类别 全部 - освіта

作者:Юлія Консевич 7 月以前

60

Матеріальний та духовний світ європейського середньовіччя

Європейське середньовіччя було періодом значного впливу католицької церкви, яка контролювала найважливіші навчальні заклади та монастирі. Освіта була доступна переважно для духовенства та шляхти, з акцентом на релігійні тексти і латину.

Матеріальний та духовний світ європейського середньовіччя

Матеріальний та духовний світ європейського середньовіччя

Характеризувався значним впливом католицької церкви, яка контролювала першокласні навчальні заклади і монастирі, де зберігалися і переписувалися античні тексти. Освіта була доступна головним чином для духовенства та шляхти, з акцентом на вивченні релігійних текстів і латини. Університети, що з'явилися в пізньому середньовіччі, стали центрами інтелектуального життя, де розвивалася схоластика - філософський напрямок, що поєднував християнське богослов'я з античною філософ.ією. Наукові знання передавалися через монастирські скрипторії, де створювалися рукописи, а розвиток природничих наук був обмежений релігійними догмами і світоглядом того часу.

Наукові та технічні досягнення середньовіччя

Наукові та технічні досягнення середньовіччя включали важливі нововведення та відкриття, що мали значний вплив на подальший розвиток науки і технологій.

Книгодрукування

Йоганн Гутенберг — німецький першодрукар, ювелір і винахідник.

Друкарство — принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення.

Вплив друкарства

Друкарство справило глибокий і багатосторонній вплив на Європу, прискоривши культурні, соціальні, релігійні та наукові зміни.

Наукова революція

Доступність друкованих наукових робіт сприяла швидшому обміну знаннями серед науковців, що сприяло розвитку науки і техніки.

Реформація

Друкарські технології дозволили швидко поширювати релігійні тексти, що сприяло Реформації і змінам у католицькій церкві.

Поширення знань

Друкарство значно збільшило доступ до книг, що сприяло розширенню освітніх можливостей і розповсюдженню нових ідей.

Поширення друкарства

Глобальне розповсюдження механічного друку з рухливою літерою, що походить з Німеччини, почалося з винаходу механічного друкарського пресу і закінчилося з прийняттям друку у всіх головних регіонах світу ХІХ сторіччя. Генеалогічно, друкарський прес Гутенберга — прототип всього сучасного друку з рухливою літерою, і практично всі друкарські технології можна віднести до єдиного джерела — пресу Гутенберга.

Іспанія і Португалія (кінець 15-го століття)

Друкарство швидко досягло Іспанії та Португалії, де друкарні активно випускали книги релігійного, наукового та навчального характеру.


Англія (1476)

Вільям Кекстон заснував першу друкарню в Англії в Вестмінстері. Він перекладав і друкував численні тексти, сприяючи поширенню англійської літератури.


Франція (1470-ті роки)

Париж став важливим центром друкарства завдяки таким діячам, як Ніколя Жансон і Робер Етьєн. Французькі друкарні активно випускали літературні та наукові тексти.


Італія (1470-ті роки)

Друкарство швидко поширилося до Італії, зокрема у Венецію, яка стала одним з основних центрів друкарства. Альдус Мануцій заснував знамениту друкарню, відому своїми якісними виданнями класичних текстів і введенням курсиву.


Німеччина (1450-ті роки)

Перший друкарський верстат був створений Йоганом Гутенбергом у Майнці. Його першою відомою друкованою книгою стала "Біблія Гутенберга" (1455), яка продемонструвала ефективність нової технології.


Механізм роботи

Верстат Йогана Гутенберга, винайдений у середині 15-го століття, працював за принципом механічного друкування з використанням рухомих літер.

Ручний механізм

Прес приводився в дію вручну, шляхом обертання гвинта, що забезпечувало рівномірний тиск і чітке відбиття тексту на папері.

Прес

Друкарська форма з нанесеним чорнилом розташовувалася на підставці, а рослини на неї накладали аркуш паперу. За допомогою гвинтового преса папір притискався до форми, передаючи зображення літера на папір.



Чорнило

Чорнило наносилося на друкарську форму за допомогою валика. Гутенберг розробив спеціальне масляне чорнило, яке краще прилипало до металевих літер і паперу.

Друкарська форма

Літери розміщувалися у спеціальних тримачах, формуючи сторінку тексту. Ці форми закріплювалися і готові до нанесення чорнила.

Рухомі літери

Гутенберг використав окремі металеві літери для кожного символу, які можна було знову і знову використовувати для друку різних текстів. Це забезпечувало гнучкість і швидкість у створенні друкарських форм.

Технічні досягнення

У середні віки панувала ручна праця. Розвиток техніки відбувався повільно й нерівномірно. Найменших змін зазнавало сільське господарство. Важливі зрушення почали відбуватись з ХІІІ століття.

Технічні винаходи Середньовіччя
Наукові дослідження

Протягом століть середньовічна наука закликала до сліпого поклоніння авторитетам, пізнання Бога й світу, відмовляючись від дослідження природи. Деяких учених такий підхід не влаштовував.

П'єр Абеляр

П'єр Абеляр — французький богослов, філософ-схоласт і поет. Працював над питаннями логіки і теології.

Теологія

Абеляр активно брав участь у богословських дебатах свого часу. Він написав ряд праць з теології, зокрема "Theologia 'Summi boni'" ("Теологія Вищого Добра"), де він намагався поєднати розум і віру.

Він також був критиком догматизму і виступав за більш раціональний підхід до вивчення релігійних текстів.


Етика

У своїй праці "Ethica" або "Scito te ipsum" ("Пізнай себе"), Абеляр досліджував моральну відповідальність і намір, підкреслюючи, що моральна цінність дії залежить не тільки від її результату, але й від намірів людини.


Логіка та діалектика

Абеляр розвинув і вдосконалив метод діалектики, що полягав у використанні логіки для аналізу філософських і теологічних проблем. Він вважається одним з перших схоластичних філософів, який почав систематично застосовувати логіку Арістотеля до теології.

Його праця "Sic et Non" ("Так і Ні") стала важливою віхою у розвитку діалектичного методу. У цій роботі Абеляр зібрав різні цитати з Біблії і творів отців церкви, що здавалися суперечливими, і намагався їх примирити за допомогою логіки.


Роджер Бекон

Роджер Бекон  — англійський філософ науковець, викладач Оксфордського університету.

Філософія та теологія

Бекон був також видатним філософом і теологом, який писав про необхідність реформи навчання та розширення знань через наукові дослідження.

Математика

Бекон визнавав важливість математики для всіх наук і вважав її основою наукового пізнання. Він написав кілька трактатів, де викладав свої математичні ідеї.

Хімія та алхімія

Бекон проводив численні експерименти з різними речовинами і вважав, що алхімія може бути перетворена в наукову дисципліну. Він також описав деякі процеси, які пізніше були класифіковані як хімічні реакції.

Астрономія

У галузі астрономії Бекон займався вивченням руху небесних тіл і запропонував удосконалення юліанського календаря, що передувало реформам, які пізніше були здійснені у створенні григоріанського календаря.

Оптика

Бекон зробив значний внесок у вивчення оптики, зокрема він досліджував заломлення і відбиття світла, структуру і функції ока, а також оптичні ілюзії. Він також досліджував лінзи і їх використання для корекції зору, що було важливим для розвитку окулярів.

Середньовічні школи та університети

Термін "університет" походить від латинського слова "universitas", яке означає "спільнота" або "сукупність." Спочатку це слово використовувалося для позначення будь-якої групи людей, що мали спільну мету або інтерес. У контексті освіти "universitas magistrorum et scholarium" позначало "спільнота вчителів і студентів."

Перші університети

Список найстаріших університетів  містить найстаріші  університети  Європи та колоній незалежно від того, чи був університет закритий після заснування. Роком засновано рік, у якому закладі було надано статус університету.


Передумови
Система освіти "Сім вільних мистецтв"

Система семи вільних мистецтв була розроблена для того, щоб дати студентам базові знання і навички, необхідні для подальшого вивчення більш спеціалізованих дисциплін, таких як філософія і теологія. Ця система забезпечувала всебічний розвиток особистості, поєднуючи логічне мислення, естетичне сприйняття і наукові знання​.

"Вищі" факультети

Після вивчення "семи вільних мистецтв", учні продовжували навчання на "вищих" факультетах.

Богословський

Підготовка тривала 15 років.

Медичний

Правничий

Підготовка тривала 6 років.