av Дар'я Боровська för 3 årar sedan
355
Mer av detta
The advantages and disadvantages are the pros and cons of a certain topic, that each person considers thoroughly before making a bigger decision.
Критерії сформованості в учнів особистісно-діяльнісної компетенції
Початковий – декламує літературні твори перед аудиторією невиразно, без задоволення. З допомогою вчителя і з його ініціативи складає прості, невеликі за обсягом твори на основі прочитаного. Веде щоденник читача за вимогою і під контролем учителя.
Достатній – декламує літературні твори перед аудиторією з окремими мовленнєвими та інтонаційними помилками. Складає твори на основі прочитаного з допомогою дорослих. Веде щоденник читача час від часу. Бере участь у найпростіших літературних іграх.
Середній – з бажанням декламує вірші й читає прозові твори перед класом (аудиторією). Бере участь у бесіді за прочитаним під керівництвом педагога; розуміє питання, відповідає на нього; уміє стежити за ходом бесіди, доповнювати висловлювання співбесідників. Знає найпростіші літературні ігри та вміє брати участь у них. Володіє активними методами опрацювання літературних творів. Читає додаткову літературу, самостійно веде щоденний читача. Складає казки, небилиці, твори-мініатюри тощо.
Високий – уміє виразно декламувати вірші й читати прозові твори перед класом (аудиторією). У бесіді за прочитаним ставить питання, вміє точно й стисло відповідати на нього; будувати доказове висловлювання з опорою на текст; уміє доповнювати, уточнювати, аргументовано спростовувати висловлювання співрозмовників. Уміє бути учасником «живої картини», найпростішої драматизації, створювати словесну ілюстрацію за завданням учителя, бере активну участь у літературних іграх. Володіє активними методами опрацювання літературних творів. За власною ініціативою складає твори з огляду на прочитане. Має стійкий інтерес до читання літератури за власними смаками, самостійно з елементами творчості веде щоденник читача.
показники особистісно-діяльнісної компетенції випускника початкової школи: уміння декламувати вірші й читати прозові твори перед класом (аудиторією); уміння брати участь у бесіді за прочитаним під керівництвом педагога; вміння розуміти запитання, точно й стисло відповідати на нього; будувати доказове висловлювання з опорою на текст; уміння стежити за ходом бесіди, доповнювати, уточнювати, аргументовано спростовувати висловлювання співрозмовників; знання найпростіших літературних ігор та вміння брати участь у них; володіння активними методами опрацювання літературних творів (словесне малювання, ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за особами, інсценізація, доповнення віршованих і прозових творів, зміни тексту, слів); складання казок, небилиць, творів-мініатюр, загадок, лічилок, віршів тощо; участь у колективному веденні класного щоденного читання; складання анотації на книжки, найпростіших літературних загадок, ребусів, літературно-художніх монтажів.
Особистісно-діяльнісна компетенція молодшого школяра
Однією з важливих складових літературної компетентності є особистісно-діяльнісна компетенція молодшого школяра. Нею передбачається реалізація творчих здібностей дітей, яка зумовлена великим інтересом до читання літературних творів різних за жанрами. Можна тлумачити особистісно-діяльнісну компетенцію як здатність читача до власної діяльності, що становить особливу якість літературної творчості в процесі організованого навчання і сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Зазначена діяльність стимулює молодших школярів до написання власних творів (казок, оповідань тощо) на основі прочитаного, розвиває поетичні задатки. Структурними компонентами змісту є: мовленнєва творча діяльність, літературно-творча ігрова діяльність з огляду на прочитане, процес творення власних літературних текстів.
Особистісно-діяльнісна компетенція формується в процесі активної творчої діяльності молодших школярів на уроках і в позаурочний час. Цінним компонентом цього складного процесу є ігрова діяльність учнів на основі прочитаного, в якій діти мають можливість реалізувати свої літературні знання. Забезпечення активного спілкування з літературою як мистецтвом слова на уроці читання задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює умови для самовираження особистості.
Формування особистісно-діяльнісної компетенції молодших школярів проходить ефективніше під час виконання дітьми різних творчих робіт на основі тексту. Це різноманітні види творчого переказу: розповідь від першої особи, продовження розповіді, складання розповіді про предмет цього твору тощо; розповіді за аналогією, про автора твору; ілюстративна робота (словесне, графічне малювання); колективна декламація; складання сценаріїв за прочитаним; читання-інсценізація; вправи за деформованим текстом; комунікативне, уточнююче читання; створення анотацій, критичних відгуків; рецензування, написання листів авторам творів; складання описів з елементами міркування, монологів від імені героїв, оповідача, автора; продукування діалогів; робота над лексико-семантичними групами слів; запис думок, міркувань тощо
Критерії сформованості в учнів літературознавчої компетенції
Початковий – переказ прочитаного характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох мовних та мовленнєвих помилок. Невміння визначити тему та ідею твору, виражальні засоби.
Середній – переказ твору зв’язний, загалом плавний, послідовний, без розрізнення основної та другорядної інформації. Мовлення не характеризується багатством словника. Нестійкі вміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору. Розуміння теми твору з частковою допомогою вчителя, висловлення власного ставлення до події, вчинків персонажів без аргументації. Визначення у тексті окремих яскравих, образних висловів. Практичне розрізнення казки, вірша, оповідання.
Достатній – переказ твору самостійний, зв’язний, повний, з урахуванням жанру твору. Є одинокі мовленнєві помилки. Вдале використання у мовленні авторських засобів без розуміння ролі окремих з них. Визначення теми твору, складання плану. Висловлення та аргументування власного ставлення до подій, вчинків персонажів з опорою на текст. Визначення авторських засобів художньої виразності, розуміння їхньої функції в творі. Розрізнення творів за жанровими ознаками, знання окремих літературних понять.
Високий – переказ твору самостійний, зв’язний, послідовний, яскравий, образний, з виділенням головного та узагальненням змісту. Функціональне використання вивчених засобів художньої виразності. Висловлення власного ставлення до прочитаного з добором переконливих аргументів. Самостійне визначення теми та ідеї, жанрової специфіки твору. Свідоме користування найпростішими літературознавчими термінами.
Отже, зміст літературознавчої компетенції охоплює достатній читацький досвід, широке коло читання молодших школярів; володіння початковими літературними поняттями (тема, ідея, жанрова специфіка твору, композиція, система персонажів, засоби художньої виразності); усвідомлення жанрової специфіки твору; вміння здійснювати кваліфікований аналіз твору з метою повноцінного його сприймання.
Показники літературознавчої компетенції випускника початкової школи: адекватне розуміння авторського задуму; уміння висловлювати своє власне критичне ставлення до прочитаного; володіння прийомами різноманітних видів аналізу: смислового, структурного, емоційно-оцінного, художнього, літературознавчого, стилістичного, лінгвістичного; користування прийомами заучування віршів; орієнтування в структурі художніх текстів, зіставлення вчинків персонажів, визначення мотивів їхньої поведінки; з’ясування авторського ставлення до подій і персонажів; висловлення власного ставлення до вчинків героїв, вміння давати найпростішу морально-етичну оцінку прочитаного, спираючись на власний досвід; уміння знаходити в тексту яскраві, образні слова, вислови для характеристики персонажа, описів природи, пояснювати зв’язки образних засобів з авторським задумом; уміння складати план до невеликого за обсягом, легкого за будовою тексту; свідоме оперування, визначення, усвідомлення літературних понять; теми та ідеї, сюжету та композиції, літературного персонажа, мови художнього твору, жанру, автора твору; уміння самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися, практично розрізнювати твори за цими ознаками: казка (вимисел, елементи фантастичного, казкові герої, повтори, чудесні перетворення, магічна символіка); оповідання (розповідь, випадок, епізод із життя героя; персонажі; автор); вірш (рима, ритм, настрій, мелодія, звукопис); байка (герої, алегорія, повчальний смисл); п’єса (діалоги, авторські відступи); уміння виділяти в тексті складні для розуміння слова, з’ясовувати їх значення, ставити запитання різного виду до тексту, користуватись додатковою інформацією (ілюстрацією, схемою, таблицею, питаннями, завданнями) знаходити в тексті ключові (опорні) слова, важливі для розуміння змісту; розрізняти пряме і переносне значення слів у тексті, встановлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки.
Літературознавча компетенція як складова літературної компетентності зумовлює достатній читацький досвід молодших школярів, усвідомлення жанрової специфіки твору; здійснення грамотного аналізу твору; визначення на практичному рівні та усвідомлення таких понять, як тема, ідея, жанрова специфіка твору, композиція, система персонажів, засоби художньої виразності. Володіння літературними поняттями дає можливість дитині глибоко осмислити художній твір, відтворити систему художніх образів та розширити коло читання, охопивши жанрові форми художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, української та зарубіжної.
Володіння літературознавчою компетенцією прогнозує таку діяльність, в якій учні могли б з’ясовувати послідовність розгортання у творі картин життя, вміли б визначати основні епізоди і переказувати їх, встановлювати причинно-наслідкові та часові зв’язки між запланованими подіями, характеризувати літературного героя, його вчинки, висловлювати своє ставлення до нього.
Критерії сформованості в учнів бібліотечно-бібліографічної компетенції
Початковий. – Учень з допомогою вчителя може назвати 1-2 твори, що вивчалися, не вказуючи їх авторську приналежність. Не добирає самостійно книги для читання. Читає, не користуючись самостійно довідковим апаратом книги, довідковою літературою, періодичною пресою
Середній. – Наводить 3-4 приклади програмових творів. Практично розрізняє книги за авторською приналежністю, з допомогою учителя – книгу-твір, книгу-збірку. Визначає окремі структурні елементи дитячої книги. Частково використовує довідковий апарат книги під час читання. З допомогою учителя користується довідковою літературою, читає періодичну пресу не систематично.
Достатній. – Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів. Орієнтується в структурі дитячої книги. Потребує удосконалення вміння орієнтуватись у книгах довідкового характеру. Має вибірковий інтерес до читання періодичної преси. Знає декілька прийомів вибору книги у бібліотеці.
Високий. – Самостійно орієнтується в колі дитячого читання. Розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською належністю. Орієнтується в структурі художньої, навчально-художньої, довідкової книги, самостійно застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності. Має стійкий інтерес до читання періодичної преси. Вільно обирає книги за власними інтересами.
Показники сформованості бібліографічної компетенції молодших школярів:
- уміння розрізняти книжки за жанровими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською належністю;
- знання різних типів дитячих видань (книжка-іграшка, книжка-збірка тощо);
- уміння створювати авторську й тематичну виставку книжок, анотації на книжку;
- уміння складати й оформлювати ілюстровані картки на книжки;
- уміння визначати теми творчості письменників;
- уміння самостійно вибирати книги у бібліотеці;
- уміння орієнтуватися в книжках, об’єднаних темою, жанром;
- уміння вибирати книги з низки запропонованих;
- уміння користуватися каталожною карткою, науково-художньою книжкою, довідковою літературою, рекомендаційним покажчиком;
- уміння розрізняти види інформації (наукова, художня), спираючись на зовнішні показники книжки та її довідково-ілюстративний апарат;
- уміння користуватися довідковою літературою, періодичною пресою з метою раціональної організації навчальної діяльності;
- знання важливих ознак довідкової літератури (3 клас);
- уміння виділяти в науково-пізнавальних текстах основну й другорядну інформацію, наукові факти, події;
- вміти їх систематизувати та свідомо засвоювати;
- користування апаратом книги (зміст, параграф, розділ у посібнику);
- уміння робити повідомлення з певного питання, опис предмета або наукового факту в довіднику, навчальній хрестоматії, дитячій книжці (4 клас).
Основними складовими змісту компетенції є формування:
- правильної читацької діяльності учнів – наявності вміння і звички думати над книгою до читання, в процесі читання і після нього;
- читацького кругозору;
- вміння читати вибірково.
