Оптика.

Mer av detta

ГОТОВИМСЯ К НОВОМУ ГОДУ

av Третьякова Анна

Оптика. Итоговая работа

av Павел Руднев. Ф-181

Таинственные планеты

av Юрий Шаромов

Колпикова_1_4

av Ольга Кирилловна Колпикова

Оптика- розділ фізики, в межах якого вивчається природа оптичного випромінювання (світла), досліджуються процеси випромінювання світла, його поширення в різноманітних середовищах і взаємодії з речовиною.

Сучасна оптика

Неліні́йна о́птика — це розділ оптики, який включає коло явищ, що виникають при взаємодії інтенсивного електромагнітного випромінювання оптичного діапазону спектру з середовищем.

Лазер— пристрій для генерування або підсилення монохроматичного світла, створення вузького пучка світла, здатного поширюватися на великі відстані без розсіювання і створювати винятково велику густину потужності випромінювання при фокусуванні

Прикладна оптика

Атмосфе́рна о́птика — розділ метеорології, присвячений вивченню оптичних явищ в атмосфері, які викликаються розсіюванням, поглинанням, заломленням та дифракцією світла в повітрі.

Фотогра́фія, фото, також світли́на та світло́пис — сукупність різноманітних науково-технічних засобів і технологій, які мають на меті реєстрацію одиничних довготривалих зображень об'єктів за допомогою світла.

Оптичні прилади — прилади, будова яких ґрунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей світла.

Візуальні ефекти

Аксонометрія - спосіб наочного зображення просторових форм на площині проекцій методом паралельного проекціювання з одержанням аксонометричних проекцій. Різновид перспективи.

Оптична ілюзія (зорова ілюзія) — помилка в зоровому сприйнятті, викликана неточністю або неадекватністю процесів неусвідомлюваної корекції зорового образу, а також фізичними причинами. Причини оптичних ілюзій досліджують як з погляду фізіології зору, так і в рамках вивчення психології зорового сприйняття.

Фотометрі́я — загальна для всіх розділів прикладної оптики наукова дисципліна, на основі якої проводяться кількісні вимірювання енергетичних характеристик поля випромінювання.

Класична оптика

Фізична - в якій вивчаються явища інтерференції, дифракції, поляризації світла та інші процеси, в яких наближення геометричної оптики не справджується.

Поляризація світла.

Дисперсія та розсіювання:

Розсіювання — зміна напрямку руху частинок або розповсюдження хвиль внаслідок зіткнень із іншими частинками.

Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також довжина хвилі.

Дифракція та роздільна здатність:

Розді́льна зда́тність — міра спроможності оптичного приладу розрізняти дрібні деталі.

Дифракція — явище огинання перешкод, що виникає при поширенні хвиль (наприклад, світлових і звукових)

Суперпозиція та інтерференція:

Інтерференція світла — перерозподіл інтенсивності світла в результаті накладення (суперпозиції) декількох когерентних світлових хвиль. Це явище супроводжується чергуванням в просторі максимумів і мінімумів інтенсивності.

Принцип суперпозиції – принцип незалежного накладання діянь або процесів, при якому результуючий ефект еквівалентний об'єднанню (сумі) ефектів, що зумовлені окремо кожним з них.

Фур'є-оптика — розділ оптики, в якому перетворення світлових полів оптичними системами досліджується за допомогою фур'є-аналізу (спектрального розкладу) і теорії лінійної фільтрації.

Геометри́чна о́птика — розділ оптики, в якому вивчаються закони поширення світлових променів.

Відбиття-фізичний процес взаємодії хвиль або часток з поверхнею.

Заломлення-зміна напрямку поширення випромінювання при проходженні межі розділу двох середовищ з різною оптичною густиною.

Наближення