Право на заснування друковано­го засобу масової інформації можуть мати:

Законодавством установлено гарантії від монополізації дру­кованих засобів масової інформації, які реалізуються встановлен­ням обмежень щодо засновників загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних ЗМІ. Фізична або юридична особа не може бути засновником або співзасновником чи контролювати більше як 5 відсотків таких видань. 

- трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).

- юридичні особи України та інших держав;

Юридичні особи можуть виступати як засновники друкованих ЗМІ навіть у випадках, коли цей вид діяльності не передбачений їх­німи статутами.

- громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивіль­ній дієздатності;

Суб'єкти діяльності друкованих ЗМІ

Слід зазначити, що деякі суб'єкти діяльності друкованих ЗМІ мо­жуть одночасно поєднувати в одній особі функції декількох інших суб'єктів. Так, засновник або співзасновники друкованого ЗМІ може поєднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. А ре­дакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або співзасновником,видавцем, розповсюджувачем.

- розповсюджувач

суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розпо­всюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжу­ється, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого за­собу масової інформації.

- видавець

суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друко­ваного засобу масової інформації на підставі пред'явлення за­сновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

- журналіст

творчий працівник, який професійно збирає, одер­жує, створює і займається підготовкою інформації для друко­ваного засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займаєть­ся такою діяльністю за її уповноваженням;

- редакція

 установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засно­вника;

- редактор (головний редактор)

керівник редакції, уповноважений на те засновником;

- засновник (співзасновники)

особа, яка заснувала засіб масової інформації, або особи, які об'єдналися з мстою спільного заснування видання;

Дії друкованих ЗМІ

видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

підготовка інформації до друку

редагування

творення

збирання

Державній реєстрації не підлягають:

Після оформлення реєструвальним органом рішення про державну реєстрацію та сплати збору за державну реєстрацію зареєстрованому друкованому ЗМІ присвоюються відповідний номер і серія, а заявнико­ві видається свідоцтво встановленого зразка. Після державної реєстра­ції друкованого ЗМІ його редакція набуває статусу юридичної особи.

3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.

2) інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;

1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;

Рішення реєструючого органу

Заява про реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається у місячний строк з дня її одержання реєструючим органом

- про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації).

- про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію;

- про відмову в державній реєстрації;

- про державну реєстрацію;

У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової ін­формації мають бути зазначені:

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивіль­на правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками. договір з правонаступником, довіреність тощо).

9) місцезнаходження редакції.

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержав­на. зарубіжна) та категорії читачів;

3) назва видання;

2) вид видання;

1) засновник (співзасновники) видання;

Порядок реєстрації друкованих ЗМІ:

- місцевої сфери розповсюдження

Головним управлінням юс­тиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Ки­єві та Севастополі.

- загальнодержавної, регіональної та зарубіжної сфери розпо­всюдження -

Міністерством юстиції;

Основні характеристики друкованих ЗМІ :

- державна реєстрація як друкованого ЗМІ.

- постійна назва, що об'єднує всі випуски;

- періодичність видання (щонайменше один раз на рік);

Журналіст зобов'язаний

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону;

3) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію;

1) дотримуватися програми діяльності друкованого засобу масової інформації, з редакцією якого він перебуває у трудових або інших договірних відносинах, керуватися положеннями статуту редакції;

Журналіст має право:

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації.

6) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів;

5) по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;

4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів;

3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;

2) відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами;

1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;