作者：Валерія Третякова 4 年以前
323
更多类似内容
Type in the name of the book you have read.
26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше — Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
In contrast to the main idea, the theme is the message, lesson or moral of the book.
Some tips to find out the theme of the book easier:
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Аварія стала тією останньою краплею, яка переповнила чашу людського терпіння. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників. Крім того, спроби Москви приховати правду про катастрофу та її наслідки посилили опозиційний національно-демократичний рух в Україні, до його учасників долучилися екологи — активісти боротьби проти забруднення навколишнього середовища.
У багатьох регіонах України люди почали виходити на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій, відповідні публікації в пресі.
Перші громадські організації формувалися саме навколо теми аварії на Чорнобильській АЕС. Незабаром такі дві організації як «Зелений світ» та Союз «Чорнобиль» перетворилися в політичну силу.
Регіонами України прокотилися акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Участь у них взяли тисячі людей. Хоч як протидіяв КГБ, 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами — «Геть АЕС з України», «УКК — за без’ядерну Україну», «Не хочемо мертвих зон», «АЕС — на референдум», «Промисловість, землю, воду — під екологічний контроль», «Кожному — персональний дозиметр». А вже невдовзі імперія, побудована на брехні, впала.
Чорнобиль також остаточно підірвав економічні підвалини Радянського Союзу.
Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявила високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в «гуманність» комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
Квітневий Пленум 23 квітня 1985 року — повноправними членами Політбюро ЦК КПРС стали прихильники М. Горбачова; Горбачов повідомив про плани широких реформ, спрямованих на всебічне відновлення суспільства, наріжним каменем яких він назвав «прискорення соціально-економічного розвитку країни».
Take notes while you read the book. Write here your favorite quotes from the book.
1990–1991 – загострення соціально-економічної та політичної кризи.
Розпад СРСР
Під впливом соціальних негараздів у різних частинах Радянського Союзу активізувалися виступи незадоволених, які набули кілька форм. Одна з них – національна боротьба. Етнічні конфлікти завжди мали місце в радянській історії, проте державний апарат їх замовчував, за необхідності придушував непокірних. Це стало неможливо з початком гласності та лібералізації й процесу економічної та політичної децентралізації. Загалом національні виступи можна розрізнити як: (а) прагнення до самостійності окремих республік та (б) розв’язання міжетнічних суперечок на місцях (деякі переросли у збройні конфлікти).
Основні досягнення Горбачова
У період правління Горбачова було покладено край холодній війні.
Він провів повномасштабну і результативну антиалкогольну кампанію. Горбачову належить спроба реформування залізної радянської системи, яка увійшла в історію як «Перебудова».
За Горбачова в СРСР була введена політика гласності, свободи друку і слова.
Були виведені радянські війська з Афганістану.
Саме Михайло Сергійович відмовився від комуністичної ідеології як державного статусу і від переслідування інакомислячих.
Горбачов став останнім керівником СРСР.
The main idea is what the book is mostly about.
Some tips to find out the main idea of a book easier:
У січні 1987 р. Пленум ЦК КПРС розпочав реальні реформи згори. Тоді генеральний секретар М. Горбачов
виступив з доповіддю «Про перебудову та кадрову політику партії». Започатковано політику реальної гласності та лібералізації. Критика дій влади стала реальністю. Також реальним виявилося оновлення державного апарату. 1989 року під час чергових виборів до загальносоюзного парламенту потрапили демократи та дисиденти.
З’явилися перші законодавчі норми, які стосувалися ринкових механізмів в економіці, залучення іноземних інвестицій. Це, зокрема Закон «Про індивідуальну трудову діяльність» (вступив у дію в травні 1987 р.), який дозволив легалізувати підприємницьку діяльність у формі кооперативів, постанова Ради міністрів СРСР про створення спільних підприємств за участю іноземного капіталу (січень 1987).
Type the names of the book characters. Start with the main character.
Draw arrows to represent the relationship between them and if it is possible write on them what they represent for each other (if they are relatives, friends, lovers, enemies etc.)
What are the characteristics that best describe the character? Type them here.
Горбачов перший і єдиний Президент СРСР (1990-1991).
Михайло Сергійович Горбачов народився 2 березня 1931р. У Ставропольському краї в родині селянина. У 1950 році Горбачов зі срібною медаллю закінчив школу. У 1955р. закінчив юридичний факультет МГУ, в 1967 р. – Ставропольський сільськогосподарський інститут. До 1955 року він був уже першим секретарем крайового комітету партії. Він завжди брав активну участь у громадських заходах. Спочатку 1960-х він був обраний завідувачем до відділу організаційно-партійної роботи. З 1966 по 1978 він по черзі займав місце першого, а потім другого секретаря крайової КПРС.
У листопаді 1978р. обраний секретарем ЦК КПРС. А вже з 1980 року став членом Політбюро. Поворотним етапом в його житті став березень 1985 року, коли його обрали Генеральним секретарем ЦК КПРС. Обрання нового лідера 54-річного М. С. Горбачова, який став, до речі, першим після В.І.Леніна керівником партії з університетським дипломом, була зустрінута з великими надіями.
What is the reason why the author wrote the book?
Перебудова - термін, що ввійшов у широке вживання у середині 1980-х рр. Політика перебудови, почата частиною керівництва КПРС на чолі з генеральним секретарем ЦК партії М. С. Горбачовим, привела до значних змін у житті країни й миру в цілому (гласність, політичний плюралізм, закінчення "холодної війни" та ін.) До кінця 80-х – початку 90‑х рр. у результаті суперечливості й непослідовності в здійсненні перебудови відбулося загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що завершилося розпадом СРСР у серпні-грудні 1991 р.
Антиалкогольна кампанія в СРСР (1985–1987) (інші варіанти: антиалкогольна кампанія
М. Горбачова, «сухий закон») – заходи, направлені на зниження споживання алкоголю радянськими громадянами. В Радянському Союзі раніше мали місце спроби обмежити вживання алкогольних напоїв, проте події 1980-х років виявилися безпрецедентними та найбільш суперечливими.
Ініціатором такої політики стали М. Соломенцев і Є. Лігачов – члени Політбюро. Її мета полягала в зменшенні споживання алкогольних напоїв на душу населення. За даними 1984 року, на громадянина СРСР припадало до 14 л випитого алкоголю. Оскільки основні споживачі – це чоловіки 15–65 років, то за деякими підрахунками такі громадяни щодня в середньому вживали по 250 мл. Очільники держави вважали, що зростання тверезості населення, зокрема, скоротить його смертність і підвищить ефективність праці.
У травні 1985 року «сухий закон» було врегульовано на законодавчому рівні: усі адміністративні, правоохоронні та партійні органи мали повсюдно посилити безкомпромісний спротив пияцтву й алкоголізму. До боротьби залучалися освітня та медична система, профспілкові та громадські організації, а також пропагандистська машина Союзу (преса, радіо, телебачення).
Планувалося різко скоротити виробництво алкоголю та місця його продажу. Реалізація алкогольної продукції обмежувалася годинами від 14.00 до 19.00. З’явилися норми про адміністративне та кримінальне покарання за порушення антиалкогольного законодавства.
Про серйозні наміри влади свідчило й те, що уряд пішов на скорочення бюджетних надходжень. У попередні роки алкоголь давав до 30% бюджету. В УРСР це становило 20%.
Під час «сухого закону» була піднята ціна на горілку з 4.7 крб до 9.1 крб. Посилено контроль за тверезістю на робочих місцях (п’яних звільняли, виключали з партії) тощо. Подекуди відбулося знищення виноградників. Тобто не обійшлося без перегинів.
У цьому випадку найбільше постраждали виноробні регіони Союзу – Молдова та Україна. Перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький
угамовував гарячі партійні голови. Так, за його сприяння від розгрому було збережено відомий винзавод «Масандра». Загалом в УРСР було знищено 60 тис. га виноградників.
Підприємства переходили на виробництво безалкогольної чи іншої продукції.
Населення негативно сприйняло «сухий закон». Кустарне самогоноваріння та підпільне виробництво на державних підприємствах заповнило пусту нішу. Чорний ринок алкоголю досяг небачених масштабів. Через безвихідь алкоголіки стали вживати спиртовмісні сурогати та дурманні речовини, що не містять спиртові речовини.
Who is the author of the book? Type in his/her name.
