Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:
Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує наступні економічні положення:
Опуклість кривої демонструє збільшення альтернативної вартості.
Спадний нахил кривої ілюструє поняття альтернативної вартості.
Вибір із різних комбінацій виробництва товарів можливий тільки з тих варіантів, які описуються точками, що розміщені на кривій або всередині неї.
Неможлива жодна комбінація виробництва товарів, яка описується точками, розташованими із зовнішнього боку КВМ.
До змінних прямих витрат можна віднести:
– витрати на комплектуючі матеріали.
– заробітна плата робітників, що здійснюють виробництво продукції, з нарахуваннями на неї;
– витрати на енергію, паливо;
– витрати на сировину й основні матеріали;
Крива виробничих можливостей і закон змінних витрат
Змінні витрати – це витрати, загальна величина яких знаходиться в безпосередній залежності від обсягів виробництва і реалізації, а також від їх структури при виробництві та реалізації декількох видів продукції. Це витрати на сировину, матеріали, паливо і енергію, транспортні послуги, більшу частину трудових ресурсів. Величина перемінних витрат залежить в кінцевому рахунку не тільки від обсягів виробництва, але й від економії матеріальних і трудових витрат у результаті проведення раціоналізації виробництва та праці. Вплив таких заходів призводить до того, що змінні витрати зі зростанням обсягів виробництва збільшуються по-різному.
Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.
крива виробничих можливостей
подтема
