Радіохвилі, відкриті Генріхом Герцом у 1880-х роках, мають широкий спектр застосувань, включаючи радіо, локацію, дослідження космічних об'єктів і метеорологію. Джерелами радіохвиль можуть бути нагріті тіла, природні явища, такі як блискавка, і космічні об'
Області застосування гамма-випромінювання: Гамма-дефектоскопія - контроль виробів просвічуванням -променями. Харчова промисловість: консервування харчових продуктів (гама-стерилізація збільшення терміну зберігання). Медицина: стерилізація медичних матеріалів та обладнання; променева терапія; радіохірургія.
енергія гамма-кванта поглинається електроном оболонки атома, і електрон, здійснюючи роботу виходу, залишає атом (який стає позитивно іонізованим).
Гамма-квант випромінюється внаслідок переходу ядра зі збудженого стану в основний. При цьому не змінюються ні атомний номер, ні масове число ядра. Гамма-кванти можуть з'являтися також в інших, складніших ядерних реакціях. Іншим джерелом гамма-променів є гальмівне випромінювання високоенергетичних заряджених частинок.
Y-випромінювання було відкрито французьким фізиком Полем Вілларом у 1900 році при дослідженні випромінювання радію.
Довжина хвилі менша за 1 ангстрем.
Рентгенівські хвилі
Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднує термін рентгенівська спектроскопія.
Вони проникають практично через все, так що, майже все є їх приймачами
Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність.
8 листопада 1895 року професор фізики Вільгельм Рентген випадковим чином відкрив промені невідомого походження, які він назвав X-променями і які згодом були названі його іменем.
Довжини хвиль від 10 нм до 0.01 нм
Ультрафіолетові хвилі
Ультрафіолетове випромінення застосовується у криміналістиці для встановлення тотожності барвників, справжності документів тощо. У мистецтвознавстві УФ, дозволяє знайти на картинах невидимі оком сліди відновлень.
Застосовуються фотоелектричні приймачі, що використовують здатність випромінення викликати іонізацію і фотоефект: фотодіоди, іонізаційні камери, лічильники фотонів, фотопомножувачі та інше.
Джерелами ультрафіолетового випромінення, є: Сонце, зірки, туманності й інші космічні об'єкти, та наземні джерела — це блискавки і вогні святого Ельма.
Відкрито 1801 року німецьким вченим Йоганном Ріттером і англійським вченим Вільямом Волластоном за фотохімічним впливом випромінення на хлористе срібло (AgCl).
довгі ультрафіолетові хвилі від 315 до 400 нм;
середні ультрафіолетові хвилі від 280 до 315 нм;
короткі ультрафіолетові хвилі від 10 до 280 нм.
Видимий спектор
Видимий спектр використовують наші очі
Приймачами видимого світла служать сітківка ока, фотоплівка, що застосовуються у цифрових фотоапаратах напівпровідникові кристали (ПЗС-матриці), фотоелементи та фотоелектронні помножувачі.
Основне джерело видимого світла в космосі - зірки, поверхня яких нагріта до кількох тисяч градусів і тому випромінює світло. На Землі застосовуються також нетеплові джерела світла, наприклад, флюоресцентні лампи та напівпровідникові світлодіоди.
Перші пояснення спектра видимого випромінювання дали Ісаак Ньютон в книзі «Оптика» і Йоганн Гете у роботі «Теорія Кольорів»(в 16 ст.), проте ще до них Роджер Бекон спостерігав оптичний спектр в склянці з водою.
Довжинами хвиль від 380 (фіолетовий колір) до 750 (червоний колір) нм.
Інфрачервоні хвилі
Існують теплові, фотоелектричні та фотохімічні приймачі інфрачервоного випромінювання.
Інфрочервоні хвилі використовуються в різної техніки
До джерел ІЧ випромінювання відноситься Сонце, інфрачервоні лампи, інфрачервоні сауни, інфрачервоні обігрівачі.
Інфрачервоне випромінювання відкрив Вільям Гершель у 1800 році
За визначенням Міжнародної комісії з освітленості за довжиною хвилі інфрачервоне випромінювання підрозділяється на три діапазони: IR-A — від 700 до 1400 нм, IR-B — від 1400 до 3000 нм, IR-C — від 3000 нм до 1 мм.
Радіохвилі
Використовуються радіохвилі не лише для власне радіо, але й для локації, дослідження космічних об'єктів, дослідження середовища, в якому вони поширюються, і в радіометеорології.
Для прийому радіохвиль використовуються приймальна антени.
Джерелом може бути будь-яке нагріте тіло. Також радіохвилі можуть генеруватися деякими природними явищами (блискавка) або космічними об'єктами (нейтронні зірки).
Відкрил Генріх Герц в 1880-ті
Її діапазон довжини хвилі від 10^−5 до 10^10 метра.
