av Марія Белень för 8 årar sedan
1834
Mer av detta
Фізи́чна реабіліта́ція, фізична терапія (англ. Physical therapy) — це застосування з лікувальною і профілактичною метою фізичних вправ і природних факторів у комплексному процесі відновлення здоров'я, фізичного стану та працездатності хворих.
Трудотерапія психічно хворих - область медичної практики, прикордонна між психіатрією, клінічною психологією і психологією праці, центральним завданням якої є адаптація психічно хворого до соціуму за допомогою його включення в активну трудову діяльність, моделируемую в стаціонарі або на виробництві.
при глибоких дефектах психіки.
виконання домашніх обов'язків.
повернення до праці, але при зниженні кваліфікації
повернення до колишньої професії, коли колеги «дефект не помічають».
Механотерапія — (від грец. mechano — механізм + «therapeia» — лікування) — комплекс лікувальних, профілактичних та відновлювальних вправ за допомогою спеціальних засобів (апарати, тренажери) на покращення рухливості суглобів, окремих м'язів та їхніх груп задля збільшення функціональної адаптації хворого.
кутоміри, динамометри, гоніометри та ін.
блокові пристосування для виділення рухів в окремих суглобах
тренажери — велотрек, бігова доріжка, гімнастичні спортивні комплекси-тренажери
Лікувальний масаж - терапевтичний метод, відомий з давніх часів. Незважаючи на те, що сучасна медицина та фармакологія мають найширші можливості для лікування практично будь-яких захворювань, все ж таки залишається ймовірність розвитку побічних ефектів.
Фізіотерапія (від грец. physis — природа + «therapeia» — лікування) — складова фізичної реабілітації, область медицини, що вивчає фізіологічну дію природних (вода, повітря, сонячне тепло і світло) і штучних (електричний струм, магнітне поле та інші) фізичних факторів, а також розробляє методи їхнього лікувального профілактичного застосування.
Гідрокінезотерапія - це комплексний індивідуальний набір вправ.
Лікувальна фізична культура (ЛФК) — метод лікування, що полягає в застосуванні фізичних вправ і природних факторів природи до хворої людини з лікувально-профілактичними цілями. В основі цього методу лежить використання основної біологічної функції організму — руху.
